З 1 вересня 150 академічних ліцеїв починають працювати за новою моделлю. Як закладам освіти розібратися у всьому і де шукати відповіді?
Що ми маємо зробити, щоб старша профільна школа була не просто новою назвою, а дійсними змінами на краще задля майбутнього дітей? З чого почати громаді та закладам освіти на шляху до трансформації мережі? Як скласти освітню програму, допомогти підліткам обрати профіль, підготувати педагогів і зрозуміти, скільки все це коштуватиме громаді?
Саме довкола цих практичних питань була побудована зона «Старша школа» на «Серпневій-2026». Замість великої теоретичної дискусії, Міністерство освіти і науки України разом з експертами-практиками розбирали ключові аспекти, з якими уже з 1 вересня 2026 року будуть працювати 150 академічних ліцеїв по всій країні.
З чого розпочати?
Першою майстеркою стала презентація практичного посібника для академічних ліцеїв, який дає відповіді на усі питання реалізації старшої профільної школи. Антоніна Макаревич, заступниця керівника Офісу впровадження НУШ, який підтримує Світовий банк у межах програми LEARN, розповіла детальніше учасникам про те, як його використовувати, а також яким чином цей посібник може допомогти вирішити ключові питання, які виникають у команд закладів освіти.
Підготовка академічного ліцею до впровадження змін — це не одне рішення, а послідовна стратегія, де кожен крок закладає стабільну основу для комфортної роботи усієї педагогічної команди, якісного навчання дітей та щирої комунікації з громадою та батьками.
Посібник містить у собі десять розділів щодо змісту навчання, профілів, кадрових рішень, професійної орієнтації та розвитку, а також залучення ресурсів та подальшого стратегічного планування. Дізнатися більше та зберегти собі посібник можна за посиланням.
Як створити пропозицію, яка дійсно потрібна учням?
Одним з важливих питань до обговорення стала робота з типовою освітньою програмою в академічних ліцеях. Воркшоп фасилітували Юлія Топольницька, проєктна менеджерка з реформи профільної середньої освіти Офісу впровадження НУШ, та Юлія Романенко, координаторка експертів змісту Офісу впровадження НУШ.
Профільна школа має дати учневі реальний вибір і водночас забезпечити цілісну загальну освіту. Саме тому перед командами ліцею постає важливе питання: як із типової програми сформувати власну освітню зрозумілу, реалістичну та якісну пропозицію.
Як підліткам зрозуміти, що обирати?
Профільне навчання дає учнівству більшу свободу вибору, але не всі діти можуть одразу точно визначити свої інтереси, здібності та обрати майбутній шлях. Міністерство освіти і науки України вже ініціювало внесення до Штатних нормативів нової позиції — кар’єрний освітній радник, тому наступна майстерка була присвячена саме кар’єрному консультуванню та професійній орієнтації.
Ірина Унгурян, координаторка напряму професійного розвитку в Офісі впровадження НУШ, Надія Балабуст, національна експертка, координаторка напряму із розвитку системи профорієнтації Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, та Тарас Деркач , координатор програм з розвитку навичок Представництва ЮНІСЕФ в Україні, поговорили про те, що дати список профілів не означає дійсно дати можливість якісно зробити свій вибір.
Щоб рішення було усвідомленим, дитині потрібно мати можливість дослідити власні інтереси й сильні сторони, побачити різні освітні та професійні маршрути, отримати підтримку й лише після цього обирати. Саме тому професійна орієнтація в старшій профільній школі має бути одноразовим тестом, а системною та послідовною роботою.
Будь-які зміни не можливі без підтримки вчителів
Окрема сесія була присвячена педагогам — тим, хто зрештою має перетворити всі зміни з документів на реальний освітній процес. У практичній сесії про модель професійного розвитку педагогів взяли участь Ірина Унгурян, Анастасія Онатій, співзасновниця БФ «ЗМІСТ», керівниця напряму надолуження освітніх втрат БФ savED, та Владислав Штегельський, менеджер проєктів з навчання та професійного розвитку Офісу впровадження НУШ.
Старша профільна школа передбачає зміни не лише у змісті, а й загалом у принципах викладання. Закладу потрібна команда, яка розуміє нову модель, уміє працювати з вибором учнівства, новими програмами й форматами навчання, а також має доступ до підтримки та зрозумілих роз’яснень під час змін.
І зрештою — скільки це коштує?
На фінальній майстерці обговорили фінансові аспекти всіх змін, які хвилюють не тільки заклади освіти, а й громади. Її провели Анна Моренко, заступниця керівника Офісу впровадження НУШ при МОН, а також Марія Міщенкова та Сергій Яцковський, національні експерти Швейцарсько-українського проєкту DECIDE.
Недостатньо просто утримувати будівлю, оплачувати комунальні послуги й рахувати ставки. Громаді потрібно розуміти, яку освітню пропозицію вона хоче створити для дітей, скільки ресурсів для цього потрібно і в що дійсно варто інвестувати — у педагогів, обладнання, навчальні простори, профілі та партнерства.
Тобто бюджет ліцею має відповідати не лише на питання «скільки коштує школа сьогодні?», а й на питання «якою ми хочемо бачити її завтра?»
А на YouTube-каналі МОН вже доступні для перегляду запис всіх майстерок.