Що допоможе вчителю в новому навчальному році: головне з практичної зони Базової школи на «Серпневій-2026»
У межах «Серпневої-2026» конференції відбулася серія майстерок у практичній зоні «Базова школа». Учасникам представили цифрові інструменти та готові матеріали для підготовки до уроків, рішення для розвитку читацької компетентності, підходи до подолання освітніх втрат і підтримки українських дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях. Окремий практикум присвятили створенню сучасних шкільних підручників.
Модерувала практичний блок Катерина Молодик — координаторка розроблення змісту освіти Офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки України, який підтримує Світовий банк у межах програми LEARN.
Спільним орієнтиром усіх сесій стала політика «Освіта для життя»: підготовка до уроків має бути зручною та гнучкою для вчительства, а навчання — зрозумілим, безпечним і пов’язаним із практичним застосуванням знань.
Як підготуватися до уроку: ресурси та готові рішення «Освіти для життя»
Перша майстерка була присвячена матеріалам та інструментам, які полегшують підготовку до уроків, допомагають учителям планувати освітній процес і впроваджувати компетентнісний підхід.
Учасникам представили цифрову платформу «Освіта для життя» — єдиний простір, де зібрано основні документи, що регулюють зміст шкільної освіти, та практичні інструменти для вчительства.
На платформі доступний інтерактивний державний стандарт, за допомогою якого можна простежити освітній поступ учня від 1 до 12 класу в кожній галузі, побачити зв’язок між результатами навчання, ключовими компетентностями та наскрізними вміннями.
Також тут розміщено готові навчальні матеріали для трьох освітніх галузей, у яких пілотують підходи «Освіти для життя»: мистецької, технологічної та природничої. Учителі можуть завантажувати конспекти уроків, презентації, робочі аркуші та приклади вправ і завдань, а також адаптувати їх до потреб своїх учнів.
На платформі оприлюднено концептуальні засади освітніх галузей. Їх можна використовувати під час засідань педагогічних рад і методичних об’єднань перед початком навчального року, щоб спільно обговорити цілі галузі, нові підходи до викладання та практичне застосування компетентнісного навчання.
Методистка ДУ «Український інститут розвитку освіти» та вчителька інформатики Алла Ворожбит представила можливості Всеукраїнської школи онлайн. На платформі доступні готові конспекти уроків, презентації, анімовані відео та навчальні завдання.
На ВШО також розміщено спеціальні курси з українознавчого компонента — української мови, літератури та історії — для підтримки дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Окремо створено курс із цифрової безпеки «Цифровий щит».
З 1 вересня вчителі на ВШО отримають безоплатний доступ до міжнародної математичної платформи Matific із кабінетом учителя та інструментами аналітики. Крім того, на платформі з’являються електронні інтерактивні додатки до підручників: спочатку для 8 класу, а згодом — для 4 та 9 класів. Вони дадуть змогу створювати віртуальні класи й організовувати роботу учнів онлайн.
Керівниця проєкту «НУШ у час змін: 5–6 класи» ГС «Освіторія», завідувачка відділу Інституту педагогіки НАПН України Дарина Васильєва розповіла про можливості професійного розвитку педагогів. У межах проєкту, який реалізують за підтримки МОН та Education Cannot Wait, на платформі «О.Університет» відкрито 24 безоплатні онлайн-курси з дев’яти освітніх галузей. Кожен курс розрахований на 15 годин, після його завершення учасники отримують сертифікат.
До курсів розроблено методичні посібники з готовими діагностувальними роботами та компетентнісними завданнями для учнів 5 класів. Також для освітян проводять серію із семи галузевих вебінарів і три регіональні форуми для методистів.
Керівниця проєктів ГС «Освіторія», кандидатка педагогічних наук, доцентка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Марія Бойко презентувала відкритий каталог компетентнісно орієнтованих завдань із дев’яти освітніх галузей, розроблену у співпраці з ЮНЕСКО.
До створення матеріалів залучили педагогів із різних регіонів України, а підготовлені завдання пройшли експертне рецензування. Кожне завдання містить життєвий контекст, передбачає активну діяльність учня та має зрозумілу схему оцінювання. До матеріалів також додано матриці специфікації та критерії оцінювання за групами результатів і когнітивними рівнями.
Як зробити читання ресурсом для всіх освітніх галузей
Друга майстерка була присвячена розвитку читацької компетентності, подоланню освітніх втрат у читанні та новій ролі шкільних бібліотек у цьому.
Заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Василь Терещенко актуалізував результати загальнодержавного моніторингу початкової освіти та міжнародного дослідження якості освіти PISA як свідчення того, що в значної частини нашого учнівства в галузі читання є істотні проблеми. На необхідність посилення роботи з розвитку читацької компетентності вказують результати загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти. Упродовж двох останніх циклів моніторингу спостерігається зменшення частки молодшого учнівства, яке демонструє високий рівень читацької компетентності, і водночас збільшення частки учнів, які не досягають навіть базового рівня в читанні. Результати PISA-2022 також засвідчили гостру потребу в посиленні уваги до формування читацької грамотності українського учнівства на рівні базової школи, адже лише 59 % із нього досягло рівня 2, який є мінімально необхідним для навчально поступу, а середній результат України залишився нижчим за середній показник країн ОЕСР.
Недостатньо сформовані навички читання та аналізу текстів ускладнюють навчання не лише на уроках мови й літератури, а й на заняттях з інших дисциплін (математики, природничих наук тощо). Тому розвиток читацької компетентності має стати спільним завданням для всіх освітніх галузей.
У вересні цього року УЦОЯО оприлюднить звіт за результатами чергового циклу PISA, основний етап якого проведено у 2025 році. У цьому підсумковому документі, зокрема, буде запропоновано спеціальний тематичний додаток, присвячений читацькій проблемам українського учнівства в галузі читання. Висновки, викладені тут, мають допомогти вчительству, управлінцям вибудувати ефективні тактики, які допоможуть учнівству долати проблеми. У разі успішності цих заходів уже у 2029 році, коли саме читацька грамотність буде провідною в дослідженні PISA, Україна зможе показати позитивні зміни.
Окремо йшлося про необхідність навчати учнівство працювати не лише зі статичними текстами у підручниках, а й із множинними, складеними (розірваними), цифровими й динамічними, з якими сучасні підлітки стикаються щодня в реальному житті. Тільки завдяки урізноманітненню читацьких практик і розширенню кола читання можна поступово рухатися в напрямі подолання проблеми зниження рівня читацької грамотності в Україні. Однак головним у цьому напрямі має бути усвідомлення різними суб’єктами — від батьківська, учительства і до місцевої та центральної влади в галузі освіти — спільної відповідальності за успішність формування дітей і підлітків як вправних читачів і читачок. Читання як “weacked problem” для багатьох освітніх систем в Україні має шанс знайти своє ефективне розв’язання лише в разі цілеспрямованої системної політики й практики.
Проєктна менеджерка Офісу впровадження НУШ при МОН, який підтримує Світовий банк у межах програми LEARN Ірина Шарова звернула увагу на зниження читацької мотивації під час переходу дітей із початкової до базової школи. Для розв’язання цієї проблеми розробляють дорожню карту трансформації шкільних бібліотек в межах реформи Нової української школи.
Восени 2026 року на базі системи АІКОМ планують розпочати загальнонаціональний аудит шкільних бібліотек. Він охопить стан приміщень, бібліотечних фондів і кадрового забезпечення.
МОН також працює над новими методичними рекомендаціями, оновленням списків літератури та проєктами нормативно-правових актів, які мають визначити функції шкільного бібліотекаря. Для практичного дослідження та відпрацювання співпраці між учителями та бібліотекарями створюють пілотні когорти. Їхнє завдання — застосувати підходи, за яких розвиток читацької компетентності стає спільною роботою всієї школи.
Як підтримувати учнів і долати освітні втрати в умовах війни
Під час третьої майстерки учасники розглянули підходи до навчання дітей на тимчасово окупованих територіях, збереження зв’язку з українською освітою для учнів за кордоном та подолання освітніх втрат без додаткового перевантаження дітей і педагогів.
Учасникам представили посібник із подолання освітніх втрат, оприлюднений Міністерством освіти і науки України. Він пропонує цілісну логіку роботи з освітніми втратами — від діагностики та планування до впровадження відповідних заходів і моніторингу результатів.
Про рішення для забезпечення доступу дітей до української освіти розповіли Євгеній Сіменик — проєктний менеджер Офісу впровадження НУШ при МОН, який підтримує Світовий банк у межах програми LEARN, та Альона Горупаха — експертка з питань забезпечення доступу до освіти.
За представленими під час сесії даними, понад 32 тисячі українських дітей перебувають під окупаційним тиском. Першочерговими завданнями у роботі з ними є безпека, психоемоційна підтримка та доступ до українознавчого компонента у дистанційному форматі.
Україна не визнає документи про освіту та оцінки, видані державою-агресором. Водночас діє спрощений порядок визнання результатів навчання, здобутих у формальній та неформальній освіті. Він дає змогу українським громадянам пройти атестацію та отримати документ про освіту державного зразка.
Окрему увагу приділили підтримці понад 300 тисяч українських дітей, які перебувають за кордоном. Для них запроваджено порядок верифікації освітніх осередків: уже верифіковано понад 120 осередків у 36 країнах. Результати навчання із закордонних шкіл можуть бути зараховані в українській системі освіти, а в українських освітніх осередках діти мають змогу опановувати українознавчий компонент. Такий підхід допомагає зменшити подвійне навчальне навантаження.
Старший методист англійської мови МБФ savED, учитель іноземних мов Вінницького ліцею №6. Владислав Качур запропонував розглядати освітні втрати на чотирьох взаємопов’язаних рівнях:
втрата конкретних знань;
зниження спроможності навчатися через хронічний стрес;
виснаження та втрата професійного ресурсу вчителя;
втрата учнями сенсу й мотивації до навчання.
Спроби швидко «наздогнати програму» за допомогою збільшення кількості домашніх завдань, інтенсивів і додаткових контрольних робіт можуть мати протилежний ефект. Дитина, яка тривалий час перебуває у стресі, не завжди має достатньо ресурсу для посиленого навчального навантаження.
Тому подолання освітніх втрат передбачає не лише роботу з прогалинами у знаннях, а й відновлення здатності та бажання навчатися. Важливою умовою цього є підтримка вчительства, забезпечення педагогів сучасними інструментами та зменшення зайвого бюрократичного навантаження.
Як створюється підручник: від ідеї до використання
Четвертий методичний практикум присвятили повному циклу створення навчальної літератури — від задуму та підготовки рукопису до появи підручника у школі й використання на уроках.
Практикум провели Ольга Стрелюк — проєктна менеджерка Офісу впровадження НУШ при МОН, який підтримує Світовий банк у межах програми LEARN, та Ольга Мірошникова — заступниця директора Українського інституту розвитку освіти.
Експертки розвінчали поширені міфи про підручникотворення та пояснили, хто і як працює над навчальним виданням. Зокрема, учасники розглянули роль авторських колективів, експертів, видавництв, педагогів і державних інституцій на різних етапах підготовки підручника.
Окрему увагу приділили вимогам до сучасного підручника НУШ. Він має бути не лише джерелом інформації, а й інструментом, який допомагає учням досліджувати, аналізувати, виконувати практичні завдання та застосовувати знання у життєвих ситуаціях. Для вчителя підручник є основою для організації навчання, яку можна гнучко доповнювати цифровими ресурсами та іншими матеріалами.
Під час практикуму також обговорили, як зміст, структура, навчальні завдання та візуальне оформлення впливають на зручність підручника для учнів і педагогів.
Учасники простежили весь шлях навчального видання та побачили, як рішення, ухвалені на етапі його створення, позначаються на подальшій роботі в класі.
Всі майстерки можна переглянути за посиланням.