Делегація МОН представила бачення розвитку історичної освіти на симпозіумі Ради Європи в Афінах

19 червня 2026 року делегація Міністерства освіти і науки України взяла участь у масштабному міжнародному заході «Історичний симпозіум: національні рефлексії та європейський вимір», організованому Обсерваторією з викладання історії в Європі Ради Європи. Візит став черговим кроком у реалізації Домовленості про співробітництво між МОН України та Обсерваторією, підписаної у травні 2025 року.

На симпозіумі українська сторона презентувала європейським партнерам результати масштабних національних консультацій щодо розвитку історичної освіти, які відбувалися в Україні з лютого до квітня 2026 року. Консультації об’єднали істориків, учителів, студентів та експертів на базі чотирьох провідних закладів вищої освіти: Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Маріупольського державного університету, КНУ імені Тараса Шевченка та КПІ імені Ігоря Сікорського.

Презентуючи підсумки цієї роботи, національний координатор від України в Обсерваторії Сергій Шкабко зазначив: «Національні консультації засвідчили, що українська історична освіта вже є активною частиною європейського освітнього простору. Водночас вони допомогли визначити напрями, у яких європейський вимір може бути інтегрований ще глибше — через оновлення змісту навчання, сучасні методики та міжнародну академічну співпрацю. Ці результати стануть важливим внеском України у спільний європейський діалог про якісне викладання історії».

Під час заходу представники України окреслили ключові пріоритети трансформації історичної освіти:

• оновлення змісту історичної освіти на основі європейських та порівняльних підходів, щоб історія України розглядалася не ізольовано, а як невіддільний та активний складник спільних європейських і глобальних історичних процесів;

• модернізація навчальних програм, підручників та матеріалів відповідно до сучасної історичної науки з акцентом на багатоперспективності, демократичних цінностях та дослідницькому підході до навчання;

• розвиток критичного мислення та історичної грамотності через роботу з першоджерелами, аналіз різних інтерпретацій минулого та розвиток здатності учнів виявляти маніпуляції, що є критично важливим у контексті формування стійкості до російських імперських наративів і дезінформації;

• упровадження сучасних цифрових інструментів і формування  державної політики щодо використання штучного інтелекту в освітньому процесі та дослідженнях, зокрема етичних принципів, інституційних рекомендацій та підтримки створення українськомовних наборів даних.

Окремою та наскрізною темою дискусій став вплив російської збройної агресії на освітній процес. Делегація МОН наголосила, що війна значно прискорила дискусії щодо деколонізації навчальних програм, переосмислення політики пам’яті, ідентичності та усвідомлення місця України в європейській історії. Також учасники обговорили викладання чутливих і травматичних тем, зокрема Чорнобильської катастрофи, Голодомору та Бабиного Яру, із застосуванням багатоперспективних підходів.

Участь у симпозіумі дала змогу обмінятися досвідом із представниками європейських історичних асоціацій та наукової спільноти. Напрацьовані рекомендації стануть основою для подальших реформ в Україні, спрямованих на зміцнення демократичних засад освіти та розширення міжнародної співпраці у створенні якісних освітніх ресурсів.