Харківщина готується до впровадження нової старшої школи
17 жовтня в Харкові відбулося громадське обговорення реформи старшої школи, організоване Міністерством освіти і науки України спільно з Проєктом DECIDE та місцевими органами влади. Харківська область стала вже 23-м регіоном, де проходять такі зустрічі. Загалом у цих обговореннях уже взяли участь понад 1260 територіальних громад з усієї України.
До заходу на Харківщині долучилися Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України; Віта Ковальська, заступниця начальника Харківської обласної військової адміністрації; Валерія Дзюба, заступниця голови Харківської обласної ради; Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE; голови громад та інші.
Для Харківської області, на території якої сьогодні проходить лінія бойового зіткнення, реалізація реформи має особливі виклики. Освітній процес часто доводиться організовувати в укриттях або дистанційно. Пріоритетом місцевої влади є поступовий та безпечний перехід учнів до змішаної форми навчання. До кінця цього року передбачено добудувати 38 укриттів і забезпечити можливість змішаного навчання ще для 40 тисяч учнів.
Нині на Харківщині працюють 577 закладів загальної середньої освіти, з яких 72 — в очній формі. Загалом у регіоні навчається понад 194 тисячі учнів, із них майже 40 тисяч — у змішаній формі.
Цього року в області на передпілотному етапі реформи старшої школи бере участь один дистанційний ліцей. На його прикладі Міністерство освіти і науки планує відпрацювати механізми впровадження реформи в умовах дистанційного навчання.
Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України, подякувала освітянам Харківщини за стійкість та системну роботу над розвитком освіти, а також окреслила ключові завдання на шляху до впровадження реформи старшої школи:
Сьогоднішня зустріч — це ще один важливий крок у нашому спільному русі до нової старшої школи. Харківщина демонструє послідовність, планомірність і бажання діяти — це саме те, що визначає успішність реформи.
Ми з вами маємо спільну мету — якісну, доступну профільну освіту для кожної дитини, незалежно від місця проживання чи формату навчання. Реформа покликана створити умови, за яких учні зможуть обирати освітній напрям — академічний або професійний — усвідомлено, з розумінням власних інтересів і можливостей.
Попереду два роки активної підготовки до старту реформи у 2027 році. І цей час — не про очікування, а про дії: про формування мережі ліцеїв, підготовку педагогів, осучаснення навчальних програм. Це спільна робота держави, громад і освітян. Саме завдяки таким діалогам, як сьогодні, ми крок за кроком вибудовуємо простір якісної освіти для наших дітей.
Проєктну мережу академічних ліцеїв, професійних і фахових коледжів у Харківській області затверджено обласною радою в серпні цього року. Водночас вона може зазнавати змін з огляду на перебіг воєнних дій, пошкодження інфраструктури та демографічні процеси.
Віта Ковальська, заступниця начальника Харківської ОВА, зауважила:
На сьогодні мережа академічних ліцеїв та професійних і фахових коледжів, яку подали громади, — це 215 закладів: у Харківському районі — 163, Чугуївському — 16, Богодухівському — 8, Ізюмському — 7, Купʼянському — 5, Лозівському — 6, Берестинському — 6, а також 4 заклади обласної ради й у місті Харкові — 132. Мережа затверджена на останній сесії обласної ради у серпні цього року, проте ми надалі коригуватимемо її залежно від можливостей громад та потреб учнів.
Заступниця голови Харківської обласної ради Валерія Дзюба наголосила на значенні реформи для розвитку регіону:
Сьогодні ми говоримо не лише про нову модель освітнього процесу, а й про зміну філософії освіти — від універсальної системи до індивідуального розвитку кожної дитини. Для прифронтових територій, як-от Харківщина, це особливо важливо. Адже питання наповненості класів, логістики — це не лише про освіту, а й про демографію та відновлення регіону. Ми хочемо, щоб наші діти мали доступ до якісної освіти незалежно від обставин. Харківщина завжди була колискою науки та інновацій, і я впевнена, що саме освіта допоможе нам зберегти цей потенціал,
— зазначила Валерія Дзюба, заступниця голови Харківської обласної ради.
Менеджерка Швейцарсько-українського Проєкту DECIDE Валентина Полторак розповіла про стратегічне бачення реформи:
Реформа — це тривалий і масштабний процес, який стосується більшості громадян нашої країни й потребує залучення всіх: державної влади, громад, освітян, учнів та батьків.
Проєкт Стратегії реформи передбачає, що всі етапи будуть реалізовані до 2033 року, а вже у 2034-му ми зможемо оцінити її результати.
Одним з ключових напрямів реформи є розбудова системи профорієнтації ще на рівні базової школи, щоб кожна дитина мала змогу свідомо обрати напрям професійного розвитку відповідно до своїх інтересів і талантів, а також з урахуванням реальних потреб ринку праці — у своїй громаді, області та країні загалом.
Саме тому ми розпочинаємо національне пілотування такої системи, яке охопить у найближчі 2 роки понад 300 територіальних громад. Попри виклики війни 24 громади з Харківської області подали заявки на участь. Разом ми будемо вчитися будувати співпрацю освіти, бізнесу та влади, підготуємо кар’єрних радників для шкіл і кар’єрних координаторів для громад — заради майбутнього українських дітей в Україні.
Громадські обговорення, що відбуваються у всіх регіонах України, стали важливим інструментом діалогу між державою, громадами та освітянами. Вони дають змогу враховувати регіональні особливості, шукати реалістичні рішення і послідовно готуватися до впровадження нової старшої школи.
Попри складнощі прифронтового регіону, Харківщина демонструє, що розвиток освіти залишається пріоритетом навіть у часи війни. Спільна робота держави, громад і освітянської спільноти — це основа, на якій вибудовується майбутня система профільної освіти в Україні.