A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

«Ноосфера» перезмінила польську антарктичну експедицію замість російського судна

Опубліковано 17 квітня 2022 року о 12:05


Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» замість російського судна перезмінив полярників на польській антарктичній станції «Арцтовський». За київським часом це відбулося сьогодні вночі.

«Для української науки важливо продовжувати дослідження на станції «Вернадський», співпрацювати з іншими станціями як в питаннях науки, так і логістики. Через жахливе вторгнення росії в Україну, будь-яка співпраця із країною-агресором, зокрема у сфері науки, неможлива», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. 

Наприкінці березня дорогою із Чилі до української станції «Академік Вернадський» наш криголам уже доправив на «Арцтовський» низку вантажів. А тепер, на зворотному шляху, «Ноосфера» прийняла на борт учасників польської антарктичної експедиції, яких разом із нашими полярниками доправить до чилійського порту Пунта-Аренас.

«Буквально за тиждень після початку війни нас спитали польські колеги, чи новий український криголам не погодиться обслуговувати їхню антарктичну станцію. До цього вони зафрахтували російське судно, але після віроломного вторгнення росіян в Україну більше не хочуть витрачати на них жодної копійки. Поляки теж відправили «рускій корабль» у відомому напрямку», – розповів директор Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий.

За його словами, Центр погодився на цю пропозицію, адже вона дозволить розширити співпрацю між Україною та Польщею, що дуже вигідно для нас.

 «У цей складний час Польща надає Україні неймовірну підтримку, зокрема завдяки польській антарктичній програмі ми змогли доправити на “Вернадський” зимувальників 27-ї української антарктичної експедиції. Та й розташована їхня антарктична станція «Арцтовський» на шляху від нашого «Вернадського» до Чилі зручно – на острові Кінг-Джордж, який зазвичай є проміжним пунктом для суден перед виходом у найбурхливішу у світі протоку Дрейка», – пояснив очільник НАНЦ.

Доки польські колеги завантажувались на «Ноосферу» українські біологи, які повертаються додому після роботи на «Вернадському», відібрали зразки ґрунтів та рослин на острові Кінг-Джордж, аби порівняти їх із зібраними в районі «Вернадського». Тож навіть у важкий військовий час триває міжнародна співпраця і плідна робота українських науковців.

Довідково

Польську антарктичну станцію «Арцтовський» відкрили 26 лютого 1977 року та назвали на честь Генріка Арцтовського, видатного польського геолога та геофізика, професора Львівського університету. Станція підпорядкована Інституту біохімії та біофізики Польської академії наук і є цілорічним науковим центром, де проводять океанографічні, геологічні, метеорологічні, біологічні, екологічні та інші дослідження. Зараз на «Арцтовському» працює 46-та експедиція. Як і українська антарктична експедиція, вона має два загони: річний та сезонний. Річна команда змінюється під час антарктичної весни (коли в нас осінь), а сезон працює з кінця антарктичної весни до початку антарктичної осені. Свого часу, коли з незрозумілих причин на «Вернадський» не допускали жінок, саме на «Арцтовському» працювала одна з перших українських учених-полярниць, д.б.н. Ірина Козерецька, нині заступниця директора НАНЦ із науки.

Нагадаємо, українські вчені на криголамі «Ноосфера» відновили геологічні дослідження, які були перервані на 20 років.