Вибір предметів і підтримка вчителів: що показало дослідження KSE Institute про передпілот старшої профільної школи

Учні передпілотних академічних ліцеїв високо оцінюють можливість обирати курси й вивчати те, що їм цікаво. Водночас для повноцінного вибору їм потрібні зрозуміла інформація та допомога у визначенні власних інтересів, а командам ліцеїв – навчальні матеріали, підготовка й організаційні інструменти. Такі результати дослідження досвіду 30 передпілотних академічних ліцеїв, які впроваджували елементи старшої профільної з вересня 2025 року

Дослідження провів Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute на запит та у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Офісом впровадження НУШ, що підтримується Світовим банком у межах проєкту LEARN. Дослідження реалізовано в межах Багаторічної програми стійкості (MYRP Ukraine), яку фінансує глобальний фонд Education Cannot Wait.

Мета дослідження — з’ясувати, як старша профільна школа працює на практиці: що допомагає учням обирати освітню траєкторію, з якими труднощами стикаються ліцеї та якої підтримки потребують учителі й управлінці.

Що кажуть учні про вибір

84% опитаних учнів погоджуються, що вибіркові курси дають змогу вивчати те, що справді цікаво. 77% зазначили, що зробили вибір самостійно.

Водночас дослідження виявило потребу в додатковій підтримці. Процедура вибору профілю була зрозумілою для 86% опитаних учнів, проте допрофільна підготовка допомогла визначитися лише 54%. Індивідуальні консультації з психологом або кар’єрним радником отримали 18% опитаних.

Серед учнів, незадоволених процесом вибору, 52% не знайшли курсів за своїми інтересами, а 46% бракувало інформації про їхній зміст. Це підкреслює важливість завчасного знайомства з профілями й курсами та допомоги підліткам у визначенні своїх інтересів.

Якої підтримки потребують команди ліцеїв

88% опитаних учителів готові користуватися модельними програмами нових авторських колективів, якщо вони відповідатимуть їхнім очікуванням, а 86% — за умови повного методичного забезпечення. Водночас 37% педагогів назвали викликом зростання робочого навантаження, а 35% — нестачу методичних і навчальних матеріалів.

Адміністрації ліцеїв також повідомляють про організаційні труднощі: 72% їхніх представників зазначили, що обсяг роботи помітно зріс. Серед завдань, які забирали найбільше часу, — закупівля обладнання, розроблення навчальних планів із вибірковими курсами та ремонт приміщень.

Про нестачу просторів для самостійної роботи учнів повідомили 73% опитаних представників адміністрацій, а спеціалізованих предметних кабінетів — 67%.

Підтримка освітніх команд уже є частиною пілотування старшої профільної школи. Зокрема, тривають практичні тренінги за підтримки Світового Банку для учителів і освітніх управлінців пілотних академічних ліцеїв, а також кандидатів у тренери. Підготовка допоможе командам організовувати навчання, у якому учні зможуть поглиблювати знання з обраних напрямів і застосовувати їх на практиці.

Для підтримки команд ліцеїв є посібник і дорожня карта: рекомендації, шаблони та кроки підготовки до профільного навчання у старшій школі.

Також учителі можуть користуватися онлайн-платформою «ЗМІСТ», де зібрано понад 2500 гнучких навчально-методичних матеріалів для підготовки та проведення уроків у 10–12 класах старшої профільної школи.

Навчальне навантаження потребує уваги

За результатами опитування, учні витрачають на навчання в середньому 42,8 години на тиждень, а 80% почуваються переважно або дуже втомленими. Водночас через вибір профілю та курсів учні хвилюються менше, ніж через навчання загалом.

Ці результати вказують на потребу уважно підходити до організації навчання: складання розкладу, розподілу навантаження та облаштування просторів для самостійної роботи й відпочинку.

Сприйняття старшої профільної школи

59% опитаних батьків та опікунів позитивно оцінюють реформу, 12% — негативно. Середня оцінка становить 3,86 бала з 5. Високий рівень оптимізму щодо реформи демонструють також 63% опитаних учителів і 66% представників адміністрацій ліцеїв.

Водночас дослідження виявило розрив між упевненістю у власному розумінні змін та фактичною обізнаністю: 30% учнів і 22% батьків вважають, що розуміють реформу, проте знають про її зміст мало.

Найпоширеніші побоювання батьків стосуються трирічної старшої школи (60%), зростання навчального навантаження (35%) та складності вибору профілю (25%). Ці результати допомагають визначити, які питання потребують докладніших роз’яснень для учнів і родин.

Що рекомендують дослідники

Серед рекомендацій — забезпечення повних навчально-методичних комплектів, практична підготовка педагогів, інструменти для складання розкладів і формування навчальних груп, розвиток кар’єрного консультування та регулярне вивчення досвіду учнів, учителів і батьків.

Досвід передпілоту показує: можливості учнів залежать від кадрових, просторових та організаційних ресурсів ліцею і його управлінської спроможності. Тому підготовка до загального впровадження старшої профільної школи має охоплювати і зміст навчання, і умови для його реалізації.

Як проводили дослідження

Дослідження поєднало поглиблене вивчення досвіду шести ліцеїв-амбасадорів та онлайн-опитування учасників освітнього процесу в усіх 30 передпілотних закладах.

У ліцеях Вінниці, Хуста, Запоріжжя, Києва, Балти та Богодухова дослідники провели 15 фокус-групових дискусій та 18 інтерв’ю. Це дало змогу докладніше розглянути практики організації профільного навчання та труднощі, з якими стикаються освітні команди.

Онлайн-опитування тривало з 5 до 29 травня 2026 року й охопило 990 респондентів: 341 учня та ученицю 10 класів, 175 педагогів, 442 представників батьків або опікунів і 32 представників адміністрацій ліцеїв.

Вибірка є цільовою: результати описують досвід учасників передпілоту та не є репрезентативними для всіх академічних ліцеїв.

Повний звіт і рекомендації — на сайті KSE Institute.

Нагадаємо, що старша профільна школа — третій етап реформи «Нова українська школа», що охоплює 10–12 класи. Вона передбачає можливість обирати профіль навчання, поглиблено вивчати предмети за своїми інтересами та готуватися до подальшої освіти й професійного шляху.

З 1 вересня 2026 року нову модель старшої профільної школи пілотують 150 академічних ліцеїв. Їхній досвід допоможе вдосконалити зміст і організацію навчання та підготуватися до національного старшої профільної школи з 1 вересня 2027 року.