Два дні про українську науку: державні пріоритети, підтримка молодих вчених та розвиток міжнародних партнерств
10–11 листопада в Києві відбулися Український науковий форум та VII Міжнародний форум рад молодих вчених «Молодіжна наука майбутнього», присвячені Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку. Представники держави, університетів, наукових установ, бізнесу й міжнародних організацій обговорили зміни в системі підтримки досліджень, збереження наукових кадрів та внесок науки в обороноздатність і відновлення України.
У відкритті форуму взяли участь віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна, міністр освіти і науки України Андрій Бутенко, голова Представництва ЮНЕСКО в України К’яра Децці Бардескі, Міністр-Президент Фландрії Маттіас Діпендале представники Європейської комісії, Світового банку, Національної академії наук України та міжнародні партнери.
Дводенна програма поєднала обговорення державної наукової політики, міжнародної співпраці та можливостей для молодих дослідників. Відбулися також нагородження за досягнення в науці та інноваціях, відзначення лауреатів конкурсу «Молодий вчений року».
Перший день — Український науковий форум — зосередився на національних пріоритетах і трансформації наукової та інноваційної сфери. Йшлося про те, як забезпечити дослідницьким командам стабільну підтримку, оновлювати інфраструктуру та створювати умови для впровадження розробок в економіці.
«Сьогодні для України наука — це питання нашої обороноздатності, технологічної незалежності та економічного розвитку. Українські дослідницькі команди створюють оборонні технології, рішення для енергетики, медицини та безпеки. Наше завдання як держави — забезпечити їм належні умови для роботи, сучасну інфраструктуру, справедливе фінансування та можливості для міжнародної співпраці», — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
Міжнародну частину програми присвятили підтримці української наукової екосистеми з боку ЮНЕСКО та Європейського Союзу, можливостям програми «Горизонт Європа» й розвитку університетських партнерств. Зокрема, розглянули досвід британсько-української ініціативи Twinning і перехід від співпраці між окремими університетами до дослідницьких консорціумів. За наведеними міністром даними, у межах «Горизонту Європа» українські дослідники вже залучили понад 90 млн євро.
«Підтримка української науки потребує системного та довгострокового підходу. Саме це бачення лежить в основі Плану дій ЮНЕСКО щодо підтримки науки в Україні, який ми реалізуємо у тісній співпраці з Міністерством освіти і науки та українською науковою спільнотою. ЮНЕСКО залучає міжнародну експертизу та підтримує конкретні ініціативи, спрямовані на зміцнення наукового потенціалу, відновлення дослідницької інфраструктури та інтеграцію України до європейського й світового дослідницького простору. Український науковий форум є важливим кроком до втілення цих пріоритетів у практичні дії», — зазначила голова Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.
Андрій Бутенко представив ключові інструменти підтримки науки. Зокрема, нова модель базового фінансування за результатами державної атестації передбачає додатково близько 3 млрд грн для найрезультативніших наукових установ та університетів. Вона посилює зв’язок між державним фінансуванням, результатами досліджень і спроможністю наукових команд.
Окремий напрям — персональна підтримка вчених через Національну систему дослідників України. Державні стипендії вже призначено 1 934 науковим і науково-педагогічним працівникам: вони отримуватимуть по 10 тис. грн щомісяця протягом двох років. Загалом цьогоріч передбачено 2 650 таких стипендій, їх призначення триватиме наступними хвилями.
На створення масштабних оборонних дослідницьких центрів у провідних університетах передбачено понад 1 млрд грн. Водночас у межах програми підтримки кампусів досконалості CampeX, яку реалізують спільно зі Світовим банком, відібрано 12 університетів. Вони переходять до підготовки та реалізації інвестиційних проєктів у сферах безпілотних і космічних технологій, біотехнологій, медицини, нових матеріалів, енергетики та критичної інфраструктури.
Заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов представив національні пріоритети та зміни у сфері науки й інновацій. У центрі уваги — фінансування за результатами, підтримка дослідників і посилення зв’язків науки з реальним сектором економіки.
«Ми послідовно поєднуємо інституційну підтримку науки, персональну підтримку вчених і розвиток дослідницької інфраструктури. Для наукової команди це має означати конкретні можливості: працювати із сучасним обладнанням, залучати молодих колег, розвивати міжнародні партнерства та доводити розробки до практичного застосування. Саме так результати досліджень стають основою технологій, які потрібні обороні, бізнесу й відновленню країни», — наголосив заступник міністра освіти та науки України Денис Курбатов.
Практичний вимір реформи базового фінансування розглянули на прикладах Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», Національного університету біоресурсів і природокористування України та Конструкторського бюро «Південне» імені М. К. Янгеля. Представники установ поділилися досвідом упровадження нових підходів.
Окремі панельні дискусії охопили внесок науки та інновацій у конкурентоспроможність України й розвиток людського капіталу. Представники університетів, бізнесу, інноваційних організацій та міжнародні експерти обговорили трансфер технологій, інтелектуальну власність, співпрацю дослідників із підприємствами, а також умови для збереження й розвитку талантів. Досвід проєктної аспірантури представили з позицій керівника дослідження та аспірантки.
Під час першого дня форуму вручили подяки МОН та нагороди за досягнення в науці й інноваціях. Відзначили вчених і установи за лідерство в Національній системі дослідників, розвиток стартап-шкіл, підготовку нового покоління дослідників, підтримку наукових видань, трансфер технологій та міжнародну співпрацю. Нагрудним знаком «Відмінник освіти» нагородили фахівців за особистий внесок у розвиток інструментів управління науковою діяльністю, міжнародної наукової співпраці та інновацій.
Другий день — VII Міжнародний форум рад молодих вчених «Молодіжна наука майбутнього» — присвятили ролі молодих дослідників у розвитку української науки та глобальних змінах. Учасники обговорили державну підтримку, міжнародні партнерства, інтеграцію до європейського дослідницького простору та участь молодих вчених у формуванні наукової політики.
До діалогу долучилися представники МОН, Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Асоціації випускників програми Марії Склодовської-Кюрі та Рад молодих вчених.
«Сьогодні Форум рад молодих вчених є майданчиком для комунікації, обміну досвідом між Радами ЗВО, НУ, Національної та галузевих академій наук, РМВ при МОН. В рамках Форуму відбудеться церемонія нагородження лауреатів оновленого конкурсу «Молодий вчений року», за що велика вдячність Міністерству освіти і науки України! Це справжнє свято молодих вчених України! » — зазначила голова Ради молодих вчених при МОН Анастасія Сімахова.
Центральною дискусією стала панель «Майбутнє науки: молоді вчені як драйвери глобальних змін». Йшлося про підтримку дослідників на початку кар’єри, безпеку наукових досліджень, міжнародну співпрацю та зміни дослідницьких практик під впливом штучного інтелекту.
Під час форуму також нагородили лауреатів конкурсу «Молодий вчений року» за наукові досягнення, професійні здобутки та суспільний внесок.
Український науковий форум організували Міністерство освіти і науки України та ЮНЕСКО за підтримки Уряду Фландрії в межах проєкту «Екстрена підтримка українських науковців шляхом реалізації пріоритетних заходів Плану дій ЮНЕСКО у сфері науки». Організаторами VII Міжнародного форуму рад молодих вчених виступили МОН та Рада молодих вчених при МОН України. Захід також реалізовано в межах проєкту ЮНЕСКО за фінансування Уряду Фландрії.