Школа мрії починається з плану: як школам і громадам спроєктувати сучасний освітній простір та залучити державне фінансування
Якою має бути сучасна школа і які освітні простори потрібні саме для ваших учнів? Міністерство освіти і науки України закликає школи та громади вже зараз оцінювати власні потреби й розробляти проєкти модернізації освітнього середовища. Це допоможе спланувати оновлення навчальних кабінетів, лабораторій та іншої інфраструктури відповідно до навчальних програм й підготуватися до залучення державного фінансування в межах реформи «Нова українська школа».
Це особливо актуально майбутніх академічних ліцеїв зараз, адже з 1 вересня 2027 року відбудеться національне впровадження старшої профільної школи. Понад 2 000 закладів загальної середньої освіти стануть академічними ліцеями, у яких учні зможуть обирати профілі навчання відповідно до своїх інтересів і планів на майбутнє. Для цього потрібне сучасне освітнє середовище: лабораторії, STEM-простори, багатофункціональні кабінети та обладнання для практичної й дослідницької роботи.
Проте фінансування в межах субвенції НУШ охоплюватиме всі рівні загальної середньої освіти — початкову, базову та профільну. Окремі публічні інвестиційні проекти можуть бути спрямовані на модернізацію спеціальних закладів освіти та НРЦ. У межах проектів за рівнем профільної середньої освіти також може передбачатися створення осередків навчального предмета «Захист України». Тож громади зможуть готувати проєкти не лише для майбутніх академічних ліцеїв, а й для інших закладів освіти відповідно до їхніх потреб.
З чого почати підготовку?
Перший крок — сформувати бачення майбутнього освітнього простору та визначити реальні потреби закладу. Для цього керівництву школи разом із педагогічною командою варто:
Проаналізувати освітні потреби: які профілі та освітні програми реалізовуватиме заклад, скільки учнів навчатиметься та яке обладнання потрібне для відповідних предметів.
Оцінити наявну інфраструктуру: у якому стані приміщення, кабінети й лабораторії, яких меблів, обладнання та цифрових засобів бракує.
Спланувати майбутні простори: визначити, які кабінети, лабораторії та функціональні зони потрібно створити або оновити і як вони використовуватимуться в освітньому процесі.
Сформувати комплексний перелік потреб: передбачити не лише окреме обладнання, а й меблі, цифрові рішення, облаштування приміщень та інші необхідні складові.
Обговорити концепцію із засновником: представити громаді бачення майбутнього освітнього простору та узгодити пріоритети модернізації.
Щоб спланувати оновлення, МОН рекомендує ознайомитися з практичним посібником з організації освітнього процесу в академічному ліцеї. У ньому зібрано рекомендації щодо організації освітнього середовища та приклади сучасних просторових рішень. Також варто використовувати типові переліки засобів навчання й обладнання, затверджені наказами МОН № 574 та № 1440, які допоможуть визначити потреби кабінетів і лабораторій.
Як підготувати проєкт для залучення фінансування?
Наступний крок — спільна робота школи та громади над публічним інвестиційним проєктом (ПІП).
Як громада формує ПІП у межах субвенції НУШ
Громада формує комплексні публічні інвестиційні проекти у DREAM за рівнями освіти — початковою, базовою або профільною — з урахуванням потреб конкретних закладів освіти.
Проект може бути сформований на середньостроковий період — до трьох років. Це дає змогу громаді поетапно реалізовувати комплексний проект та планувати фінансування його окремих компонентів у різних бюджетних періодах.
Проект може включати один або кілька компонентів. Кожен компонент має охоплювати конкретний заклад або групу закладів та мати визначеного виконавця, відповідального за його реалізацію.
Мінімальний обсяг публічних інвестицій у проект — 10 мільйони гривень. До цієї суми включаються кошти субвенції та співфінансування з місцевого бюджету.
Мінімальна вартість окремого компонента, що подається на фінансування, — 4 мільйони гривень на заклад.
Компонент, який подається на фінансування у конкретному бюджетному періоді, має бути повністю реалізований у межах цього бюджетного періоду. Наприклад, компонент, відібраний для фінансування у 2027 році, має бути завершений до кінця 2027 року та не переходити на наступний бюджетний період.
Витрати на поточний та/або капітальний ремонт чи реконструкцію приміщень не враховуються до мінімальної вартості проекту або компонента. Такі роботи здійснюються за рахунок місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законодавством.
Підготовлений проект має пройти всі необхідні процедури оцінки та відбору для включення до Єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави.
Із початку 2027 року держава передбачає нові можливості фінансування модернізації освітньої інфраструктури. Не варто чекати оголошення наступного відбору фінансування, щоб починати планування. Школам уже зараз варто визначити освітні потреби, а громадам — узгодити пріоритети, сформувати концепції майбутніх просторів і розпочати підготовку інвестиційних проєктів. Це допоможе бути готовими до залучення державної підтримки та послідовно оновлювати освітню інфраструктуру.
Модернізація освітніх просторів уже триває
Наразі старшу профільну школу апробують 150 пілотних ліцеїв у межах реформи «Нова українська школа». Паралельно з цим розпочалося оновлення матеріально-технічної бази закладів: 150 пілотних і 100 майбутніх академічних ліцеїв уже отримали державну субвенцію на створення сучасних освітніх просторів. Загальний обсяг фінансування цього напряму у 2026 році становить 1,9 мільярди гривень. Кошти спрямовують на облаштування навчальних кабінетів, лабораторій і STEM-просторів відповідно до профілів навчання. Досвід цих закладів дає змогу напрацювати підходи до комплексного оновлення освітнього середовища, які надалі можна буде масштабувати. МОН планує послідовно розвивати цей напрям, щоб дедалі більше академічних ліцеїв мали сучасну інфраструктуру для якісного профільного навчання.
Пілотування реформи старшої школи відбувається за координації Міністерства освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні», що фінансується, зокрема, за підтримки Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF).