21-ша Українська антарктична експедиція вивчала озонову діру, міграцію пінгвінів та рятувала життя туристів

На станції Академік Вернадський відбулася перезміна: 22-га Українська антарктична експедиція, яка вирушила до Антарктиди 1 квітня 2017 року, почала виконувати завдання на острові Галіндез. Про це повідомив заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха під час урочистої зустрічі 21-ї експедиції в МОН.

Він відзначив, що у складі УАЕ було 12 учасників – 8 дослідників та 4 представники технічного персоналу. Команда експедиції наполовину складалася з новачків, які зимували на Антарктиці вперше, а очолював її рекордсмен-зимівник Микола Старинець – він повернувся з 8-ї своєї експедиції.

Полярники здійснювали геолого-геофізичні, біологічні, гідрометеорологічні і океанологічні дослідження. Так, одним з основних напрямів їхньої роботи був збір, обробка та передача даних. За словами Максима Стріхи, сьогодні наукова діяльність значно інтернаціоналізована, тому з багатьох науково-дослідних станцій інформація передається до великих міжнародних центрів даних.

Зокрема, станція Академік Вернадський щодня передає велику кількість первинних даних, які включаються в міжнародні бази і на підставі яких здійснюється моніторинг стану Антарктики, аналіз щодо зміни клімату, динаміки танення льодовиків тощо.

Наприклад, саме на цій станції – ще коли вона належала Великобританії та мала назву «Фарадей» – вперше було виявлено озонову діру діаметром понад 1000 км, і нині українські дослідники здійснюють унікальні спостереження динаміки її змін. Такої можливості не має жодна інша станція.

Крім того, учасники 21-ї УАЕ долучилися до міжнародного проекту з обраховування пінгвінів. Так, у його межах зимівники підтримували роботу та знімали показники з автоматичних камер фотофіксації, встановлених попередньою українською експедицією в місцях основних колоній пінгвінів. Отримана інформація дозволяє робити висновки про терміни переміщення птахів, відкладення яєць, появи пташенят тощо.

Інша частина проекту дозволяє відслідковувати міграцію пінгвінів. Для цього учасники 21-ї експедиції встановлювали спеціальні GPS-мітки на птахів – завдяки їхньому сигналу можна з’ясувати, де перебуває популяція, коли вона залишає острів.

Як наголошують зимівники, Антарктида є досить цікавим та перспективним об’єктом для біологічних досліджень, адже її екосистема не зазнає людського впливу, й українські дослідники постійно відкривають на континенті нові види біологічних об’єктів. Однак, щоб активніше розвивати цей напрям досліджень, необхідно покращити засоби зв’язку станції з «великою землею», зокрема, забезпечити безперебійний доступ до Інтернету. Тоді, приміром, науковці, виявивши новий об’єкт, зможуть на місці проводити порівняння за міжнародною базою даних, а не чекати на повернення. Наразі ж передача фото- та відеоінформації зі станції обмежена.

«Обмеженість каналів зв’язку є значною проблемою для нас, адже наявний на станції супутниковий зв'язок є досить дорогим і не завжди гарної якості. Однак зараз спільно з фахівцями з Київської політехніки ми працюємо над вирішенням цього питання, і вже цього року МОН планує впровадити проект з забезпечення станції Інтернет-зв’язком», – наголосив Максим Стріха.

Також у перспективі – створення центрів підготовки та реабілітації учасників експедицій, адже тривале перебування в погодних умовах Антарктики, безсумнівно, впливає на організм людини. До речі, яким саме є цей вплив у 21-й УАЕ досліджував представник харківського Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Дмитро Луценко. Разом з лікарем вони розробили програму з дослідження адаптації людини до таких умов. Варто відзначити, що під час 21-ї української зимівки середньорічна температура у місці розташування станції становила -24 градуси: найнижча зафіксована -27, а найвища – +8 градусів.

Окрім наукових досліджень, учасники ек??педиції здійснювали й технічні роботи. Так, було виконано завдання, зобов’язання щодо якого Україна взяла на себе ще під час передачі станції: доведено до ладу паливний бак, який залишився нам у спадок від британців. Зі 150-кубової ємності було викачано дизпаливо, очищено осад, перевірено його подальшу технічну придатність. Тепер, відповідно до міжнародних норм, на території станції перебуває запасний паливний бак, який може використовуватися у разі надзвичайних ситуацій.

Цікаво, що за час 21-ї експедиції її членам доводилося навіть рятувати життя туристів. Так, одним із пацієнтів лікаря УАЕ Костянтина Даниленка стала гостя похилого віку з Італії, яка вивихнула стегнову кістку і потребувала термінової медичної допомоги. Ситуація ускладнювалася тим, що жінка мала кардіопатологію та оперований тазостегновий суглоб. Однак, український лікар зміг надати туристці професійну допомогу, не залишивши роботи своїм колегам з «великої землі».

Повний список зимівників 21-ї української антарктичної експедиції можна переглянути за посиланням.

Нагадуємо, що Україна володіє однією антарктичною станцією «Академік Вернадський», що розташована на мисі Марина острова Галіндез.

Оскільки після розпаду Радянського Союзу Росія оголосила себе єдиною правонаступницею усіх антарктичних станцій СРСР, українські науковці втратили можливість проводити дослідження на власній станції.

Однак у 1996 році Україна змогла придбати британську станцію «Фарадей», причому за символічну ціну – 1 фунт стерлінгів, після чого станцію перейменували на честь першого президента НАН України.

Станція «Академік Вернадський» – це метеорологічна та географічна обсерваторія, що підтримується Україною в рамках Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки.

Більше фото - за посиланням.