Обов'язком дорослих є не лише офлайн-безпека, а й онлайн-безпека дітей. Останнім часом у мережі активно поширюються новини про виявлення правоохоронцями випадків залучення дітей російськими військовими до протиправної діяльності через інтернет. Діти можуть виконувати злочинні дії за різних обставин. Команда проєкту #stop_sexтинг розповідає про процес комунікації, а також як не допустити залучення дітей російськими військовими до протиправної діяльності.
Як злочинці знаходять потенційних постраждалих?
Вони збирають інформацію про друзів і вподобання дитини, у такий спосіб легше викликати довіру. Зловмисники можуть використовувати фрази з улюбленої пісні чи обговорювати фільм, про який дитина робила пости.
Все частіше батьки помічають, що контакт дитини додають до закритих груп у соціальних мережах без попереднього погодження з дитиною. Водночас діти не можуть ідентифікувати особу, яка додала їх до чату. Одним із різновидів таких груп є чати, у яких зловмисники пропонують дітям додати друзів до групи за певну винагороду.
Злочинці створюють фейкові профілі в соціальних мережах для побудови довірливої комунікації з дитиною. Такий профіль виглядає справжнім: містить фото, дописи, надсилає дитині повідомлення від імені однолітка.
Злочинці дивляться профілі тих, хто вже є в певному чаті (зазвичай відкритому, як-от волонтерської допомоги міста), рандомно відправляють повідомлення та чекають на відповідь потенційної жертви.
Чому діти спілкуються зі злочинцями?
Коли ми фізично перебуваємо в безпеці, у підсвідомості виникає ілюзія, ніби з нами нічого не може трапитися. На жаль, ця думка може бути хибною.
Інколи діти та підлітки впевнені, що вони не мають страху та ніхто не в силах їх скривдити, бо вони неповнолітні. Саме через це ствердження зловмисники починають «полювання» та переконують дітей, що вони не будуть нести відповідальність за злочинні дії. Важливо зазначити, що допомога окупантам є злочином і карається позбавленням волі на строк до 15 років. В Україні за цю діяльність встановлена кримінальна відповідальність за статтями Кримінального кодексу України 111 і 113 (державна зрада та диверсія). Притягнення правопорушників до кримінальної відповідальності настає при досягненні 16 років, а в окремих випадках – з 14 років.
Часто діти та підлітки досліджують щось нове в інтернеті саме через цікавість. Спілкуванні з незнайомцями може зацікавити дітей невідомістю.
Злочинці можуть пропонувати зробити щось за винагороду: гроші, дорогі подарунки, таємний секрет популярності, додаткові можливості в онлайн-іграх тощо. Також зловмисники надають відчуття особливості та секретності таким «завданням».
Діти та підлітки можуть сприймати ситуації в інтернеті як певну гру, у якій можна обрати модель поведінки, використовувати неправдиву інформацію про себе, щоб здаватися дорослішим чи кращим у чомусь. Якщо людина тебе не знає в реальності, то формуванння певного образу додає ще більше азарту.
Чим це небезпечно?
Під час спілкування в цифровому просторі російські військові залучають дітей до протиправної діяльності. Найчастіше це відбувається через грошову мотивацію, залякування та необізнаність дітей про правила самозахисту в інтернеті.
Дитина погоджується на виконання завдання та вірить, що їй нічого не загрожує. Однак ця думка є оманливою. Існує ряд злочинів, за які діти несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Як дорослі можуть протидіяти залученню дітей до протиправної діяльності російськими військовими через інтернет?
Нагадаємо, студентська молодь України створила Громадський штаб солідарності для допомоги під час війни.