Розклад під вибір учня: як Куликівський ліцей запустив профільну школу
З вересня 2026 року Куликівський ліцей, що на Чернігівщині, пілотує реформу профільної середньої освіти. Десятикласники навчаються за обраними профілями й відвідують курси за вибором у міжкласних групах. Розклад складено так, щоб кожен учень міг потрапити на всі заняття, які обрав.
Учні вже помітили різницю. Одні радіють, що «немає непотрібних уроків для профілю», інші, що вивчають «те, що мені потрібно, і те, що обирала». Директорка ліцею Оксана Орсагош розповідає, які рішення до цього привели, що спрацювало, де було найважче і що варто врахувати ліцеям, які пілотуватимуть реформу наступними.
Головну думку вона формулює одним реченням: «Якщо дитині дали право вибору, школа має створити умови, щоб ним можна було скористатися».
Почали за рік до старту
Підготовка в ліцеї почалася ще 2025 року. Спершу з’ясували, чого хочуть самі діти: «Проводили анкетування, з’ясовували інтереси десятикласників, зустрічалися з батьками та обговорювали можливості ліцею», — розповідає Оксана Орсагош.
Профілі визначали не лише за тим, яких учителів має школа. «Враховували не лише кадрові й матеріальні ресурси, а й те, що справді цікавить дітей».
Принцип був простий: дорослі допомагають, але не вирішують. «Ми не хотіли обирати за учнів. Роль педагогів і батьків — допомогти дитині побачити можливості й оцінити власні сильні сторони».
До підготовки залучили весь колектив. «Реформа не може бути справою лише адміністрації», — пояснює директорка. Їй самій довелося змінити стиль роботи: «перейти від звичного планування до більш гнучкого управління, у центрі якого — освітні потреби учнів».
Розклад будували під вибір учня, а не навпаки
Найскладнішим практичним завданням став розклад. Кожен учень обрав свій набір курсів, і треба було зробити так, щоб він міг відвідувати їх усі.
Ліцей вирішив це двома кроками:
Заняття основного рівня для всіх десятих класів поставили в розкладі на той самий час.
Курси за вибором розмістили так, щоб вони не накладалися, і сформували з учнів різних класів міжкласні групи.
«Ми намагалися розмістити курси так, щоб учень міг відвідувати ті заняття, які сам обрав, а не відмовлявся від них через збіг у часі», — пояснює Оксана Орсагош.
Для неї це не технічна дрібниця, а суть реформи: «Найскладніше — узгодити індивідуальні вибори учнів, формування міжкласних груп, педагогічне навантаження й реальні можливості розкладу. Це показало: право вибору має бути забезпечене організаційно, інакше воно залишиться лише на папері».
Курси за вибором: мотивований клас і простір для вчителя
Серед курсів, які ліцей запропонував десятикласникам:
«Підприємництво та фінансова грамотність»;
«Культура рівності та взаємоповаги в сучасному суспільстві»;
«Права та обов’язки учнівської молоді».
На такі заняття приходять учні з різних класів, які обрали курс самі. За словами директорки, це змінює атмосферу уроку: «Коли діти самі обирають курс, учитель працює з більш вмотивованою аудиторією, а отже, має більше можливостей для дискусій, проєктів і досліджень».
Вчителі теж отримали більше свободи. Вони «можуть пропонувати авторські курси за вибором», а один предмет тепер може йти на базовому й поглибленому рівнях — «із різною кількістю годин і глибиною опрацювання».
Поглиблений рівень: не більше годин, а інша робота
«Поглиблене навчання — це не просто більше годин, а інший рівень роботи з матеріалом», — каже Оксана Орсагош.
Приклад з уроку історії. Коли десятикласники вивчають причини Першої світової війни, вони не зупиняються на приводі до неї. «Досліджують політичні й економічні передумови, працюють із документами та аргументують власні висновки».
Навіщо це потрібно: «Такий підхід формує критичне мислення й допомагає відрізняти факт від маніпуляції».
Учителям потрібен супровід
У пілоті змінюється роль учителя. Він стає, за словами директорки, «наставником, який допомагає учням досліджувати, дискутувати та застосовувати вивчене». Педагоги готують практичні завдання, працюють на двох рівнях складності, розвивають формувальне оцінювання.
Для такої роботи, каже Оксана Орсагош, потрібен «практичний методичний супровід упродовж року». Йдеться про роботу з модельними програмами, створення матеріалів, оцінювання, профорієнтацію та обмін досвідом.
Кадрів ліцею на старт вистачило. Але що ширшим стане вибір курсів, то гнучкіше доведеться розподіляти навантаження — аж до співпраці з іншими закладами й фахівцями. Директорка наголошує: «Для мене важливо, щоб учитель не залишався сам на сам із новими вимогами».
Що хвилює батьків
Найчастіше батьки питали, чи матимуть діти справжній вибір і чи не звузить профіль можливості для вступу.
Ліцей відповідає так: «Профіль — це можливість глибше вивчати предмети відповідно до інтересів, а не остаточне визначення професії». А ще радить родинам заздалегідь з’ясовувати вимоги вступу зацікавлених спеціальностей і відповідно планувати навчання.
Оксана Орсагош не обіцяє, що всі питання вже закриті: «Наше завдання — не обіцяти, що всі відповіді вже є, а бути поруч із родинами й допомагати їм ухвалювати зважені рішення».
Що кажуть учні після першого місяця
У ліцеї попросили десятикласників чесно оцінити новий формат. Найчастіше в їхніх відповідях повторюються два слова: «незвично» і «подобається».
«Мені подобається, дуже цікаво та незвично, наче пробую щось новеньке».
«Подобається, як учителі розповідають та зацікавлюють. Іноді складно даються нові теми».
«Мені до вподоби поступовість та цікавість у процесі навчання».
Учні також підказують, що варто покращити, і ліцей використовує ці підказки, щоб доопрацювати навчання:
Більше практики. Учні хочуть більше практичних робіт і дослідів. Вони з’являться вже з другого семестру: «Ми навчаємося лише місяць, і більше практичних робіт чекає вже з ІІ семестру», — пояснює директорка.
Зміст курсів. Одна учениця обирала курс «Особистісний розвиток і кар’єрне орієнтування» за назвою, і зміст виявився іншим, ніж вона очікувала. Такі відгуки допомагають ліцею уточнювати програми курсів за вибором.
Очне спілкування. Через безпекову ситуацію частині учнів бракує живої комунікації на профільних заняттях. Ліцей бере це до уваги, коли планує практичну роботу.
Звикання до нових предметів. Дехто зауважує, що заміна старих предметів новими спершу трохи плутає, «але це не настільки критично». Для першого місяця це природна частина адаптації.
Оксана Орсагош бачить у цьому зворотному зв’язку ресурс: «Для мене цінно, що діти не просто оцінюють реформу, а вчаться висловлювати конкретні пропозиції. Пілотування має бути живим процесом, у якому голос учня справді почутий».
Чого ліцей не зробить сам
Найбільше ліцею бракує обладнання для практики. «Особливо актуальним для нас є розвиток STEM-напряму та оновлення природничо-математичних кабінетів, щоб учні могли не лише вивчати теорію, а й проводити дослідження», — каже директорка.
Частину завдань ліцей вирішує сам: удосконалює розклад, розробляє курси, підтримує професійний розвиток педагогів, шукає партнерів і бере участь у грантових проєктах. Від засновника потрібна допомога з оновленням матеріальної бази, обладнанням та організаційними питаннями, які виходять за межі можливостей закладу. Від МОН у ліцеї чекають своєчасних методичних рекомендацій, якісних навчальних матеріалів і системної підтримки вчителів.
«Справжній вибір для дитини неможливо забезпечити лише ентузіазмом колективу. Потрібне партнерство ліцею, громади та держави».
Якщо ваш ліцей готується до реформи
Що з досвіду Куликівського ліцею можна взяти собі:
Почніть за рік. «Не починати підготовку в останній момент», — перша порада Оксани Орсагош.
Питайте дітей по-справжньому. Анкетування й розмови з батьками — основа вибору профілів. Важливо «не зводити учнівський вибір до формального опитування».
Не будуйте профілі лише навколо наявних учителів. Спершу інтереси дітей, потім пошук ресурсів, зокрема через співпрацю з іншими закладами.
Складайте розклад під вибір. Синхронізуйте базові заняття паралелі й не ставте курси за вибором на той самий час.
Розкажіть учням, що буде на курсі. Назва не завжди дає повне уявлення про зміст, а десятикласники часто обирають саме за нею. Короткий опис або вступне заняття допоможуть зробити вибір точнішим.
Залучіть увесь колектив і дайте вчителям супровід. Не разові лекції, а підтримку протягом року.
Збирайте відгуки з першого місяця й залиште простір для змін. «Пілот — це навчання на практиці, тож важливо чути зворотний зв’язок і не боятися вдосконалювати процес».
А перевірити, чи все вдалося, можна за реакцією учнів. Оксана Орсагош хоче, щоб кожен десятикласник міг сказати: «Мої інтереси тут враховують, я розумію, навіщо вивчаю ці предмети, і бачу, як це допоможе мені в майбутньому».
Пілотування старшої профільної школи відбувається за координації Міністерства освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні», що фінансується, зокрема, за підтримки Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF).