День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

22 червня — день, що закарбувався в історії України початком страшної трагедії. Цього дня 1941 року о 4-й годині ранку нацистські бомби впали на Київ, вкотре розпочавши ще одне випробування для мільйонів українців.

Через понад 80 років історія повторилася. 24 лютого 2022 року о тій же 4-й годині ранку російські ракети порушили ранкову тишу над Києвом та всією Україною. І ця паралель лише нагадує нам про циклічність історії та незмінність нашої боротьби за свободу.

Сьогодні, як і тоді, українці стоять на захисті своєї землі. Але тепер ми боремося під своїм прапором, за свою державу, за майбутнє наших дітей. Ця боротьба — не лише за Україну, а й за цінності всього цивілізованого світу.

Важливо, щоб кожен із нас усвідомлював зв'язок між минулим і сьогоденням. Закликаємо освітян говорити з учнями про ці паралелі на уроках історії, літератури, громадянської освіти. Обговорюйте з молоддю, як змінилася наша боротьба, але не змінилася її суть — захист свободи та гідності.

Пам'ятаймо, що наші учні — не просто слухачі, а активні учасники творення сучасної історії України. Кожен має свій досвід війни, тому важливо враховувати емоційний стан всіх учасників обговорень.

Для проведення таких розмов МОН розробило спеціальний посібник, який допоможе вчителям делікатно та ефективно обговорювати теми війни у школі.

Вшановуємо пам'ять усіх жертв воєн в Україні. Пам'ятаємо кожного Героя, який віддав життя за Батьківщину. Їхня жертва — це наш обов'язок боротися далі та творити майбутнє, про яке вони мріяли.

Памʼятаємо минуле — боронимо майбутнє.