Нові підходи до навчання: як старша профільна школа виходить за межі підручників
Школа може бути місцем, де учні слухають пояснення вчителя і записують інформацію в зошити. А може — простором, у якому вони проводять практичні досліди, експериментують, перевіряють гіпотези, працюють у командах і вчаться самостійно знаходити відповіді на власні запитання.
Саме до другої моделі навчання веде реформа Нової української школи (НУШ) та її третій етап — національне впровадження старшої профільної школи. Вона направлена дати школярам можливість обирати предмети й курси відповідно до власних інтересів і планів на майбутнє.
З вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв в Україні вже розпочали пілотування реформи. На основі цього досвіду модель старшої профільної школи буде впроваджена у понад 2 000 академічних ліцеях по всій Україні.
Нові принципи навчання у старшій профільній школі
Зміни в старшій школі спиратимуться на три взаємопов’язані складові. Оновлені програми даватимуть більше можливостей для практичного навчання, вчителі — отримуватимуть підтримку для їх упровадження, а облаштовані освітні простори — створюватимуть умови для досліджень, експериментів і спільної роботи учнів. Саме на поєднанні цих елементів концентрує роботу Міністерство освіти і науки України.
У освітній програмі обов'язкова для всіх основа зберігається. Водночас учні матимуть більше часу на ті курси, що їм найбільш цікаві. Так, у 10 класі вони можуть спробувати різні профілі, а в 11–12 класах більше часу відводитимуть на поглиблене вивчення обраних предметів.
На уроках передбачається більше практики, досліджень і самостійної роботи. Наприклад, під час вивчення природничих дисциплін учні можуть самостійно сформулювати припущення, провести експеримент, зафіксувати результати та пояснити висновки. Цей процес допомагатиме школярам краще розуміти навчальний матеріал, розвивати навички аналізу, критичного мислення та роботи з інформацією.
Практична складова стає особливо важливою для природничих дисциплін. Вчителька біології Людмила Петрівна Гусар у Ліцеї №1 імені Густава Олізара на Житомирщині, який бере участь у пілотуванні реформи, розповідає, як змінюється організація уроків і навчальний процес старшій профільній школі:
«Учні переходять від пасивного слухання до активного пізнання. Набагато частіше ставлять запитання: «А що буде, якщо спробувати ось так?», «А можна ми дослідимо це під мікроскопом?». Уроки стали більш динамічними, технологічними й максимально наближеними до справжніх наукових досліджень. Тепер, коли теоретичні поняття підкріплюються практикою та інтерактивними дослідами, страх учнів перед складними темами зник. Вони охочіше йдуть на урок і не бояться помилитися в теорії, бо розуміють суть процесів».
Що змінюється в оцінюванні і роботі вчителів?
Нові підходи у програмах передбачають ретельніше планування уроку вчителем, гнучкість і готовність використовувати різні формати роботи. Змінюється процес підготовки учителя до уроку: продумати завдання, підготувати обладнання і організувати роботу так, щоб кожен учень міг долучитися і приділити більше уваги практичним завданням.
Важливою стає більш часта співпраця між педагогами різних предметів, яка допомагає поєднувати знання з кількох дисциплін. Щоб підтримати ці зміни, реформи МОН передбачають методичний супровід і навчання вчителів.
Змінюється й підхід до оцінювання. Поряд з правильністю відповіді враховується те, як учень дійшов до неї: чи зміг перевірити припущення, пояснити результат, помітити й виправити помилку. У такий спосіб школярам легше розуміти, що вже вдається та над чим ще потрібно попрацювати.
Як освітні стандарти поєднуються з потребами шкіл?
Держстандарт визначає результати, яких мають досягти учні під час навчання у старшій школі. Водночас кожен заклад освіти й учитель в межах установлених вимог можуть обирати, як саме прийти до цих результатів і які курси, завдання та проєкти запропонувати.
Це відкриває багато можливостей врахувати інтереси дітей і особливості громад. Наприклад, школа може організувати дослідження місцевих екологічних питань або співпрацювати разом з університетом у своїй громаді.
Так само шкільні простори облаштовують з урахуванням особливостей конкретного закладу. У межах проєкту Modern Learning Spaces шкільні команди отримують підтримку фахівців на кожному етапі роботи:
«Найважливіший результат, який ми отримали — атмосфера в ліцеї, яка підвищить мотивацію учнів до навчання. Це дає можливість закладу бути конкурентним на рівні громади та району. Сучасні старшокласники та їх батьки обирають ті заклади, які дають переваги для майбутнього. Нові можливості мотивують наших учнів не лише залишатися в громаді, а й пов'язувати з нею свої перші кроки у працевлаштуванні, що в перспективі посилюватиме місцеву економіку», — каже директор Татарбунарського ліцею Андрій Дмитрович Казанжі.
Modern Learning Spaces: розвиток практичних завдань і STEM-освіти
Модернізація навчання у старших класах передбачає розвиток шкільної інфраструктури і облаштування просторів, які даватимуть змогу поєднувати теоретичну підготовку з наочними експериментами, дослідами та практичними завданнями. На створення цих умов спрямований проєкт Modern Learning Spaces. У його ході створюються сучасні лабораторії та STEM-простори, які допомагають учням розкрити свій потенціал, а країні виростити інженерів, науковців і розробників.
Замість вивчення кожного предмета окремо, STEM-освіта зосереджується на практичному розв’язанні реальних життєвих завдань. Вона поєднує 4 дисципліни в єдину систему:
Science (природничі науки)
Technology (технології)
Engineering (інженерія і технічна творчість)
Mathematics (математика)
Облаштування таких просторів фінансується коштом державного бюджету. Modern Learning Spaces допомагає шкільним командам визначити, як використовувати ресурси відповідно до освітніх потреб: визначити функції приміщень, підібрати меблі, організувати простір для практичного навчання.
У межах реформи Нової української школи проєкт Modern Learning Spaces охоплює 250 закладів освіти у 22 областях. Сьогодні основна робота відбувається безпосередньо в закладах освіти: команди облаштовують приміщення, закуповують обладнання, готують лабораторії до роботи. Частина закладів вже демонструє перші результати облаштованих просторів у різних регіонах України.
У 2027 році реформа НУШ, що реалізується Міністерством освіти і науки України спільно зі Світовим банком вийде на ключовий етап — національне впровадження старшої профільної школи по всій Україні. Її кінцевий результат полягатиме не у наявності нових меблів, а в тому, чи зможе учень провести дослід, перевірити свою ідею, спробувати різні способи розв'язання завдань й краще зрозуміти власні здібності.
Досвід реформи: що стоїть за змінами в сучасних школах
Втілення старшої профільної школи включає партнерство держави, громадського сектору, соціально відповідального бізнесу та Світового банку в межах програми LEARN. Завдяки цій співпраці створюються умови для підготовки майбутніх інженерів, науковців та винахідників, а поєднання ресурсів дає змогу супроводжувати заклади на всіх етапах впровадження змін. Так, до реалізації проєкту Modern Learning Spaces долучені Фонд Східна Європа, SCM (Метінвест та Група ДТЕК), EPAM Ukraine, Quantum Systems Ukraine, The Boeing Company та Big City Lab.
Напрацьовані рішення й досвід у 150 закладах освіти, залучених до пілотування, стануть основою для подальшого впровадження старшої профільної школи в Україні. У результаті цих змін поступово формуватиметься нова модель школи — простір, де учні не лише отримують знання, а й навчаються самостійно їх здобувати, перевіряти, аналізувати та застосовувати для розв’язання практичних завдань.
Modern Learning Spaces — проєкт підтримки впровадження сучасних освітніх просторів у академічних ліцеях України, що реалізується Міністерством освіти і науки України в межах програми зі Світовим банком «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні» (LEARN), що фінансується, зокрема, за Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF), спільно з Фондом Східна Європа та соціально відповідальним бізнесом України. Партнерами проєкту стали SCM («Метінвест» та ДТЕК), EPAM Україна, Quantum Systems Ukraine, The Boeing Company. Консультаційну та експертну підтримку закладів у впровадженні проєкту здійснює Big City Lab.