2 дні тому
Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми відновлення морських досліджень та науково-дослідницької інфраструктури на період до 2025 року» розроблено з метою відновлення морських досліджень та науково-дослідницької інфраструктури шляхом затвердження Державної цільової науково-технічної програми.
У зв’язку з анексією Криму Росією більшість українських наукових морських організацій і кримських закладів вищої освіти з відповідною науково-дослідною і науково-навчальною інфраструктурою (лабораторії, науково-дослідні станції, науково-дослідні судна) було втрачено, тобто науково-дослідний потенціал країни практично зруйнований, а науково-освітній потенціал зменшився до мінімального за всі роки незалежності України.
Фактичні втрати об’єктів науково-дослідницької інфраструктури за інформацією, наданою причетними Міністерствами та відомствами, склали біля 6 млрд грн. Найбільші втрати в Криму понесли НАНУ (3,8 млрд грн) та МОН (1,0 млрд грн). Додатково, внаслідок морального і фізичного старіння, виходу з ладу, відсутності фінансування було втрачено основних фондів об’єктів науково-дослідницької інфраструктури на суму біля 1,5 млрд грн. Внаслідок вище перелічених причин в останні роки практично припинилось проведення реальних регулярних експедиційних і польових досліджень в морській сфері (Міноборони: ВМС ЗСУ, Мінінфраструктури: Адміністрація морських портів України, Укрдержгідрографія, МВС: Адміністрація Держприкордонслужби. У недостатньому обсязі фінансуються з державного бюджету морські дослідження Міністерства аграрної політики (Державне Агентство Рибного Господарства України), Мінприроди (Державна служба геології та надр України (Держгеонадра), Міністерства внутрішніх справ України (Державна служба з надзвичайних ситуацій МВС України), МОН та інших ЦОВВ.
Аналіз ситуації з фінансуванням наукових морських досліджень в Україні свідчить, що в цілому без НАНУ державне бюджетне фінансування у 2014-
2017 рр. щорічно складало 16,8 млн грн з яких 2,6 млн грн. спрямовувались на експедиційну та моніторингову діяльність. Найбільші щорічні обсяги бюджетних асигнувань на морські дослідження і спостереження виділяло Міприроди (9,5 млн грн), МВС (5,5 млн грн) та МОН (1,7 млн грн). Найменші щорічні обсяги фінансування були у Міноборони: 0,060 млн грн За рахунок міжнародних проєктів у 2014-2017 рр. було залучено всього 11,460 млн грн з яких 3.929 млн грн. на експедиції.
Крім того, нечисленні галузеві наукові морські дослідження не координуються з єдиного центру та виконуються на різному науковому рівні, тобто відсутня цілісна національна система морських досліджень, яка покриває всі фази та рівні надання цих послуг науковими організаціями та закладами всіх зацікавлених відомств.
Вищенаведений аналіз свідчить про те, що без програмно-цільового підходу у фінансуванні спеціальної цільової програми з бюджетним фінансуванням відновити систему наукових морських досліджень та відповідну науково-дослідницьку інфраструктуру неможливо.
Пропозиції надсилати на адресу [email protected] до 25.03.2020