У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що закріплює право дітей нацменшин та корінних народів навчатися рідною мовою поряд із державною
На розгляд Верховної Ради України надійшов законопроєкт народних депутатів «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Забезпечення прав національних меншин, зокрема у сфері освіти, є частиною зобовʼязань України в межах переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Це один із кроків, який дозволить подальше відкриття переговорів за наступними кластерами.
Також законопроєкт створює аналогічні умови для корінних народів України, які потребують особливої уваги, бо не мають держави поза межами України
Законопроєкт унормовує право дітей із національних меншин та корінних народів України навчатися рідною мовою поряд із державною, а не замість неї. Значна частина цих прав уже реалізуються на практиці, а запропоновані зміни створюють для них чітку законодавчу рамку.
Українська мова залишається гарантованою складовою освіти для кожної дитини. Жодна норма законопроєкту не звужує сферу функціонування державної мови, навпаки — зберігає гарантії її вивчення, вільного володіння і використання в освітньому процесі. Важливо, щоб випускники шкіл вільно володіли державною мовою та мали рівні можливості продовжувати освіту й реалізовувати себе в Україні. Водночас дитина не повинна обирати між знанням української та можливістю зберігати рідну мову й культурну ідентичність.
Важливо: додаткові права, передбачені законопроєктом, стосуються виключно мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу, та мов корінних народів України, і не стосуються російської мови.
Як ухвалюватимуть рішення щодо мови навчання?
Для розширення переліку предметів, що викладаються державною мовою в класах із навчанням мовою корінного народу чи національної меншини, потрібна буде письмова підтримка не менш як двох третин батьків відповідного класу, як і записано у Законі «Про повну загальну середню освіту». Такий механізм враховує права та інтереси всіх учасників освітнього процесу, а не лише рішення адміністрації.
Які заклади зможуть отримати статус національної меншини?
Йдеться про точкові зміни, а не про зміну мовної моделі української освіти. Запропоновані норми стосуються обмеженої кількості закладів, де навчання мовами національних меншин уже є частиною освітнього процесу.
Статус «заклад національної меншини (спільноти) України» зможе отримати школа, у якій понад 50% учнів здобувають освіту мовою національної меншини, що є офіційною мовою ЄС. Відповідний статус можна буде використовувати в назві та установчих документах закладу. За розрахунками МОН, право претендувати на такий статус матимуть 149 шкіл — близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України.
Окремо, незалежно від набуття статусу, у будь-якому закладі, де функціонує хоча б один клас (група) з навчанням мовою меншини, передбачено право дублювати мовою меншини вивіски, документи про освіту (за заявою батьків) та службову документацію — для цього класу.
Заклади, які отримають статус внаслідок ухвалення закону, для його збереження мають мати не менше 20% учнів, які навчаються мовою меншини. Якщо частка впаде нижче 20%, право на статус припиняється, за погодженням з МОН.
Що передбачено в разі реорганізації школи?
Реорганізація чи ліквідація комунальних закладів зі статусом «школи нацменшини/корінного народу» потребуватиме обов'язкового погодження з МОН. Ця вимога вже діє для спеціальних закладів у межах реформи Нової української школи.
Водночас засновник зобов’язаний гарантувати учням можливість продовжити навчання, за заявою батьків у закладі з відповідним статусом у межах тієї ж громади. За оцінкою, ця норма може вплинути максимум на 141 комунальну школу в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.
Що зміниться для керівників приватних закладів?
Законопроєкт також уточнює порядок застосування вимоги державного сертифіката з української мови для керівників приватних закладів освіти, у яких є клас або група з навчанням мовою національної меншини чи корінного народу. Йдеться лише про керівників, які вже обіймають відповідно посаду на момент набрання Законом чинності.
Вони на час перебування на цій посаді звільняються від обов'язку підтверджувати рівень володіння державною мовою сертифікатом. При цьому обов'язок володіти й застосовувати державну мову залишається чинним. Норма має точкове й обмежене охоплення — стосується керівників 29 закладів по всій країні.
Запропоновані зміни пройшли консультації з Європейською Комісією та представниками національних меншин України. Законопроєкт також обговорювали в межах Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України при Державній службі з етнополітики та свободи совісті, де його підтримали в чинній редакції.
Міністерство освіти і науки України вважає, що створення умов для розвитку багатомовності, шляхом поєдання вивчення державної мови з гарантуванням права на вивчення та використання мов корінних народів і національних меншин — сприяє збереженню мовного розмаїття та європейській інтеграції України і свідчить про виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов'язань.