Освіта для життя: як перший рік пілотування модельних програм трансформує українську школу
Завершився перший рік пілотування нових модельних навчальних програм і навчально-методичних матеріалів, розроблених у межах комплексної політики Міністерства освіти і науки України «Освіта для життя».
Перший етап упровадження нових навчально-методичних матеріалів інтегрованих та міжгалузевих курсів у базовій школі, розпочатий у вересні 2025 року, охоплював три освітні галузі — природничу, мистецьку та технологічну (курс STEM) (перелік пілотних програм для 5–6 класів оприлюднений на сайті МОН) — у 62 пілотних школах. У ньому взяли участь 3 172 учні 5 класу та 186 учителів, які працювали з новими матеріалами, адаптували їх до потреб своїх класів, надавали зворотний зв’язок і брали участь у заходах професійної підтримки.
Перший рік пілотування став важливим етапом практичної перевірки нових підходів у реальних умовах шкільного життя. Він дав змогу побачити, які рішення вже є корисними для вчителів і учнів, а які потребують доопрацювання перед подальшим упровадженням.
Опитування вчителів пілоту демонструє гарний рівень підтримки підходів комплексної політики «Освіта для життя»: середня оцінка досвіду учасників пілоту становить 4,34 з 5.
Учні в центрі змін: від теорії до захопливої практики
Пілотування показало, що практичні, дослідницькі та інтерактивні завдання можуть посилювати зацікавленість учнів і допомагати їм краще пов’язувати навчальний зміст із життєвими ситуаціями. У відгуках учителі зазначали, що учні охоче долучалися до роботи в групах, виконували практичні завдання, обговорювали результати й пробували застосовувати знання на практиці.
Серед відгуків педагогів:
«Помітно зросла зацікавленість у роботі в групах, уміння висловлювати власну думку та застосовувати знання на практиці»;
«Учні навчаються здобувати не тільки знання, а й уміння практично застосовувати їх у повсякденному житті»;
«Які я бачу позитивні зміни — це “живі очі” дітей. Вони краще працюють у групах, вчаться співпрацювати та презентувати результати».
Для частини п’ятикласників групова робота, самостійне опрацювання інструкцій, презентація результатів або виконання дослідницьких завдань стали новим досвідом, який потребував додаткового пояснення й підтримки.
Місток між початковою та базовою школою
Цей поступ є особливо цінним, адже для п’ятикласників рік збігся з непростим етапом переходу до базової школи. Нова організація життя, збільшення кількості вчителів та інтенсивний темп стали викликом для учнів, чий навчальний досвід у початковій школі був перерваний війною та дистанційним форматом. У відповідях учителі звертали увагу на різний рівень готовності дітей, що вимагало додаткової залученості: більше часу на пояснення, повторення та підтримку взаємодії.
У цих непростих умовах фундаментом успіху стала педагогічна автономія — один із засадничих принципів Нової української школи. Учителі отримали можливість творчо налаштовувати процес: варіювати форми роботи та методи підтримки залежно від готовності конкретного класу. Результати опитувань підтверджують актуальність такого підходу: 78,1% педагогів зазначили, що запропоновані програми стали дієвим інструментом, який допоміг якісно структурувати навчальний матеріал.
Учитель як архітектор і співавтор реформи
Саме завдяки можливості проявляти ініціативу МОН сьогодні розглядає вчителів як ключових партнерів. 92% опитаних учителів зазначили, що адаптували навчальні матеріали під потреби своїх класів. Це показує, що матеріали працювали не як жорсткий сценарій, а як основа, яку педагог може професійно налаштовувати для своїх учнів.
Координаторка розроблення змісту освіти Офісу впровадження НУШ Катерина Молодик зазначає:
«Ми усвідомлюємо, що школа змінюється разом із суспільством, а нові покоління потребують нових рішень. НУШ у своїй гнучкості — це насамперед спроба йти в ногу з часом, де держава повністю довіряє рішенню вчителя. Зі свого боку ми забезпечуємо якісну методичну основу та готові рішення, які вчитель-професіонал може адаптувати до потреб своїх учнів. Сьогоднішня реформа — це співпраця всіх учасників: ми створюємо інструменти, а вчителі надихають їх життям у класах. Цей рік довів: коли вчитель має професійну свободу, освіта перестає бути формальною і стає справжньою — для життя».
Методична підтримка та платформа «Освіта для життя»
Важливим технологічним фундаментом для такої професійної свободи стала платформа «Освіта для життя», де зібрані навчально-методичні матеріали, розробки уроків, презентації, завдання та інші ресурси для планування освітнього процесу. У відгуках педагоги відзначали структурованість матеріалів, зручність доступу до ресурсів і практичну цінність готових розробок. Зокрема, учителі зазначали:
«Тут усе структуровано, гармонійно та лаконічно. Усе розкладено по поличках і не викликає зайвих питань», — зазначають педагоги.
«Це якісний продукт, який вносить ясність у роботу вчителя в умовах НУШ».
За даними опитування, 83% учителів використовували методичні розробки платформи «Освіта для життя» для планування уроків.
Окремо МОН запрошує освітян долучатися до наповнення платформи «Освіта для життя» власними прикладами вправ, навчальних активностей і розробок. Учителі можуть подати свої матеріали для публікації на платформі, щоб поділитися практичними рішеннями з колегами та розширити спільну базу ресурсів для впровадження оновленого змісту освіти. Детальніше про процес подання матеріалів — за посиланням.
Подальші кроки
Досвід першого року дав змогу не лише зафіксувати успіхи, а й виявити «зони росту», які МОН уже інтегрує у плани на наступний цикл:
Підсилення матеріально-технічної бази: високий запит на практичну роботу та використання додаткових матеріалів став сигналом про необхідність зміцнення технічного оснащення шкіл.
Прямий діалог: упроваджуються регулярні онлайн-сесії для прямого спілкування вчителів з авторами програм.
Інклюзивність та автономність: триває робота над посиленням адаптацій матеріалів для дітей з ООП та створенням «офлайн-стійких» версій уроків.
Досвід першого року буде врахований під час підготовки наступного етапу пілотування. Зокрема, у фокусі подальшої роботи — доопрацювання навчально-методичних матеріалів, посилення практичної підтримки вчителів, розширення можливостей платформи «Освіта для життя», підготовка матеріалів для офлайн-використання та розвиток регулярної комунікації з педагогами.
У 2026/2027 навчальному році учні, які розпочали навчання за новими модельними навчальними програмами у 5 класі, продовжать працювати за ними у 6 класі. Це дасть змогу простежити тяглість освітнього досвіду й краще оцінити, як нові підходи працюють у межах базової середньої освіти.
Також у новому навчальному році пілотування буде розширено на інші освітні галузі: математичну, громадянську та історичну, соціальну і здоров’язбережувальну, фізичну культуру, а також мовно-літературну галузь.
Для вчителів «другої хвилі» МОН готує комплексну систему підтримки, базуючись на досвіді, який уже довів: українська школа здатна змінюватися разом із суспільством.
Політику «Освіта для життя» реалізовує Міністерство освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні», що фінансується, зокрема, за підтримки Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF).