Підсумки виборів до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти вказують на складність започаткування нових демократичних принципів та інститутів. Національне агентство приходить на зміну таким пострадянським утворенням, як Державна акредитаційна комісія та Вища атестаційна комісія. Однак найдемократичніші законодавчі ініціативи, зокрема прогресивні норми статті 19 нового Закону України «Про вищу освіту», не можуть відразу подолати інертність (пост)тоталітарної управлінської свідомості й недостатню активність академічного середовища у відстоюванні власних прав і свобод.
Так, Федерація роботодавців України, у згаданому Законі – «спільний представницький орган всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців» – рішенням президії монопольно призначила своїх представників до Національного агентства без будь-якого громадського обговорення, що суперечить представленим нормам Закону «Про вищу освіту».
Вибори представників від приватних закладів вищої освіти характеризувалися підкилимними домовленостями «нерейтингових» ВНЗ проти «рейтингових» (це зокрема можна прослідкувати за їхніми позиціями в академічному рейтингу ТОП-200). У зв’язку із цим з’явилося звернення голови Громадської ради при МОН Галини Усатенко, в якому були поставлені питання стосовно обраних членів Національного агентства. Справедливість цих закидів підтверджена у відповіді голови Організаційного комітету З’їзду приватних ВНЗ Тараса Фінікова. Це змушує поставити під сумнів результати таких виборів, оскільки мова власне йде про Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.
Серед лідерів представників, обраних від державних ВНЗ, фігурує люстрований на посаді директора департаменту атестації кадрів МОН Віктор Бондаренко. Очолювана ним структура була реінкарнацією достославної Вищої атестаційної комісії, що тепер чекає на своє перетворення в Національне агентство з якості. Люстрація вберегла Віктора Дмитровича від численних претензій у корупції. Важко пояснити його приголомшливий успіх у виборах.
Через такі нові-старі обличчя вся недовіра до вітчизняної системи підготовки й захисту дисертацій неминуче перейде до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Академічна громадськість, експерти й суспільство загалом сприймуть подібні факти як звичайну зміну вивіски без важливих сутнісних змін.
Національна академія наук України, Національна академія медичних наук, Національна академія правничих наук, Національна академія аграрних наук та Національна академія мистецтв вчасно не провели виборів членів Національного агентства або призначили їх рішенням президії.
Таким чином, мета Закону «Про вищу освіту» - створення професійно незалежної агенції, що контролювала б якість вищої освіти й діяльність якої спиралася б на персональну авторитетність її членів, не була досягнута. Маніпуляції, інертність, дезорієнтація, відсутність позитивного досвіду, коли професійна громадськість незалежно ні від кого приймає власні рішення, призвели до того, що Міністерство освіти і науки України не може погодитися з результатами проведених виборів та пропонуватиме Кабінетові Міністрів України й Верховній Раді України внести зміни до Закону України «Про вищу освіту».
Ці зміни стосуватимуться трьох тез: визначення формальних вимог до членів Національного агентства, опис процедури виборів та розширення переліку асоціацій роботодавців України, що мають право делегувати своїх представників.
Принагідно приносимо вибачення тим колективам, які сумлінно підійшли до виборів членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, та їхнім обраним представникам. Ваш професіоналізм і громадська активність зрештою призведуть до перемоги принципів університетської автономії, досягненню балансу між свободою та відповідальністю, успішного розвитку української академічної сфери.
Слава Україні!
Міністр освіти і науки України
Сергій Квіт
8 червня 2015 року