ЗУБИК НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА
вчителька української мови та літератури Заліщицької державної гімназії м. Заліщики Тернопільської області
Педагогічний стаж: 10 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: старший учитель.
Освіта: Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, 2010 рік.
Науковий ступінь: кандидат філологічних наук.
Самоосвіта: Міжнародна наукова конференція «Богдан Лепкий у полікультурному дискурсі Європи та Америки» (2017); Міжнародна наукова конференція «Михайло Івасюк – письменник, педагог, громадянин (до 100-річчя від дня народження)» (2017); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання суспільно-гуманітарних наук та історії медицини» (2018); Міжнародна наукова конференція «Українська філологія: школи, постаті, проблеми (до 170-річчя заснування кафедри української словесності у Львівському університеті)» (2018); Міжнародна наукова конференція «Літературний процес на Буковині від початків до сьогодення», присвячена 60-річчю Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України (2018); Міжнародна наукова конференція «Творчість Уласа Самчука в регіональному, національному, універсальному вимірах» (2020);
Всеукраїнська науково-практична конференція «Національна ідентичність як проблема науки й освіти» (2020); Всеукраїнська науково-практична конференція «Роль іменного закладу освіти у формуванні ключових компетентностей учнівської молоді», присвячена 115-ій річниці від дня народження Уласа Самчука (2020); Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Підтримка та супровід обдарованих учнів в сучасному інформаційно-освітньому просторі» (2020); Всеукраїнська науково-практична конференція з нагоди 80-річчя ТОКІППО «Неперервна освіта: здобутки, проблеми, перспективи» (2020); Всеукраїнська онлайн-конференція «Школа для реформаторів» (2020); Інтернет-конференція «Українська мова та література: ідеї та досвід викладання» (2020); Інтернет-конференція «Інтернет-ресурси у навчальному процесі» (2020); Всеукраїнська онлайн-конференція «Сучасні освітні технології. Інструменти підвищення якості освіти» (2021); Всеукраїнський віршознавчий семінар «Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського», присвячений 100-річчю І. В. Качуровського (2018);
Всеукраїнський науково-практичний онлайн-семінар «Адаптація обдарованих дітей у дослідницькій діяльності МАН» (2020); Антикризовий національний онлайн-EdCamp 2020: школа зараз і у «світі після» (2020); серпневі методичні студії (2020); засідання обласної творчої групи учителів-словесників «Різні варіанти компетентнісно зорієнтованого уроку української словесності з елементами дистанційного навчання» (2021); віртуальна філологічна студія для вчителів-словесників району «Коригувальне і змішане навчання» (2020); онлайн-подія «Соняшні кларнети: феєрія духу Павла Тичини (130 років із дня народження)» (2021); онлайн-зустріч «Зимові вірші» (Shevchenko Scientific Society, USA; 2021);
вебінари: «Інтерактивне читання як засіб мотивації школярів до навчання» (На Урок, 2020); «Створення онлайнового середовища під час карантинних заходів» (На Урок, 2020); «Інтерактивна взаємодія онлайн між учасниками освітнього процесу» (На Урок, 2020); «10 лайфхаків, які допоможуть запам’ятати твір до ЗНО» (На Урок, 2020); «Практичні поради щодо організації дистанційного навчання під час карантину» (Всеосвіта, 2020); Відеоконференція «Налаштування навчального процесу за допомогою Microsoft Teams Meeting»(2020); «Використання онлайн-тестів для організації дистанційного навчання в умовах карантину» (Всеосвіта, 2020); «Інтерактивне навчання як засіб мотивації школярів до навчання» (Всеосвіта, 2020); «Як полегшити підготовку до ЗНО за допомогою візуалізації» (вид. група «Основа», 2020); «Як використовувати Minecraft: Education Edition в щоденному навчанні – джерела, ідеї та ресурси» (ТОВ «Інноваційні освітні рішення», 2020); «Ефективний контент на уроках української мови та літератури для здійснення формувального оцінювання (середня та старша школи)» (2020); «Лепбук як інструмент реалізації практичного та творчого навчання» (Всеосвіта, 2020); онлайн-курс «Бери і роби» (EdEra, 2020); цикл курсів на платформі Microsoft in education («Партнерство в навчанні») (28 сертифікатів, 30 бейджів).
Педагогічна ідея
На сучасному уроці словесності поруч із традиційними методами викладання, що мають вічну й беззаперечну перевагу, варто послуговуватися й інноваційними, які допоможуть не просто йти в ногу з часом, зуміють не лише привернути увагу школярів до предмета, а й сформувати компетентності здобувача освіти ХХІ ст.
Обґрунтування ідеї. Нова українська школа поставила перед педагогічною спільнотою співзвучну вимогам часу мету – сформувати випускника як особистість, патріота й інноватора. Крізь призму такого виклику я обрала педагогічну проблему «Розвиток успішної інноваційної особистості в процесі мовно-літературної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій».
Інноватор – це творча, усебічно розвинена особистість, відкрита до нового, здатна долати труднощі, реагувати на зміни, готова стати ініціатором їх заради успіху і вчитися упродовж життя.
Поняття інноваційної особистості в контексті інформаційно-комунікаційної компетентності передбачає медіаграмотність, алгоритмічне мислення, уміння працювати з базами даних, навички безпеки в Інтернеті й етику роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність, академічна доброчесність).
Упровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє вирішити основне завдання – навчити дітей працювати за алгоритмом «шукаю знання – розумію – запам’ятовую – засвоюю – застосовую – стаю компетентним випускником-інноватором».
Системне використання ІКТ підвищує якісний рівень унаочнення уроку, сприяє зростанню інтересу до предмета, реалізації міжпредметних зв’язків, допомагає організувати проєктну роботу. Використовуючи ефективні форми та методи, розвиваю аналітичне мислення, світоглядну й громадянську позицію гімназистів.
Як учитель, також прагну бути інноватором, тому на уроках словесності, крім інформаційно-комунікаційних, застосовую й інші технології. Саме завдяки такій організації роботи намагаюся забезпечити компетентнісний, діяльнісний та особистісно зорієнтований підходи до навчання української мови та літератури.
Реалізація педагогічної ідеї. Створення ситуації успіху – запорука вдалої організації освітнього процесу. Творчий тандем педагога й учнів базується на основі арсеналу різних форм та методів інноваційної роботи як на уроці, так і в позаурочний час. Мета – формування кожного гімназиста як інноватора з урахуванням його здібностей до предмета й природних нахилів.
Моя першочергова роль на уроці – бути його дизайнером, тому практикую різні форми занять: віртуальні подорожі, ділові та онлайн-ігри, інтерактивні літературні світлиці, майстерні, вікторини, брейн-ринги, батли, дискусії, квести та ін. Прагну розвинути EQ (емоційний інтелект) школярів, підвищити інтерес до навчання, формувати ключові компетентності учнів, зокрема інноваційність.
Задля реалізації змістових ліній чинних програм з української мови та літератури значну увагу приділяю дослідницькій, проблемно-пошуковій та ігровій діяльності. Роблю акцент на використанні інтерактивних онлайн-платформ, які на сучасному уроці є ефективним засобом уміння продукувати інноваційні ідеї.
Сьогодні, у час глобальної діджиталізації, інформаційне поле потребує системної організації інформації щодо застосування онлайн-технологій на уроках словесності. У своїх науково-методичних розвідках-виступах у рамках семінарів, тренінгів, конференцій обласного та всеукраїнського рівнів намагаюся обґрунтовувати важливість використання інтернет-ресурсів і запропонувати методи й форми такої роботи, які створюють умови для розвитку в школярів умінь і навичок, необхідних для життя.
Звичайно, для використання інноваційних інтернет-програм на уроках потрібна відповідна матеріально-технічна база, креативні учні та освітній заклад, який мотивує педагога. Заліщицька державна гімназія вже декілька років поспіль визнана Показовою школою Майкрософт і має офіційний статус Microsoft Showcase School.
Сформувати навички безпеки в Інтернеті, етику роботи з інформацією, інтерес до навчання допомагає платформа Microsoft Office 365. Вона пропонує надзвичайно широкий спектр можливостей і доступ із будь-якого цифрового ґаджета: це і хмара OneDrive, і створення онлайн-презентацій із функцією одночасного редагування файла кількома людьми (наприклад, Sway), і ведення онлайн-блокнотів, онлайн-класів, де можна практикувати як спільні, так і диференційовані чи індивідуальні завдання, і багато інших функцій та додатків. Важливою є командна робота в Teams. При цьому маємо безпечну соцмережу, де вчитель стає ближчим до учня, може швидко відреагувати на виконане завдання, поставивши оцінку, мотиваційний смайл тощо, а також навіть допомогти школяреві. Хмарні сервіси на уроках словесності – це безліч можливостей для словесника, перш за все – технологія співпраці, побудована на засадах педагогіки партнерства.
З метою реалізації моделі «перевернутого класу» та формувального оцінювання використовую блокнот OneNote. Це зручно в урочний та в позаурочний час, адже активізує діяльність учнів, дозволяє не лише підвищувати рівень знань, а й оволодіти компетентностями ХХІ ст. Так, під час вивчення творчості письменника в попередньо створеному блокноті будь-якого класу даю випереджувальні завдання на основі уміщених фото, текстової інформації, презентації, покликання на безпечні сайти. Продуктивності роботи сприяють диференційовані завдання, які також публікую онлайн на окремих сторінках блокнота (їх можуть бачити лише вчитель та учень). Пропоную попрацювати індивідуально, у парах чи в групах: виконати інтерактивні вправи, проаналізувати мову твору, опублікувати на сторінці фразеологізми, діалектизми, тропи, зафіксовані в тексті, тощо.
Аналітичне мислення гімназистів розвиваю через опитувальники Forms, за допомогою яких розробляю онлайн-тести, зокрема у форматі ЗНО, а також форми зворотного зв’язку.
Крім платформи Office 365, Інтернет рясніє багатогранністю ресурсів: сайтів, програм, додатків, які урізноманітнюють та інтенсифікують освітній процес. Обираючи їх, обов’язково враховую вікові та психологічні особливості учнів.
Для унаочнення використовую онлайн-пазли (мені імпонує платформа Jigsaw Planet). Наприклад, даючи завдання до наступного уроку, пропоную за дві хвилини до кінця заняття скласти пазл-картинку, де відображено портрет письменника й назву твору, який потрібно прочитати. Відповідно до мовно-літературної теми, переважно у 5-8-х класах, у пазлі зашифровую світлини авторів, попередньо створений кроссенс, «асоціативний кущ», ментальну карту, теоретичний блок уроку.
Для формування предметних компетентностей використовую інтернет-сервіси мультимедійних дидактичних вправ, онлайн-тестів, «колод» тощо. Враховуючи вікові особливості учнів, розробляю авторські завдання на платформах Learning Apps, WоrdWall та ін. Так, під час опрацювання художнього твору пропоную класифікувати цитати-характеристики стосовно головних героїв / образів, знайти пару, зіграти у гру «скачки», розв’язати інтерактивний кросворд, відновити цитату та ін. На уроках мови – увідповіднити слова чи речення (залежно від теми), розшифрувати пазл зі слів, відредагувати текст, зіграти у «випадкове колесо» тощо.
Під час дистанційного асинхронного / змішаного навчання використовую можливості платформи Wizer.me. Інтерактивні аркуші відображають практичну роботу або домашнє завдання, бланки для підсумкового оцінювання, анкети чи форми зворотного зв’язку та ін. Практикую створення онлайн-аркушів, на яких представлено і теоретичний, і практичний блоки уроку та різноманітні форми інтерактивних ігрових завдань, адаптованих до вікових особливостей учнів.
Для розвитку критичного мислення школярів та впровадження різних форм роботи («Прес», «займи позицію», «незакінчені речення» і т. д.) у процесі вивчення будь-якої мовно-літературної теми зручно й цікаво створювати хмари тегів/слів. Для цього пропоную онлайн-ресурс WordArt. Асоціативне чи інформаційне «гронування», «онлайн-мікрофон», класифікацію, анкетування, створення діаграм організовую на платформі Mentimeter.
Алгоритмічне мислення гімназистів розвиваю через моделювання ментальних карт (інтелект-карт). Для цього використовую можливості платформи Mindmaster, на якій спільно з учнями, переважно 8-11-х класів, розробляю якісно новий контент.
Підвищенню рівня обізнаності з ІКТ сприяє мобільний додаток Kahoot! – улюблена онлайн-гра всіх учнів. На форму Quiz зазвичай відводжу час наприкінці уроку. Дух змагання, бадьора музика програми створюють у класі невимушену атмосферу, а ще діти можуть скористатися своїми улюбленими ґаджетами, але вже з навчальною метою. Участь у грі сприяє спілкуванню та співпраці в колективі.
Гімназисти будь-якого віку також із задоволенням працюють з QR-кодами, під якими зашифровую умову завдання, навчальну інформацію у вигляді тексту, фото, відео, покликання на інтернет-ресурси, завдання квесту, форму фідбеку тощо.
Реалізовувати проєктну та пошукову роботу допомагає інтерактивна онлайн-дошка (Linoit або Padlet). Наприклад, на уроці літератури (6-11-ті класи) пропоную такий вид роботи: «Прочитайте твір, визначте й опублікуйте в Padlet цитати з тексту, які найбільш вдало характеризують образи». Свої дописи учні доповнюють світлинами або асоціативними картинками, аудіо- чи відеозаписами. Під час розгляду будь-якої мовної теми даю завдання дібрати фразеологізми, прислів’я чи приказки, у яких відображено вивчене правило. Наведений сервіс також використовую для візуалізації навчального матеріалу на різних етапах уроку.
За допомогою онлайн-застосунку ThingLink (інтерактивні плакати) проводжу вебконкурси, квести, інтерактивні ігри, вікторини тощо. Інтерактивні мітки можуть відображати будь-який мультимедійний контент.
Проєктна діяльність через розвиток креативного мислення та міжпредметні зв’язки. Звичайно, щоб бути ближчими до учнів, маємо жити в тому віртуальному світі, що й вони, та відповідно адаптовувати академічний освітній процес. Цьому сприяє гейміфікація на уроках словесності. Отож застосовую прийом рольових ігор через STEAM-технології. Мої вихованці (переважно учні 5-8-х класів) із захопленням візуалізують розповіді за сюжетом прочитаних творів у віртуальній грі Minecraft чи за допомогою конструктора Lego. Такий формат спонукає гімназистів до інноваційної роботи – заглибитись у зміст тексту, розвивати акторські й режисерські здібності (діти озвучують мультфільм, додають спецефекти, музичний супровід). Часто практикую створення буктрейлерів. Це активізує учнів, сприяє уважному прочитанню текстів, зацікавленості в навчальному предметі.
Проєктну діяльність також організовую через створення коміксів (Storyboardthat). Наприклад, учні 6-9-х класів візуалізують правила безпеки в Інтернеті, послуговуючись матеріалами з мовної теми; моделюють сюжетну канву прочитаних текстів; складають діалоги, сенкани, діаманти; старшокласники монтують інтерв’ю, готують анотації, відгуки на прочитаний твір та ін.
Доречною щодо будь-якої теми і зорієнтованою на роботу з обдарованими гімназистами, переважно 5-8-х класів, є платформа Story Jumper, яка дає змогу відчути себе автором – створити власну книгу (казку, поезію, есе) і поділитися нею з друзями. Учні використовують велику колекцію фонів, героїв, різних інструментів для оформлення, а також додають власні ілюстрації, музику, озвучують сторінки. До речі, програма сама генерує до кожної книги QR-код. Так, гімназисти створили дидактичну казку «Пригоди Знака м’якшення в країні Орфографія», серію мінікниг за сюжетами прочитаних творів (озвучення діти пропонували в тандемі з батьками).
Науково-пошукову діяльність учнів 8-11-х класів реалізовую як викладач секції «Українська мова та література» Заліщицької філії Тернопільського обласного комунального територіального відділення МАН України. Формую засади медіаграмотності, уміння працювати з базами даних, дотримання права на інтелектуальну власність, етично-моральних принципів поводження з інформацією.
Система навичок роботи з ІКТ відображається у вмінні школярів візуалізувати інформацію через відеоскрайбінг, моделювати сторінки письменників чи героїв художніх творів у соцмережах, готувати авторські презентації за допомогою сервісів Office 365, Google, Prezi, Canva та ін.
Наведені форми роботи вважаю найбільш ефективними на уроках української мови та літератури. Звичайно, також послуговуюся контентом загальновідомих платформ: На Урок, Всеосвіта, ЕdEra, Сlasstime, Google-сервіси та ін.
Результативність. Безсумнівно, наполеглива праця дає свої плоди. Щороку мої учні – призери та переможці районного, обласного етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика; Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т. Шевченка, а 2019 р. учениця стала призером IV етапу цього конкурсу. Мої вихованці – неодноразові переможці Всеукраїнського конкурсу «Змагаймось за нове життя!», присвяченого Лесі Українці.
Також підготувала 11 переможців ІІ етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України та переможця ІІІ (заключного) етапу (2018 р.).
2019 року успішно завершила навчання в аспірантурі ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника», захистила кандидатську дисертацію й здобула науковий ступінь кандидата філологічних наук. Результати науково-дослідницької та методичної роботи публікую у фахових збірниках міжнародного та всеукраїнського рівнів, є автором 19 праць. Веду персональний блог.
Різноаспектний формат моєї педагогічної діяльності сприяє всебічному формуванню інноваційної особистості, її цифрових умінь і навичок – тих ключових компетентностей, які необхідні у ХХІ столітті здобувачеві освіти в Україні та у світі.
Покликання на відеорезюме: