Цьогоріч троє українських студентів – Юрій Рибак, Андрій Пікловський та Андрій Ярошевський – стали гостями міжнародного етапу WorldSkills 2022 Special Edition у компетенції «Сантехніка та опалення». Попри те, що Україна вже 7 років бере участь у русі WorldSkills, українська команда відвідала міжнародний етап уперше.
Як зсередини проходять змагання? Чи складним є конкурсне завдання? Яка атмосфера панує на майданчику? Запитань до наших першопрохідців – дуууже багато. Тож кампанія «Ми – профі» презентує Special Edition (спеціальний випуск) 😉
На момент проведення інтерв’ю один із учасників команди – Андрій Пікловський – захворів і не зміг приєднатися до розмови. Про що розповіли Андрій Ярошевський та Юрій Рибак – читай далі.
Розкажіть трохи про себе. На якому курсі навчаєтеся?
Юра. Ми усі одногрупники і зараз вчимося на третьому курсі в Львівському вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівництва.
Навчаємося на «Монтажника санітарно-технічних систем і устаткування». Також опановуємо професію «Газозварник», але акцент на сантехнічній роботі.
Випуск має бути 2023 року. Утім вже зараз викладачі пропонують готуватися до вступу на фахового молодшого бакалавра у нашому училищі.
Чому вирішили вступати на сантехніків?
Юра. У середніх класах стався один випадок. Мій знайомий робив ремонт у новобудові і попросив йому допомогти. Я погодився. На мене припала частина сантехнічних робіт. Хоч я не мав особливого досвіду, але робота йшла добре, мені вдавалася. Батько, побачивши, як я працюю, запропонував вступати на сантехніка.
Тож після 9-го класу приніс в училище документи на вступ.
Андрій. Ще в школі я вирішив, що вступатиму в профтех після 9-го класу. Спочатку обрав професію автослюсаря, однак коли почалася вступна кампанія, місця у нашому закладі швидко вичерпалися. У приймальній комісії мені запропонували звернути увагу на професію сантехніка. Мовляв, фах, який має запит і за який добре платять. Я подумав: чому б не спробувати? Жодного разу не пожалкував про свій вибір.
Чому не подав документи в інший заклад, щоб учитися на автомеханіка?
Андрій. Від знайомих чув багато позитивних відгуків про Львівське училище автомобільного транспорту та будівництва. Хвалили викладачів, практичну базу. Не хотів обирати заклад навмання.
Юра. Я так теж обрав заклад за відгуками від друзів, які на той момент уже були випускниками училища.
Плануєте після випуску працювати чи далі навчатися?
Юра. Я ще в роздумах, але якщо вирішу продовжувати навчання, буду поєднувати з роботою.
Андрій. Деякі наші випускники, які здобувають вищу освіту, потім залишаються викладати в училищі. Мені б хотілося більше практичної роботи, але знаю, що такі варіанти також є.
Чи чули раніше про WorldSkills?
Юра. Ні, навіть про WorldSkills Ukraine жодного разу не чув. Можливо через те, що конкурс не проводиться торік за нашою професією.
Я знаю про конкурси фахової майстерності. Ні я, ні Андрій участі не брали, але наш майстер виробничого навчання змагався. Навіть їздив у Київ на змагання.
Що думаєте про конкурси? Чи треба вони?
Юра. Думаю, це потрібна штука. Стимулює розвиватися, більше вивчати професійні тонкощі.
Андрій. Конкурси допомагають підвищувати кваліфікацію. Коли готуєшся, дізнаєшся багато нового. Плюс не хочеться опинитися на останньому місці, з’являється інтерес до процесу.
Поділіться враженнями про поїздку
Юра. Ми приїхали вночі, і вже наступного дня нас повели на екскурсію містом Лар. Це був адаптаційний день. Далі нам показали навчальний центр «Grohe», де проводили змагання. Потім були триденні змагання. А наприкінці екскурсія до міста Фрайбург.
Андрій. Нам розповіли про правила конкурсу, поведінку на майданчику. Наприклад, сказали, що не можна фотографувати майданчик до початку змагань. Показали інструменти.
Побачили серед обладнання щось нове чи усе було знайомим?
Андрій. Деякі інструменти були знайомі, деякі побачили вперше. Але пояснили, як ними користуватися.
Можете навести приклад? Що було новим?
Юра. Коли працювали з мідними трубами використовували спеціальний вигинач. Його застосовують, коли треба вигнути трубу під певним кутом. Принцип дії досить простий: інструмент вставляють у трубу, яку попередньо оброблюють спеціальним розчином. І тоді труба швидше і якісніше приймає потрібне положення.
Ще коли під‘єднували умивальник, використовували смартбокс Grohe. До нього можна було приєднати невеликий газовий балон, щоб вже на етапі побутового використання було подання мінералізованої води. Тобто на одному змішувачі є кілька режимів: гаряча, холодна і мінералізована вода. Жодних нагромаджень, додаткових кранів. Це, звісно, рішення для кухні. Але сам підхід сподобався.
Як проходили тренування?
Юра. Наша робота була поділена на 2 частини.
Перша – тренувально-ознайомча. Ми кілька днів після приїзду знайомилися з технікою, приладами. Нам показували різні механізми, інструменти, місце роботи. Ще ми пробували паяти деякі елементи, хоча іншим учасникам такої можливості не давали.
А вже під час другої частини виконували завдання основного етапу конкурсу, але з допомогою експерта.
З нами постійно працював експерт Grohe. Інші експерти могли підходити, щось радити або підказувати.
Завданням конкурсу була інсталяція сантехніки: унітазу, умивальника і навісного душу. Ще треба було прокласти труби до сантехніки. На це відводилося 3 дні.
Цього часу достатньо?
Юра. Коли людина підготовлена, цього часу достатньо для такого обсягу роботи. Для мене найскладнішим було зіткнутися з новими інструментами, технологіями.
Як працювали?
Юра. Нам виділили 2 платформи. На першій показували, як правильно робити, на другій ми працювали самостійно.
Наприклад, я усе заміряв, один Андрій паяв, інший – згинав труби.
Встигли познайомитися з іншими учасниками?
Юра. Усі учасники були дуже відкриті та привітні, але заважав мовний бар’єр. Зробив для себе висновок, що треба знати англійську хоча б на туристичному рівні.
Наприкінці ми усі роззнайомилися, обмінялися контактами у соцмережах, зробили багато селфі.
На участь у цій компетенції приїхали конкурсанти з 20 країн світу. Вони казали, якщо гарно підготуватися напередодні, виконати завдання не складно. На підготовку витрачають в середньому від 6 місяців до 1 року.
Спостерігали за роботою інших?
Андрій. Мене вразила швидкість, з якою учасники зірвалися з місця, коли пролунав сигнал про старт роботи. Це було дуже ефектно.
Дуже швидко працюють, знають, що роблять.
Як виявилося пізніше, призер австрієць працював поруч з нами. Він виконував усе досить зважено.
Чи хотіли б змагатися у таких конкурсах як учасники?
Юра. Так, це дуже круто. Змагатися на світовому рівні щонайменше престижно. Крім того, це можливість заявити про Україну.
Які бачите переваги у таких конкурсах?
Андрій. По-перше, змагання має призовий фонд. По-друге, це можливість заявити про себе серед найкращих роботодавців світу. Спонсори, галузеві партнери впродовж усіх днів відвідували майданчик, спостерігали за роботою конкурсантів. Упевнений, деяких після конкурсу запросили на роботу. Це класно.
Юра. Ще думаю, конкурс заохочує розвиватися в професії.
Чи мотивує приз? Якщо – так, то який?
Юра. Як на мене, навіть скромний приз – мотивує.
Андрій. Думаю, було б добре отримати гроші або робоче місце в компанії. Це певна стабільність.
Як уявляєте роботу мрії?
Юра. На класній роботі треба бачити перспективи росту, мати мотивацію працювати ліпше.
Андрій. Ще дуже важливо, коли є комфортні умови праці.
Чи думали про власний бізнес?
Юра. Коли говорив про перспективи росту мав на увазі саме власну справу. Коли маєш достатньо досвіду, певний ріст всередині компанії, можна створити команду і надавати послуги з обслуговування сантехніки, систем опалення. Їздити на об’єкти, працювати і добре заробляти.
Як думаєте, участь у WS 2022 SE щось дала вам?
Юра. Багато чого. Нові знайомства, нові навички, розуміння, що треба більше працювати над собою, практикуватися у сантехніці. Я надихнувся на самовдосконалення.
Ще на власні очі побачив, наскільки сильно цивілізований світ підтримує Україну. На церемонії відкриття ведучий знайомив гостей з учасниками змагання. Усі піднімалися на сцену разом з прапором своєї країни. Хоч ми були гостьовою командою, нас також викликали на сцену. Був дуже зворушливий момент, коли під час нашого виходу вся аудиторія стоячи аплодувала. Відчув, що ці оплески були не нам, а всьому українському народу. Загалом лунало дуже багато побажань миру українській землі.
На завершення конкурсу учасники отримали іменні медалі від партнерів конкурсу, зокрема від Міжнародної асоціації спеціалістів із сантехніки та механіки, Всесвітньої ради сантехніків.
Про що мрієте?
Юра. Передусім, щоб закінчилася війна. Ще мрію про професійний розвиток. Хочу побудувати будинок, створити сім’ю.
Андрій. Також мрію про власне житло і спокійне життя, без війни.