ЯНЧЕНКО ЮЛІЯ АНАТОЛІЇВНА
вчителька української мови та літератури Комунального закладу «Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія» Харківської міської ради Харківської області»
Педагогічний стаж: 8 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Освіта: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2012 рік.
Самоосвіта: семінар-практикум «Літературний кіноурок за казкою В. Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон»: анімація на заняттях з української літератури» (Комунальний заклад «Харківська обласна Мала академія наук Харківської обласної ради», 2020);
дистанційні курси «Глибинне навчання через трансформаційну педагогіку» на платформі Prometheus (2020);
здобувач кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна; член предметної фахової комісії з перевірки робіт учасників ЗНО Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти (2020);
Міжнародна науково-практична конференція «Modern philology: relevant issues and prospects of research»» (Університет Марії Складовської-Кюрі, Люблін, 2019);
курси підвищення кваліфікації за напрямом «Українська мова і література» на базі Інституту післядипломної освіти та заочного (дистанційного) навчання Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2019);
Міжнародна наукова конференція «Свобода в українській літературі: від свободи творчості до свободи сприйняття» (м. Харків, 2018).
Педагогічна ідея
"Шоти та лонги як способи розвитку комунікативної компетентності учнів в умовах традиційного та дистанційного навчання"
На сьогодні актуальним є вивчення і дослідження різних аспектів пізнавальної діяльності людини. У центрі уваги людське мислення, пізнання, досвід, концептуалізація та категоризація. Саме ці напрями пріоритетні в сучасній педагогічній науці.
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного й діяльнісного підходів. Зокрема метою освітньої галузі «Мова і література» є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. Це зумовлює актуальність педагогічної ідеї, адже її головна мета – розвиток саме комунікативної компетентності учнів.
Варто зазначити: специфіка комунікативного підходу полягає в тому, що оволодіння засобами спілкування відбувається в процесі самого спілкування; навчальна діяльність, спрямована на вирішення конкретних комунікативних завдань, значно підвищує мотивацію в процесі оволодіння мовою. Паралельно формуються інші ключові компетентності, в основі яких лежить мовна, мовленнєва, соціокультурна та діяльнісна (стратегічна) компетенції.
Однією зі складових формування комунікативної компетентності є робота із завданнями відкритої форми з розгорнутою та короткою письмовою відповідями, які я застосовую під час проведення уроків мови й літератури. Такий вид діяльності зі школярами практикую вже з п’ятого класу, адже програмою з української мови передбачено написання учнями відповідей на питання. Отже, саме на уроках розвитку мовлення відбувається реалізація педагогічної ідеї, основою якої є робота з шотами (від англ. «short» - короткий; завдання відкритої форми з короткою письмовою відповіддю) та лонгами (від англ. «long» - довгий; завдання відкритої форми з розгорнутою письмовою відповіддю). Для реалізації педагогічної ідеї застосовую такі форми й методи роботи, щоб максимально повно розкрити потенціал уроку, зокрема доречним є використання прийомів «інтелектуальна розминка», «мозковий штурм», «обери позицію».
Так, учні 5-7 класів працюють із шотами. Шляхом використання Google Форм або карткового методу школярі отримують завдання, яке може містити графік, діаграму, фото, художню замальовку, невеликий текст або просте питання. Щоб виконати це завдання, слід чітко дотримуватись умов. Головна мета шотів – лаконічне й грамотне формулювання відповіді (2-3 речення). У такий спосіб маємо результат навчально-пізнавальної діяльності: учень знає, розуміє та пояснює відповідну термінологію (знаннєва складова); самостійно формулює відповідь (діяльнісна складова); аналізує й усвідомлює запропонований матеріал (ціннісна складова).
Учням 8-9 класів пропоную роботу з мінілонгами (проміжний цикл завдань). Так само, як і шоти, мінілонги мають у своїй основі текст, діаграму, замальовку, з якої логічно «випливає» питання, на яке учень має дати відповідь. Мінілонги ж вимагають тези й 1-2-х аргументів. Як правило, навчившись працювати з шотами, учні набагато легше сприймають завдання сформулювати тезу, бо цей процес, по суті, й лежить в основі шотів.
Учні десятих і одинадцятих класів уже працюють із лонгами, що вимагають розгорнутої відповіді, яка б мала сформульовану тезу, два аргументи, приклади до них і висновок. У такий спосіб виходимо на підготовку до написання власного висловлення, що відповідає вимогам складання державної підсумкової атестації у формі ЗНО.
Свідченням ефективності та результативності запропонованої ідеї стало використання шотів під час дистанційного навчання на уроках української мови й літератури у 2019/2020, 2020/2021 навчальних роках. Цей прийом не лише допоміг розвинути комунікативну компетентність учнів, а й дозволив більш структуровано й справедливо провести контроль знань.
Отже, можна зазначити, що використання шотів і лонгів в умовах як традиційного, так і дистанційного навчання дає можливість формування комунікативної компетентності учнів, що базується на розвитку логічного й образно-інтуїтивного мислення. Таким чином, варто особливої уваги надавати стислій інформації, яка виникає в процесі мислення та пов’язується з інформативною, ігровою й розвивальною роллю художнього слова, що частіше проявляється в нестандартних формах роботи. Така тенденція в перспективі допоможе підготувати учнів до формату завдань зовнішнього незалежного оцінювання.
Посилання на відеорезюме: