Відбулося засідання Ради безбар’єрності

11 грудня відбулося підсумкове в 2023 році засідання Ради безбар’єрності за участю першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Засідання пройшло за участю Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, міністрів, голів профільних комітетів Верховної Ради, офіційних представників системи ООН в Україні, представників судової влади і центральної виборчої комісії, міжнародних організацій, Ради Європи, високоповажних послів Європейського Союзу і Канади, начальників обласних військових адміністрацій, представників громадянського суспільства.

Олена Зеленська зазначила, що на другому році повномасштабної війни українці відчувають ще більший запит на безбар’єрні рішення. Від цього сьогодні залежить не лише якість життя, а й безпека громад.

Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року ініційовано першою леді України Оленою Зеленською. Стратегія спрямована на формування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної й освітньої безбар’єрності для всіх груп населення.

«Можна сказати — «війна, що ви хочете. Бар’єрів стало більше — і фізичних, і з пересуванням та доступністю, і економічних — безробіття,  і соціальних — велике навантаження на всіх взагалі». Але це не аргумент. Бо кожне життя цінне. І його якість має значення. Ми не обираємо часи, в які нам жити, але ми можемо боротися», — сказала Олена Зеленська.

«Безбар’єрність сьогодні — це нагальна необхідність для мільйонів українців. Для людей різних вікових груп, професій, соціального походження. Особливо акцентуємо увагу на потребах наших захисників. Наш обов’язок — усунути для них усі перешкоди, які стримують адаптацію, реабілітацію та самореалізацію. Також посилюємо взаємодію з органами місцевого самоврядування. Адже саме від них залежить кінцевий результат», — зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Рада безбар’єрності рекомендує міністерствам зосередитися на розробленні методичних рекомендацій щодо запровадження безбар’єрності послуг (освітніх, медичних, соціальних, правових, банківських, транспортних, безпекових, цивільного захисту, працевлаштування).

Крім цього, МОН, Мінмолодьспорту, Мінветеранів мають спільно опрацювати питання впровадження ефективної системи підготовки фахівців у сфері фізичної культури і спорту, які будуть залучені до фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів війни з інвалідністю або з обмеженнями повсякденного функціонування.

На засіданні міністр освіти і науки України Оксен Лісовий поділився викликами, з якими стикається українська освіта, та розповів про проєкти, які реалізує МОН, щоб забезпечити безбар’єрні умови для розвитку і навчання.

«Цьогоріч МОН розробило проєкт Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання до 2030 року. Ця Стратегія — дорожня карта для створення рівних умов доступу у сфері освіти для кожного. Проєкт документа уже пройшов обговорення та погодження. У кінці місяця його має підписати уряд», — прокоментував Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Серед планів МОН на 2024 рік:

• затвердження Плану заходів із реалізації Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання;
• розширення функції та взаємодії інклюзивно-ресурсних центрів із закладами дошкільної, загальної середньої освіти, закладами професійної і вищої освіти;
• відновлення пошкоджених та зруйнованих інклюзивно-ресурсних центрів;
• збільшення кількості освітніх центрів «Школа супергероїв»;
• робота над проєктом Закону України «Про освіту дорослих» та задля його ухвалення; 
• додрук підручників для 7 класу НУШ, 11 класу (історична галузь), шрифтом Брайля;
• забезпечення придбання 500 шкільних автобусів;
• збільшення учнівського контингенту Міжнародної української школи (МУШ);
• залучення українських шкіл, які здійснюють освітній процес за кордоном, до співпраці з МУШ;
• розроблення окремих курсів для учнів із порушеннями слуху, звукозаписів із детальним описом того, що відбувається у відео, для учнів із порушеннями зору;
• забезпечення будівництва капітальних захисних споруд у ЗЗСО;
• запуск пілотного потоку програми «Точка дотику» та навчання дорослих людей, які повністю втратили зір внаслідок війни.