Презентація "Пілотування НУШ 3-й клас". Олена Ліннік
Масштабному запуску 2018-го Нової української школи, як відомо, передував рік, коли було розпочато апробацію нового змісту освіти та концептуально інших підходів до навчання. Тоді, у вересні 2017 року, першокласники 100 пілотних шкіл з усієї України сіли за парти Нової української школи. Саме вони уперше розпочали проводити ранкові зустрічі, стали навчатись під час гри, поринули в атмосферу партнерства, командної роботи, нового освітнього середовища та почали набувати компетентностей, необхідних для життя у 21 столітті.
За цей час експериментальна база шкіл розширилась. Тепер вона вже становить 129 пілотних закладів освіти та 236 класів, у яких вчителі, учні та батьки продовжують першими зустрічати новації освітньої реформи, випробовувати їх на собі та давати орієнтири для решти – майже 16-ти тисяч шкіл.
У вересні 2019 року на них чекає чимало нового, що, у першу чергу, пов’язано із переходом від адаптаційно-ігрового до основного циклу навчання.
Роман Шиян, ідеолог НУШ, не приховує, що третій рік пілотування НУШ для нього є джерелом натхнення, оскільки тепер стає все більш очевидним, що успіх перших двох років експерименту забезпечив незворотність змін та подальше впровадження Нової української школи.
«Моєю надією та натхненням є й те, що ми щороку залучаємо все ширше коло людей, які готові долучатись до розроблення важливих рішень, вкладати свій ресурс для цього, готових знаходити компромісні рішення. Це була наша мета, якої ми поступово досягаємо та без якої нам важко було б сподіватись і досягати успіху», - зауважив Роман Шиян.
На його думку, ще одним важливим фактором є розбудова та зміцнення професійного капіталу спільноти, що формує зміст другого циклу навчання у початковій школі. Це прямо впливає й на більший горизонт планування, якого не було у попередні роки.
«Надихає те, що ми наближаємось до запланованого на осінь глибинного дослідження, яке має дати об’єктивну оцінку процесам, які відбуваються у початковій школі», - анонсував Роман Шиян.
Олена Заплотинська, представниця проєктного офісу Національної ради реформ, зазначила, що це дослідження має не тільки дати оцінку впровадженню НУШ, а й сприяти коригуванню навчальних програм, матеріалів, організації освітнього процесу тощо. «Питань, на які має дати відповідь дослідження, досить багато. Серед них, зокрема, питання щодо ефективності навчання вчителів початкових класів, шляхів реалізації педагогіки партнерства на практиці, інтеграції змісту освіти та ефективності формування компетентностей та наскрізних умінь», - наголосила вона.
Загалом до вибірки дослідження увійшло 150 шкіл, з яких 25 є пілотними, що дасть можливість порівняти результати двох концептуально різних освітніх процесів.
Олена Ліннік, державний експерт директорату дошкільної та шкільної освіти МОН, розповіла, що серед новацій цього року – формування змісту освіти відповідно до інтересів учнів. Опитування, що було проведено МОН серед учнів 60-ти класів, виявило, про що саме їм цікаво дізнатись у школі та які теми вони хотіли б досліджувати.
Так, серед питань, які цікавлять дітей є:
Усі питання, що учні ставили під час опитування, вдалося узагальнити у 9 інтегрованих тем, які розкриватимуться під час навчання у 3-му класі:
Вдалось обговорити й особливості інтегрованих курсів «Української мови» та «Я досліджую світ». Зокрема, інформатику та математику, що в попередніх класах були частинами інтегрованого курсу, тепер виокремлено в окремі предмети. Водночас спікери запевнили: «Зв’язок із іншими предметами залишатиметься: він буде менш очевидним, але слугуватиме певним місточком до інших курсів».
Важливо, що підходи до оцінювання досягнень учнів порівняно із 2-м класом змін не зазнали. Оцінювання буде формувальним та підсумковим та здійснюватиметься вербально, зокрема за допомогою свідоцтва досягнень. Заплановано, що й у 4-му класі так само учні не отримуватимуть звичних для багатьох оцінок за 12-бальною або іншою шкалою.
Для оцінювання результатів навчання учням буде запропоновано діагностичні роботи, розроблені на основі компетентнісного підходу. А у класний журнал, окрім позначки про її проведення, не буде виставлятись оцінок чи інших характеристик.
Інструментом, що дозволяє навчатись через гру, досягати окреслених результатів навчання у початковій школі залишається Lego. Оксана Рома, представниця The Lego Foundation, розповіла, що для цього консолідовано діяльність на всіх рівнях: у дошкільній освіті, початковій школі, вищій педагогічній та післядипломній освіті.
«Великий акцент ми робимо на навчанні педагогів та регіональних тренерів, бо розуміємо, що їм потрібна наша постійна підтримка. Ми продовжуємо працювати з пілотними школами і разом іти до 4-го класу. Цього року ми плануємо зустрічі із директорами шкіл, оскільки вони є рушійною силою реформи», - зазначила вона.
Оксана Рома також повідомила, що наступного року на Україну чекає унікальний досвід: «The Lego Foundation буде фінансувати міжнародне дослідження імплементації діяльнісного та інтегрованого навчання, яке до цього не проводилось в жодній країні світу. Серед обраних 5-ти країн світу є й Україна, тож ми матимемо можливість показати, що ми є лідерами. А проводитиме це дослідження Австралійський центр освітніх досліджень».