5 годин тому
МОН розглядає можливість того, щоб забезпечити передплату на бази Scopus і Web of science не тільки для своїх вишів та наукових установ, а й для інших закладів. Про це розповів гендиректор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус під час семінару «Показники ефективної наукової діяльності науковця, установи і країни: публікації, наукові видання, гранти», що пройшов сьогодні, 16 березня 2018 року, в МОН.
Зокрема, йдеться про надання доступу до міжнародних баз даних для університетів, підпорядкованих інших міністерствам – МОЗ, Міноборони, МВС тощо, а також наукових установ НАН та галузевих академій.
«Торік ми запустили пілотний проект: на конкурсній основі зробили передплату до Scopus і Web of science за кошти держбюджету для понад 100 вишів та наукових установ МОН. Доступ до баз був відкритий у жовтні. Тоді через підключені університети та установи пройшло близько 20 тис пошукових запитів. У листопаді кількість запитів зросла більш ніж вдвічі, а в грудні сягнула позначки майже в 100 тисяч. І далі їх кількість теж зростала. Тобто ми побачили, що користування базами є дуже потрібним та затребуваним серед українських науковців», – зазначив Дмитро Чеберкус.
Він підкреслив, що підключення забезпечене на рік, але МОН планує продовжувати цю практику і більше того – розширювати мережу підключених закладів.
«У нас часто питають: чи будемо ми в цьому році продовжувати пілотний проект? Будемо, й навіть більше. До МОН звертаються університети, підпорядковані іншим міністерствам, підрозділи академій наук, які не отримують на це фінансування, і просять, щоб ми пошири можливості передплати і на них, на всю Україну. Ми зараз ведемо консультації одночасно з Мінфіном – про виділення коштів – та з постачальниками послуг – про вартість такої передплати, щоб вона не була обтяжливою для бюджету», – повідомив очільник директорату.
Окремо він відзначив, що зараз в Україні точаться різні дискусії про показники наукометрії. Але чимало з них проходить на низькому фаховому рівні – коли говорять про порівняння, які насправді нічого не характеризують. Щоб перевести рівень дискусії українських вчених на якісніший рівень, МОН через Державну науково-технічну бібліотеку ініціював конкурс відповідних наукових робіт.
«Цей конкурс присвячений аналізу наукового середовища якраз на основі тієї інформації, яку можна взяти з баз даних, доступ до яких ми надали. Я запрошую всіх долучитися до нього, щоб у нас також формувалося експертне середовище людей, які справді розуміються на цьому. Які розуміють, що аналіз показників наукометрії – це не просто міряння індексами Гірша, що на його основі можна робити глибинні висновки і прогнози», – сказав Дмитро Чеберкус.
Подати заявку на участь у конкурсі можна до 20 березня, а надіслати роботу потрібно до 20 квітня цього року. Більше інформації – за посиланням.
Нагадуємо, що МОН планує оновити наукове обладнання за рахунок коштів, які повернуться від внеску в Горизонт 2020.
Презентації основних спікерів семінару можна завантажити нижче:
Програми Фулбрайта для освіти і науки
Інна Бариш (заступник директора Програми імені Фулбрайта в Україні)
Складові ефективної наукової діяльності і їхня оцінка
Тихонкова Ірина (канд. біол. наук, експерт з навчання і наукометрії Clarivate Analytics)
Що таке успішний грант і як його написати
Васецький Єгор (док. біол. наук, Інститут Онкології Густава Русі, Париж, Франція)
Показники індивідуальної ефективності науковця
Борисова Тетяна (заступник директора наукової бібліотеки НАУКМА)
Наукова публікація очима автора та видавця
Тихонкова Ірина (канд. біол. наук, експерт з навчання і наукометрії Clarivate Analytics)
The Basics of Academic Essay Writing
Aaron Kennet, (Fulbright ETA English Teaching Assistant Fellow 2017-2018)
Академічна періодика: актуальні питання розвитку
Радченко Анна (канд. геол. наук, видавничий дім Академперіодика)
https://goo.gl/CyRXKe