Денис Пилипенко минулого року став найкращим електромонтером у полтавському відборі WorldSkills Ukraine. Наразі хлопець вчиться на 4-му курсі у Вищому професійному училищі №7 міста Кременчук і вже отримав кілька запрошень на роботу.
Чому обирає продовжувати навчання, як дізнався про WSU та про незвичайне хобі, Денис розповів у інтерв'ю.
Чому вирішив стати електриком?
В 11 класі питання вступу стало ребром. До цього не замислювався, ким хочу бути.
Мій батько займається електромонтажем, вдома навіть є невелика майстерня. З 14 років він почав брати мене на різні об'єкти, я допомагав і спостерігав за роботою. Коли закінчив школу, батько запропонував стати електриком. Я розумів, яка робота на мене чекає, перспектива влаштовувала.
Із пошуком закладу хтось допомагав?
Ні, з цим було простіше. ВПУ №7 добре відоме в області, чув позитивні відгуки студентів і випускників.
На день відкритих дверей я не ходив. Безпосередньо перед вступом прийшли туди з мамою та нас відразу повели до директора. Він довго розпитував мене про ставлення до навчання та бажання бути електромонтером. Попередив, що без навичок і знань диплома не побачу :)
Потім відрядив до приймальної комісії. Там пояснили, які документи потрібні, коли починається навчання, куди відправляють на практику. Також пропонували місце в гуртожитку, але я відмовився.
Які враження від навчання? Заклад виправдав очікування?
Так, цілком. Перші півтора року пішли на здобуття базових знань. Вчили будову електродвигунів, трансформатори, розбирали систему ліній електропередач. Це було таке прозріння! До того в майстерні батька бачив схожу техніку: двигуни, вимикачі, електромагнітні пускачі, проте цілісного розуміння їхньої роботи я не мав. Від перших місяців навчання дуже захопився, хотілося осягнути все й одразу.
Пам'ятаю, що через 2 місяці після вступу приїхав додому та в батьковій майстерні почав крутити техніку, дещо лагодити. Дуже захоплював процес.
В училищі ми також писали курсові проєкти, проходили практику на великих підприємствах. Мені випала можливість працювати на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті.
Через півтора року я отримав диплом із відзнакою, батьки дуже пишалися мною. Далі треба було 5 місяців почекати, щоб піти на вищий розряд. Я вирішив не гаяти часу та пішов на роботу. Працював 5 місяців електромонтером на заводі зі збору вимикачів. Мене хвалили та пропонували залишатися.
Але ти вирішив продовжити навчання?
Так, бо вищий розряд дозволяє більше заробляти. Зараз я електромонтер 4-го розряду, але хочу стати бакалавром із радіоелектроніки. Я не женуся за дипломом, просто хочу збільшити свою фахову цінність. Зараз мій професійний рівень – електромонтаж і технічне обслуговування, а в інституті можна навчитися працювати зі схемами, вивчити радіоелектроніку. Це дуже круто й цікаво.
Ти плануєш вступати й до вишу? Коли завершуєш училище?
Найближчій рік я ще вчитимуся в училищі. Далі хотів вступати в Харківську політехніку або Харківський національний університет радіоелектроніки. Ще універ у Дніпрі розглядав, але через воєнний стан це виглядає нереалістично. Усе навчання перейде в онлайн, а для моєї професії це великий недолік.
У голові купа запитань: як вступати, що буде в країні. Крім того, Харків постійно обстрілюють, це небезпечно.
Ще знаю, що училище має угоди з іншими вишами та можна вступити одразу на 2-й курс, якщо спеціальність суміжна зі здобутою професією. Можливо скористаюся цим, а може піду працювати.
Зараз період вступної кампанії. Дай пораду вступникам, які обирають професію та заклад.
Я б починав зі загальних речей. Які є професії, у чому їхня суть. Потім порівняв із власними інтересами. В інтернеті купа інформації, існують професійні блоги.
Далі звернув би увагу на рівень зарплат. Хоча я впевнений, що якщо тобі подобається справа – рано чи пізно вона принесе гарний дохід. Немає сфер, де б не можна було добре заробляти. Інше запитання – чи приносить робота задоволення? Як на мене, то це запитання складніше та важливіше за гроші.
Ще я зважав би на те, щоб професія була перспективна з позиції автоматизації виробництва. Нині багато задач перекладають на роботів. За свою професію я спокійний, адже робот не виконає безпечний електромонтаж. Тут потрібен людський фактор, включеність у процес, увага до деталей. Тоді як зварювання скоро буде повністю перекладено на машину. Це моя думка, можливо промисловці дивляться на ситуацію інакше.
Розкажи про конкурс. Як потрапив?
Ще на першому курсі дізнався про WorldSkills Ukraine. Тоді обласний етап проходив на базі нашого закладу та побачив усе на власні очі. Було ефектно :)
Спочатку мене вибрали на рівні закладу, а згодом почалася підготовка. Це було важко, бо темп був досить інтенсивним. До конкурсу мене готував майстер Гаврилець Дмитро Григорович.
Коли настав день змагань, я не хвилювався. Відчував впевненість у знаннях.
Серед суддів були люди з підприємств: Кременчуцького колісного заводу, Кременчуцького заводу дорожніх машин, Ferrexpo. Вони прискіпливо оцінювали роботу, роздивлялися все. Але я й так старанно все робив, тому переживань не було.
Яка була мотивація до перемоги?
Спершу я думав, що WSU – це щось на кштал конкурсів фахової майстерності. А потім дізнався, що конкурс доволі масштабний, там можуть змагатися дорослі працівники, змагання WorldSkills навіть за кордоном проходять.
Хотів виграти, щоб потрапити на національний фінал і, можливо, показати себе серед іноземних електромонтажників. Це була б цікава пригода :)
Після перемоги в «Електромонтажних роботах» тобі пропонували роботу?
Звісно! Кілька разів телефонували кадровики з місцевого підприємства, пропонували посаду та обговорювали зарплату. Я так зрозумів, що на рівні області стежать за WSU, тож це гарний шанс перетнутися з роботодавцем.
Як бачиш професійне майбутнє?
В ідеалі було б працювати самостійно, відкрити бізнес пов'язаний із електромонтажем. Але не відкидаю варіант, що спочатку працюватиму на підприємстві чи заводі. Треба набратися досвіду.
Ще мене цікавить обслуговування вітрогенераторів. Це перспективна та прибуткова сфера, якщо гарно розуміти її.
Останні роки з’явилося хобі – бджолярство. Я навіть хотів перевестися в інший профтех на бджоляра, але батьки вмовили довчитися на електромонтера. Думка про навчання виникла через те, що догляд за бджолами, облаштування пасік і медозбір мають купу нюансів. Я вже багато літератури прочитав, але не можу впевнено сказати, що ідеально знаю справу.
Мати власну пасіку видається перспективним, але електромонтаж поки залишається головним.
Класний електромонтер – який він?
Він має знати фізику та матеріалознавство. У цій професії без цих дисциплін ніяк. Також потрібно вміти читати схеми, розуміти поставлену задачу. Гарний фахівець знає як правильно застосовувати різноманітні інструменти, які зазвичай є дороговартісними.
Про що мрієш?
Я хочу попрацювати за кордоном, отримати такий досвід. Хочу побачити Німеччину, Нідерланди, Іспанію, Францію. Світ великий і хочеться його роздивитися.