A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

професійна освіта

Професійно-технічна освіта є складником української системи освіти, де людина може оволодіти знаннями, уміннями і навичками за певною робітничою професією. Наразі у закладах профосвіти можна здобути майже 430 професій.

Важливою перевагою професійної освіти є її гнучкість та швидка реакція на запити ринку праці: нині пройти навчання у закладах можуть не лише вчорашні випускники шкіл, а й дорослі, які хочуть підвищити кваліфікацію або змінити фах. Крім того, опанувати професію можна як за повним, так і за скороченим циклом. Тож навчання може тривати від 3-4 років до кількох місяців, після чого людина має можливість працевлаштуватися і заробляти реальні кошти. 

Цілі професійної освіти в Україні

  • реалізація права громадян на здобуття професії (первинну професійну освіту), а також допрофесійну підготовку, перепідготовку та підвищення їхньої кваліфікації;

  • задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентних на ринку праці робітниках;

  • сприяння реалізації державної політики зайнятості населення;

  • забезпечення умов функціонування і розвитку закладів професійної освіти різних форм власності та підпорядкування.

Допрофесійна підготовка – здобуття початкових професійних знань, умінь особами, які раніше не мали робітничої професії.

Первинна професійна підготовка – здобуття профосвіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності.

Перепідготовка – професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку.

Підвищення кваліфікації – професійне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.

Українці, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, мають рівні права. Держава надає пріоритетне право вступу та створює умови для якісного навчання в закладах професійної освіти громадянам з особливими освітніми потребами, реалізуючи політику інклюзії та доступності освіти для осіб з інвалідністю.

Сучасна система профосвіти України забезпечує здобуття професії, готуючи майбутніх фахівців для промислового та агропромислового сектору, будівництва, торгівлі, громадського харчування, сфери послуг, транспорту, житлово-комунального господарства, зв’язку тощо.

У державних і комунальних закладах профосвіти надаються місця державного або регіонального замовлення, на яких можна отримати освіту безоплатно.

Для учнів, які вступають у профтехи після 9-го класу (базовий рівень) створюються умови для отримання повної загальної середньої освіти з паралельним професійним навчанням. Так, у 2019 році кількість таких учнів складала майже 75% від загальної кількості. Після завершення навчання вони зможуть скласти зовнішнє незалежне оцінювання і одночасно з однолітками вступити до вишу.


Статистика

Заклади професійної освіти мають різне спрямування і надають сотні професій. Загалом станом на 1 січня 2019 року в Україні функціонує 754 заклади, з яких найбільше розташовано на Дніпропетровщині (60 закладів), Львівщині (56) та Донеччині (44).

Станом на січень 2019 року професійну освіту здобувають 253 920 учнів, з них на базі повної загальної освіти – 62 029. Найбільше учнів навчається на Дніпропетровщині (22 267), Львівщині (21 488) та Одещині (14 526). Далі йдуть такі області: Харківська (13 453), Запорізька (13 230), Вінницька (12 735), Рівненська (11 035), Донецька (10 643), Полтавська (9 854), Миколаївська (9 765), Хмельницька (9 492), Івано-Франківська (9 286), Сумська (9 179), Волинська (8 120), Тернопільська (7 883), Київська (7 808), Херсонська (7 533), Житомирська (7 493), Черкаська (7 199), Кіровоградська (7 124), Чернівецька (6 183), Закарпатська (5 811), Луганська (4 948) та  Чернігівська (4 371). У м. Києві професійну освіту здобувають 12 495 учнів.

Важливо, що завдяки розвитку інклюзивної освіти у профтехах створюються умови для навчання людей з особливими освітніми потребами. Приміром, майже 4 100 осіб з інвалідністю у 2019 році отримали достатньо ресурсів та інструментів для навчання у закладах профосвіти. 


Реформа профосвіти – чи має вона сенс?

Однією з причин реформи є необхідність забезпечити економіку якісними фахівцями. Нині великий бізнес готовий платити кваліфікованим працівникам гідну заробітну плату, створювати комфортні умови для роботи та забезпечувати сучасними матеріалами. Однак імідж та стереотипи щодо випускників з професійною освітою часто нівелюють усі переваги такої освіти. Крім того, обладнання закладів професійної освіти зношене на 50%, а подекуди на 100%. Тому учні не мають можливості навчатися на якісному обладнанні  такому, яке вони побачать на власному місці роботи.

Реформування професійно-технічної освіти в Україні передбачає масштабне “перезавантаження” системи. Воно супроводжуватиметься не лише модернізацією інфраструктури, а й зміною стандартів та навчанням майстрів і вчителів, що викладають у закладах.

Загалом зміни проходитимуть за трьома напрямами:

  • фінансування;

  • якість освіти;

  • державно-приватне партнерство.

В частині фінансування заклади отримають більшу автономію у використанні фінансів, зможуть самостійно залучати додаткові ресурси на покращення інфраструктури, працювати за власними освітніми програмами. Разом з тим, держава продовжить програму зі створення мережі навчально-практичних центрів – навчальних осередків з новим обладнанням та технікою, де учні можуть опанувати практичні навички, а дорослі пройти підвищення кваліфікації або перенавчання. У 2016-2019 роках за кошти Уряду (250 млн грн) на базі закладів професійної освіти створено 145 навчально-практичних центрів. У бюджеті 2020 року на створення навчально-практичних центрів закладено 259 млн гривень.

Також у межах реформ планується прийняття нового профільного закону “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, розробка стандартів професійної освіти за низкою професій, оновлення освітніх програм, підвищення кваліфікації педагогів тощо. 

Серед інших механізмів збільшення практичної складової навчання. Відповідно до “Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на 2017-2020 роки”, у галузі профосвіти запроваджуються елементи дуальної форми освіти. Це більш гнучка та сучасна форма освіти, яка передбачає, що до 70% навчального часу учень проводитиме в умовах реального виробництва, а решту опановуючи теоретичний матеріал у закладі. Такий підхід допоможе подолати розрив між теоретичною та практичною підготовкою, а також дозволить підготувати учнів до вимог конкретних роботодавців.

За дуальною формою освіти у 2015 році запущено пілотний проєкт на базі трьох закладів профосвіти, які вчаться за професіями “Маляр”, “Кухар” та “Токар”. Випуск у 2017 році довів ефективність пілотного проєкту: працевлаштування колишніх учнів склало 97%, підвищення якості професійної підготовки – 12-17%. Тому в наступному навчальному році проєкт отримав поширення: елементи дуальної освіти були запроваджені у 49 закладах професійної освіти з 54 робітничих професій у 25 регіонах. До організації професійно-практичної підготовки залучено понад 300 роботодавців.

У 2019 році дуальну освіту застосовують у 262 закладах профосвіти, а для втілення проєкту залучені 1 160 роботодавців та 12 444 учні. Навчання проходить за 190 професіями.

Завантажуємо ще