26 листопада Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, судді КСУ Василь Лемак і Олег Первомайський взяли участь у круглому столі «Конституційний діалог: доступність та/або якість вищої освіти».
Захід, організований Міністерством освіти і науки України та Конституційним Судом України спільно з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), зібрав представників органів державної влади, наукових кіл та громадськості.
Відкрив захід Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук. «Тематикою нашого сьогоднішнього діалогу є доступність і якість вищої освіти. Конституційний Суд України не може залишатися осторонь питань, що мають надзвичайно важливе значення для розвитку суспільства та держави»,– зазначив у своєму вступному слові Станіслав Шевчук.
Наводячи цитату французького філософа Рене Декарта «Я мислю, отже я існую», Голова КСУ зауважив, що освіта – це один з найдавніших соціальних інститутів, викликаний потребами суспільства відтворювати, передавати та адаптувати знання. Станіслав Шевчук зазначив, що конституційне право на освіту є одним із найважливіших соціально-культурних прав людини. «Без освіти, яка є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства, не було би держави. Забезпечення та захист конституційних прав і свобод людини й громадянина, зокрема права на освіту, є обов’язком держави. Про це неодноразово у своїх рішеннях наголошував Конституційний Суд України», – підкреслив промовець.
Окремо Станіслав Шевчук звернув увагу на рішення Конституційного Суду України, які стосуються питань освіти. Зокрема, Голова Конституційного Суду України зазначив, що Конституційний Суд України у Рішенні № 5-рп/2004 від 04 березня 2004 року (справа про доступність і безоплатність освіти) надав офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України. У Рішенні Суд зауважив, що «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах». Суд визначив сутність поняття «доступність освіти» вказавши, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права. Тобто це є гарантія права кожного на здобуття освіти, водночас цьому праву кореспондується обов’язок держави забезпечити реалізацію цього права. Стосовно доступності вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, Суд зазначив, що вона полягає у створенні державою відповідних умов, за яких особа змогла б реалізувати своє право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з урахуванням своїх здібностей та інтересів у вільному виборі типу навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності, профілю навчання.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що обговорення питання доступності та якості вищої освіти відбувається через велику суспільну необхідність. На думку Лілії Гриневич, поняття «доступність» та «якість» вищої освіти не повинні бути суперечливими, вони повинні бути взаємодоповнюючими.
«Конституція України визначає доступність і безоплатність вищої освіти на конкурсній основі, водночас в умовах прийому ми встановлюємо умови цього конкурсу», – підкреслила Міністр.
Вона також додала, що з метою підготовки в нашій країні фахівців високого рівня з ініціативи Міністерства охорони здоров’я України було запроваджено 150-бальний поріг для медичних спеціальностей на зовнішньому незалежному оцінюванні. Крім того, зазначила Лілія Гриневич, цього року було внесено пропозицію Міністерства юстиції України щодо введення 130-бального порогу для вступників за спеціальністю «Право». У той же час Міністр зауважила, що на місця державного замовлення на зазначені спеціальності, ми ніколи не мали вступників з менш, ніж 150 балами.
«На сьогодні надзвичайно важливо підвищувати якість вищої освіти в Україні. І я сподіваюся, що спільно ми зможемо досягти конструктивної позиції стосовно цього питання», – зазначила Лілія Гриневич.
З вітальним словом до учасників заходу звернувся також ректор ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Дмитро Лук’яненко. Він акцентував увагу на тому, що в сучасних умовах вищі навчальні заклади повинні швидко реагувати на зміни в суспільстві та потреби студентів. На думку Дмитра Лук’яненка, наразі існує тенденція втрати «лояльності» до вищих навчальних закладів. Тож, за його словами, потрібно бути готовим до змін у системі освіти.
Дмитро Лук’яненко підкреслив, що довіру до себе збережуть ті вищі навчальні заклади, які надаватимуть якісні послуги і будуть готові до європейської конкуренції.
У рамках дискусії «Конституційне право на освіту: державна політика, доступність та якість» виступив проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Барабаш.
Він проаналізував положення міжнародного законодавства, практику Європейського суду з прав людини та конституційних судів щодо права на освіту. Зокрема, Юрій Барабаш навів статтю 13 Міжнародного пакта про економічні, соціальні та культурні права, в якій йдеться про право кожної людини на освіту. Так, вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного шляхом вжиття всіх необхідних заходів і, зокрема, поступового запровадження безплатної освіти.
Про особливості взаємозв’язку освітньої та підприємницької діяльності, доступність та якість вищої освіти йшлося у доповіді судді Конституційного Суду України Олега Первомайського.
«Питання доступності та якості вищої освіти не лише актуальне, а й нагальне. Безумовно, позитивним є те, що судді Конституційного Суду України також мають змогу долучитися до обговорення цієї важливої тематики», – зазначив Олег Первомайський.
За його словами, Конституційний Суд України забезпечує верховенство Конституції України, зокрема стосовно статті 53 Основного Закону України, в тому аспекті, в якому вона викладена. Олег Первомайський звернув увагу присутніх на те, що сучасне розуміння вищої освіти змінюється, а студенти вимагають «дружнього» ставлення до себе, що також потрібно враховувати.
Аналізуючи питання ролі держави в забезпеченні якості освітніх послуг, суддя КСУ наголосив, що забезпечення конкурентоспроможності випускників, якості вищої освіти та її розвитку, має бути пріоритетом держави. «Вища освіта визначає інтелектуальний потенціал суспільства, тож ми повинні прагнути до того, аби забезпечити її якість», – резюмував Олег Первомайський.
У рамках питання особливостей взаємозв’язку освітньої та підприємницької діяльності також з доповідями виступили віце-президент Національної академії правових наук – керівник Київського регіонального центру Наталія Кузнєцова, завідувач кафедри господарського права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Дмитро Задихайло, проректор з науково-педагогічної роботи Міжнародного гуманітарного університету Анатолій Крижановський.
Підводячи підсумки, заступник Міністра Міністерства освіти і науки України Юрій Рашкевич зазначив, що Міністерство освіти і науки України визначило якість освіти пріоритетом номер один. Поняття «якість», за його словами, включає в себе декілька аспектів, зокрема, це якісний відбір на навчання, якісна система освіти й інші показники. Юрій Рашкевич підкреслив, що Міністерство продовжуватиме працювати у напрямі забезпечення доступності та якості вищої освіти.
Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук наголосив, що тематика заходу, безумовно, є актуальною та необхідною, а отже, діалог з суспільством як у контексті забезпечення доступності та якості вищої освіти, так і з інших важливих питань реалізації Конституції України, буде продовжено.