Представники МОН, народні депутати, освітяни та журналісти взяли участь в обговоренні нагальних питань освіти в умовах воєнного стану

3 листопада 2022 року під егідою платформи «Безпека. Жінки. Мир» була проведена онлайн-дискусія «Освіта в умовах воєнного стану. Головні проблеми для вчителів і батьків», під час якої обговорили актуальні питання розвитку загальної середньої освіти в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, які найбільше хвилюють учасників освітнього процесу, українське суспільство.

Учасниками дискусії були народні депутати України Р. Павленко, І. Совсун, І. Фриз, І. Геращенко, М. Іонова, І. Клімпуш-Цинцадзе, колишні міністерки освіти і науки України Л. Гриневич, Г. Новосад,  вчителька О. Соколенко, журналістки Т. Мокріді, Л. Мустафіна, Т. Пушнова, експертка з освітніх питань І. Коберник, начальник Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ю. Кононенко та інші фахівці.

За результатами онлайн-дискусії Міністерство надає роз’яснення і матеріали з окремих питань, що були на ній порушені.

Про зміст освіти і навчальні програми

В українських школах освітній процес здійснюється за Державними стандартами, затвердженими Урядом.

Для реалізації Державного стандарту 2011 року Міністерством розроблено і затверджено навчальні програми, за якими зараз навчаються учні 6–11 класів. З метою розвантаження до навчальних програм для учнів 5–9 класів були внесені зміни відповідно до концептуальних засад Нової української школи (далі – НУШ). Оновлені навчальні програми затверджені наказом МОН від 07 червня 2017 року № 804. Навчальні програми для старшої школи (10-11 класи) розроблялись відповідно до Концепції НУШ і були затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Згідно з чинним законодавством до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого у 2020 році, авторські колективи розробляють модельні навчальні програми, в яких визначено очікувані результати, що відповідають результатам, визначеним державним стандартом, рекомендовано зміст і види навчально діяльності. 

На основі обраної модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством, закладом освіти розробляється навчальна програма предмета/інтегрованого курсу.

Відповідно до методичних рекомендацій Міністерства педагоги, розробляючи навчальну програму, можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета/інтегрованого курсу з урахуванням підготовленості класу, робочого навчального плану школи, регіональних особливостей, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес. Педагоги можуть:

• доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент;
• розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми, зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо
• вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.

Види навчальної діяльності, запропоновані у модельних навчальних програмах, мають рекомендаційний характер. Під час розроблення навчальної програми педагоги визначають види навчальної діяльності, які будуть використовуватися в освітньому процесі для досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом.

Педагоги можуть:

• використовувати види навчальної діяльності, що запропоновані в модельній навчальній програмі;
• адаптувати рекомендовані модельною навчальною програмою види діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу;
• додавати або пропонувати інші види навчальної діяльності, відповідно до освітніх методик і технологій, які використовує вчитель, а також наявних засобів навчання.

Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджує педагогічна рада закладу освіти.

Забезпечення права дітей, які були вимушені були змінити місце проживання і навчаються за кордоном, продовжувати здобувати освіту в Україні

Усі діти, які вимушено змінили місце проживання, перебувають за межами України і навчаються у закладах освіти за кордоном, після повернення в Україну будуть зараховані до закладів загальної середньої освіти в України (в якому навчались до вимушеного переміщення за межі України або в інший заклад загальної середньої освіти України за бажанням) і переведені на наступний рік навчання в установленому порядку. 

Зарахування до закладу освіти здійснюватиметься на підставі заяви одного з батьків дитини, переведення на наступний рік навчання – на підставі результатів річного оцінювання учнів згідно з рішенням педагогічної ради закладу. 

Заклади освіти, у яких навчались учні, перебуваючи за кордоном, можуть видавати їм інформаційні довідки про період навчання із зазначенням переліку предметів (окремих тем) та результатів оцінювання, які можуть бути зараховані у підсумковому (семестровому, річному) оцінюванні українським закладом освіти і бути підставою для переведення на наступний рік навчання.

Якщо дитина, перебуваючи за кордоном, не вивчала предмети, передбачені українськими освітніми програмами, під час переведення її до наступного класу буде проведено підсумкове (річне) оцінювання із зазначених предметів закладом освіти, розташованим на території України. 

Відповідно до чинного законодавства у разі відсутності результатів річного оцінювання учень має право пройти таке оцінювання до початку нового навчального року і на його підставі за рішенням педагогічної ради закладу освіти бути переведеним до наступного класу.

Для отримання українського документа про освіту (свідоцтва про здобуття певного рівня загальної середньої освіти) дитина має бути зарахована до українського закладу освіти, що має ліцензію на провадження освітньої діяльності.

У разі здобуття базової (9 клас) або повної загальної (11 клас) середньої освіти у закладах освіти інших держав процедура визнання документів про освіту здійснюється в установленому законодавством України порядку.

Процедура визнання іноземних документів про освіту (раніше – нострифікація) має на меті забезпечити права громадян, які здобули освіту в інших державах, на продовження освіти в Україні та здійснюється в індивідуальному порядку.

У результаті процедури визнання власник іноземних документів про освіту отримує свідоцтво, яким підтверджується право власника документів, виданих навчальним закладом іншої держави, на продовження освіти в Україні.

Роботи з підготовки документів щодо визнання іноземних документів про освіту доручено державному підприємству «Інформаційно-іміджевий центр» Міністерства освіти і науки України. 

Детальніше про визнання іноземних документів про освіту за посиланням.

Щодо напрямів спрямування залишків освітньої субвенції 

Відповідно до частини четвертої статті 1032 Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 (зі змінами, далі – Порядок та умови), залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти державної та комунальної власності, зазначених у частині першій статті 1032 Бюджетного кодексу України.

У разі забезпечення в повному обсязі обов’язкових виплат на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам на поточний бюджетний рік, відповідні засновники можуть розглядати можливість спрямування залишків коштів за освітньою субвенцією на оновлення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти. 

Пунктом 3 Порядку та умов визначено перелік напрямів, на які насамперед можуть спрямовуватися залишки коштів за освітньою субвенцією, а саме:

• придбання шкільних автобусів для перевезення дітей із закладів загальної середньої освіти, які будуть оптимізовані/об’єднані/реорганізовані;
• оснащення закладів освіти персональними комп’ютерами та мультимедійним обладнанням, засобами навчання та обладнанням для навчальних кабінетів початкової школи, фізики, хімії, біології, географії, математики, інформатики;
• придбання підручників і посібників (зокрема електронних) для закладів освіти;
• оновлення навчальної та матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти, які оптимізовані/об’єднані/реорганізовані або які повністю укомплектовані і до яких будуть довозитися учні закладів загальної середньої освіти;
• здійснення заходів, пов’язаних із забезпеченням пожежної безпеки;
• ремонт і придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти;
• під‘єднання закладів освіти до Інтернету, насамперед у сільській місцевості;
• будівництво нових туалетних приміщень і реконструкцію, капітальний та поточний ремонт туалетних приміщень закладів загальної середньої освіти, в яких початкову освіту здобувають не менше 20 осіб, їхнє облаштування санітарно-гігієнічним обладнанням та розроблення відповідної проєктної документації;
• заходи територіальної оборони, задоволення продовольчих потреб цивільного населення, евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення із місцевості, де ведуться бойові дії, та небезпечних територій у безпечні місця, зокрема на оплату транспортних послуг, пально-мастильних матеріалів, облаштування місць розміщення громадян, які у зв’язку з бойовими діями залишили місце проживання/перебування, оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану.

Водночас наголошуємо, що вказаний перелік не є вичерпним.

Статтею 80 Закону України «Про освіту» визначено, що майно (тобто матеріально-технічна база) закладів та установ освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інші цінності. 

Таким чином, залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду у наступному бюджетному періоді за рішенням засновника можуть бути використані на будь-які напрями, що стосуються оновлення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти, зокрема поточний та капітальний ремонт закладів, придбання обладнання для їдалень (харчоблоків), сучасних меблів, оснащення закладів освіти персональними комп’ютерами й мультимедійним обладнанням, засобами навчання та обладнанням для навчальних кабінетів, STEM-лабораторіями, оснащення необхідним обладнанням інклюзивно-ресурсних центрів тощо. 

Нагадаємо, відбулась стратегічна сесія щодо надання послуг дітям із психічного здоров’я.