Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» покликаний полегшити роботу науковцеві, науковій установі та зробити їх дослідження ефективними для держави, - Максим Стріха

Нещодавно ухвалений Парламентом Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» - це унікальний для країни випадок, коли саме в  урядовій редакції цього закону було знайдено спільні рішення з усіма зацікавленими групами наукової спільноти. Про це повідомив заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха під час брифінгу у Будинку Уряду 4 листопада 2015 року.

«Після підписання Президентом України прийнятого Парламентом закону, він набуде чинності та сприятиме розвитку потенціалу України як однієї з провідних наукових держав континенту», - наголосив  заступник Міністра.

За словами Максима Стріхи, Україна лишається однією з провідних наукових держав. Наша держава здатна продукувати першорядні фундаментальні наукові результати, хоча фінансування науки лишається недостатнє та складає приблизно 200 млн євро. На думку заступника Міністра, стільки ж грошей для роботи витрачається на один провідний західний університет. «Незважаючи на забезпечення, наші науковці друкують близько 6 тисяч статей на рік в журналах, які входять до відомої наукометричної бази Web of Science, та працюють в 10 разів ефективніше, ніж їх американські колеги», - зазначив Максим Стріха.

Заступник Міністра навів приклади успішних прикладних досліджень, які впроваджені українськими науковцями у виробництво. Зокрема, на базі Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» розроблені безпілотні літальні апарати, і перша партія вже піде в діючу армію. Також у Київському політехнічному інституті створений наносупутник, що 18 місяців перебуває навколо Землі і передає інформацію науковцям. Робота вчених Харківського фізико-технічного інституту НАН України щодо подовження потенціалу ядерних реакторів також дозволить заощадити для держави мільярди доларів.

Як повідомив Максим Стріха, разом з цим, в науці існують застаріла архаїчна структура управління, неефективні напрямки роботи з наукових досліджень та проблеми з їх оцінюванням. Ці питання вирішує нещодавно прийнятий Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність». «Закон вибудований від конкретного науковця до держави. Мета нового закону - полегшити життя конкретному науковцеві, науковій установі. Зробити дослідження ефективними для держави», - наголосив заступник Міністра.

Окрім того, у новому законі є дві основні інновації. Це створення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, яку очолить особисто Прем’єр-міністр України. Рада складатиметься з двох комітетів, один з яких - науковий, куди увійдуть 24 провідні науковці. Дру??ий  – адміністративний орган для координації ухвалення рішень. «Вперше в державі відбуватиметься координація наукової політики», - підкреслив Максим Стріха. 

Друга новація, запропонована законом, – це запровадження Національного фонду досліджень. Цей фонд створюється для грантового фінансування пріоритетних досліджень, з якого  будуть фінансуватися фундаментальні, прикладні, інституційні та індивідуальні наукові дослідження.

Як зазначив Максим Стріха, Національні галузеві академії наук згідно з новим законом зберігаються. Законом вводиться обмеження терміну перебування на всіх керівних посадах академій - до двох строків. Вперше галузевим академіям надається право голосу при ухваленні рішень не тільки їх академікам, членам-кореспондентам, а й кандидатам і докторам наук. «Законом запропоновано реформу, яка робить динамічним цей сектор науки», - пояснив Максим Стріхи.

За словами заступника Міністра, новий  закон також спрямований на університетську науку, яка довго перебувала в дискримінаційному стані. «Університети – це найприродніше місце, де розвиваються наукові дослідження. Згідно з цим законом університети, атестовані як наукові установи, прирівнюються до наукових установ, а науково-педагогічні працівники – до наукових», - зазначив Максим Стріха.

Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» має також багато новацій  у питаннях комерціалізації наукових досліджень. Наукові установи можуть входити в господарські товариства зі своєю інтелектуальною власністю. «Дослідження не повинні закінчуватися статтями і звітами, а мають використовуватися  бізнесом. Законом пропонуються механізм, який змусить прикладні результати наукових досліджень швидко запрацювати в конкретних галузях реального сектору», - підкреслив заступник Міністра.