Впродовж місяця маємо вийти на розуміння плану дій для того, щоб українському науковцю стало простіше, краще, вигідніше працювати в Україні, — Прем'єр-міністр Олексій Гончарук

Сьогодні значна частина коштів, які держава інвестує в науку, використовується неефективно: вони “розпорошуються” серед великої кількості ЦОВВ та нацакадемій, функції яких дублюються, витрачаються на неякісний науковий продукт або взагалі не на наукову діяльність. Про це йшлося під час засідання Нацради з розвитку науки і технологій, що відбулося сьогодні, 5 листопада 2019 року, у Клубі Кабміну.

“У 2018 році ми як Науковий комітет вперше провели заслуховування звітів головних розпорядників коштів. Досі централізованого заслуховування не проводилося. Ми заслухали всіх 27 головних розпорядників коштів, які здійснюють наукову діяльність або замовляють науковий продукт. Ми були дещо шоковані тією картиною, яку побачили. Ми побачили купу проблем. Наслідок цього — неефективне використання навіть тих невеликих коштів, які держава витрачає на науку”, — зазначив голова Наукового комітету Нацради Олексій Колежук, презентуючи результати звітування.

Він розказав, що зараз навіть саме звітування є формальним: воно відбувається здебільшого за беззмістовними показниками та не дає достатньо інформації про якість наукової продукції. Держава фактично не встановлює змістовних KPI, за якими можна було б відрізняти якісну наукову продукцію від її імітації.

Як наслідок — низька присутність наукової продукції українських авторів у світовому дослідницькому просторі. Наприклад, у Нацакадемії педнаук число публікацій на рік на 1-го наукового працівника становило 3,1, а у визнаних міжнародних базах WoS чи Scopus з них індексувалося лише 1,5%. У Нацакадемії мистецтв 1,3 публікації в рік на наукового працівника, з них у WoS чи Scopus індексувалися 0%.

Друга проблема — держава спрямовує значні кошти на фінансування галузевих наукових установ, однак, наукова складова їхньої роботи дуже незначна. Часто ці установи виконують функції технічних підрозділів — з розробки нормативно-правової бази, збору та аналізу даних тощо. А деякі відомства взагалі не цікавляться тематикою та результатами досліджень, які проводять їхні наукові установи.

Водночас за словами очільника Наукового комітету Нацради, кількість окремих розпорядників є невиправдано великою, часто їхні функції дублюються, приміром, МОН та Нацакадемії педагогічних наук, МОЗ та Нацакадемії медичних наук. У галузевих академій, за підсумками заслуховувань, загалом спостерігається низька ефективність управління.

Так, у Нацакадемії медичних наук основна діяльність сконцентрована на наданні медичних послуг, а не проведенні досліджень. На наукові дослідження витрачається лише 9% бюджету. В Нацакадемії педагогічних наук на 1-го академіка/членкора припадає менш як 5 наукових працівників, а в Нацакадемії мистецтв 46% бюджету використовується на діяльність Президії. У Нацакадемії аграрних наукгосподарська діяльність, здебільшого фермерство, переважає над науковою.

«Наша мета — спільно з вами — науковцями — знайти вихід з наявних проблем. Ми маємо разом впевнено та швидко рухатися у напрямку їх вирішення. Якщо у когось є бажання пересидіти і почекати, поки все пройде, - ні. Ми точно налаштовані на те, щоб боротися за зміни. Але хотіли б, аби протягом наступного місяця ту модель, яку ми втілюватимемо у життя, ми напрацювали разом. Тому я вас закликаю не виключатися з роботи, а навпаки -  включитися у неї. Наступний місяць ми маємо використати для дуже предметної дискусії про те, як нам зробити так, щоб українському науковцю стало простіше, краще, вигідніше працювати в Україні», — звернувся Прем‘єр-міністр Олексій Гончарук до науковців  Наукового комітету Нацради та очільників Національної та галузевих академій наук.

Одним із варіантів, запропонованим Науковим комітетом Нацради, є реорганізація системи національних академій наук. Зокрема, передача кращих (за результатами атестації) установ галузевих академій, крім Нацакадемії медичних наук, до НАН і перетворення відповідних галузевих академій на громадські організації, що не здійснюють управління науковими установами, зі збереженням довічної плати за звання академіка та члена-кореспондента.

Розглянути всі можливі варіанти та запропонувати найоптимальніше рішення має спеціальна робоча група, що була створена при Нацраді. Свої пропозиції вона повинна подати до 28 лютого 2020 року.

Нагадуємо, що МОН змушене призупинити атестацію вишів цього року, щоб здійснити донабір експертів, зокрема міжнародних. Водночас університети зможуть пройти атестацію та отримати кошти на базове фінансування науки на початку 2020-го — між кращими розподілять вже не 100, а 400 млн грн.

Довідково: Національна рада України з питань розвитку науки і технологій була створена 5 квітня 2017 року. Це — основний стратегічний орган з формування політики у сфері науки та інновацій в Україні. Нацраду очолює Прем’єр-міністр за посадою. Вона складається з 2 комітетів — Наукового та Адміністративного, кожен включає 24 члени.

Склад Наукового комітету формується на конкурсних засадах. До нього обирають провідних представників наукової спільноти України.

Адміністративний комітет складається з представників центральних органів влади та профільних установ, що мають безпосередній вплив на прийняття рішень у сфері науки. Його формують на підставі пропозицій відповідних органів. Комітет за посадою очолює Міністр освіти і науки.