ШИМКО ЛЮДМИЛА ВІКТОРІВНА
вчителька української мови та літератури Бородянського академічного ліцею Бородянської селищної ради Київської області
Педагогічний стаж: 15 років.
Кваліфікаційна категорія: вища категорія.
Педагогічне звання: старший учитель.
Освіта: Київський національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2005 рік.
Самоосвіта: дистанційні курси підвищення кваліфікації вчителів науково-педагогічний проєкту «Інтелект України» (2020);
курс «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти» на платформі Prometheus (2020);
вебінар «Типові завдання на ЗНО з української мови та літератури: на що потрібно звернути увагу» (2019), «Використання можливостей «На Урок» для дистанційного навчання», «Медіаграмотність на уроках української мови: фейки, перевірка інформації та створення медіапроєктів», «Практичний кейс. Впровадження методів критичного мислення: Хто? Що? Чому?» (2020) на Українському освітньому онлайн-порталі для вчителів «На Урок»;
розробка методичного посібника «Вивчення творчості Дмитра Павличка у 8 класі з поглибленим вивченням української літератури» (2020);
курс навчання з програмного забезпечення SMART Notebook для інтерактивних дошок SMART Board (2019);
науково-практичний семінар «Новий український правопис: причини змін, коментарі щодо нововведень» (КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», 2019);
участь у засіданні методичного об’єднання вчителів зарубіжної літератури ОТГ «Інструктивно-методична нарада», семінарі-тренінгу учителів української мови та літератури «Сучасний урок української літератури. Технології активного навчання як засіб підвищення читацької активності учнів», педагогічному профтесті для вчителів закладів загальної середньої освіти (2019);
організація та координація всеукраїнської предметної олімпіади «Олімпус. Осіння сесія», Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник» 2018/2019 н.р., підготовка переможців IV Всеукраїнської інтернет-олімпіади «На Урок» з української мови та літератури (2019).
Педагогічна ідея
"Технології критичного мислення як засіб формування ключових компетентностей учнів"
«Патріотизм – серцевина людини,
основа її активної позиції»
(Василь Сухомлинський).
Державотворчі процеси, що відбуваються в незалежній Україні, зумовлюють необхідність вирішення проблеми виховання національно свідомих громадян, справжніх патріотів, готових до плідної праці задля розвитку країни. Тому національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти сьогодення.
Останнім часом молодь стала спрощено ставитися до таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм, громадянський обов’язок. Саме тому стрижнем системи виховання в сучасній українській школі стає національна ідея, яка відіграє роль консолідуючого фактора в становленні молодого покоління, формування активної громадянської позиції, відповідальності за народ, країну.
Виховання патріотизму, формування національної свідомості є першоосновою, на якій базується педагогічна концепція «Особистість (дитина) – народ – культура – освіта – держава». Жити повноцінним життям у нинішньому стрімко мінливому і бурхливому світі може тільки людина, яка мислить критично, здатна й готова аналізувати отриману інформацію, перевіряти й переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення й аргументовано захищати свою позицію.
Навчити учня критично мислити – це якнайкраще підготувати до життя. Як же навчитися критично мислити?
Із метою реалізації педагогічної ідеї «Технології критичного мислення як засіб формування ключових компетентностей учнів» створюю відкрите середовище для вільного обміну думками, стимулюю розвиток критичного мислення на різних етапах уроку, не вдаючись до принципу «єдиної правильної відповіді», засобами художнього слова виховую сильний, вольовий характер, особистість, дослідника, патріота.
Упроваджую стратегії, прийоми, форми і методи розвитку критичного мислення, реалізую ключові етапи його формування: виклик (форми роботи: фронтальна, групова; методи: «Знаю – Хочу знати – Дізнався», «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ», «Гронування», «Пароль», «Товсті/тонкі питання», «Кроссенс»), осмислення (форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна; методи: «Запитання Квінтіліана», «Кластер», стратегія «РАФТ», «6W», «Метаплан», «Діаграма Вена», «Хмари слів», «Розумний куб», «6 капелюхів»), рефлексія (форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна; методи: «Павутинка дискусії», «Доміно», «Сенкан», «Діаманта», «Займи позицію», «Незакінчене речення», «Одним словом», «Одна хвилина» «Снігова куля»).
Засобом формування національного світогляду є саме уроки української мови та літератури, бо вони мають не лише освітнє, а й виховне значення. Саме в стінах школи відбувається соціалізація дитини, адаптація учня до соціальної дійсності. А українська література як навчальний словесний предмет подає моделі поведінки та норми, орієнтує на загальнолюдські цінності через поведінку героїв, думки автора.
Для того, щоб літературний твір міг духовно збагатити читача, сприяти формуванню патріотичних почуттів, він має бути сприйнятий учнями як цілісна ідейно-художня структура. Важливе завдання вчителя – навчити дітей бачити в художній літературі, «текстах культури», які пропоную на уроках української мови, національну картину світу, ментальність українського народу, змалювання конкретно історичної дійсності. З цією метою моделюю ситуації, які сприяють розумінню школярами суспільно-політичних явищ, змальованих автором, практикую створення ментальних карт, буктрейлерів, застосовую сучасні технології навчання, адже сухий перелік проблем, тем, ідей, образів несумісний з повноцінним уроком літератури.
Методом «6 W» формую вміння постановки запитань. Його суть полягає в послідовному запитанні до партнера «Чому?», в англійській мові «Why?» (звідси і назва методу), на кожну репліку співрозмовника. Такі запитання стимулюють здатність учнів до синтезу. Наприклад, вивчаючи повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною», пропоную побудувати ланцюжок запитань, першим із яких буде питання «Чому померла Соломія?». Аналізуючи події твору, учні мають дійти висновку, що молода жінка загинула через жорстокість кріпацького ладу, що панував у суспільстві.
За допомогою «Діаграми Вена» учні створюють порівняльні характеристики літературних героїв, художніх творів та екранізацій, літературних напрямів. У спільній частині кіл записують спільні характеристики, ознаки тощо. У частинах кіл, що не перетинаються, – відмінні. Наприклад, під час вивчення роману П. Куліша «Чорна рада» пропоную учням скласти порівняльну характеристику претендентів на гетьманську булаву Якима Сомка та Івана Брюховецького.
Навчаю «розкладати думки по поличках», відокремлювати логіку від емоцій, бажане від дійсного, фантазію від фактів методом «6 капелюхів». «Одягаючи» один з капелюхів, учень обирає собі певний тип мислення. Колір кожного капелюха пов’язаний з його призначенням. Застосовуючи метод на стадії «осмислення» для аналізу ситуації, поведінки персонажів, можна запропонувати завдання для груп під капелюхами, наприклад, «білий капелюх» стисло розповідає про похід князя Ігоря проти половців; «червоний капелюх» аналізує почуття персонажів; «жовтий капелюх» визначає, чому, незважаючи на невдалий похід, у кінці твору автор уславлює князя Ігоря; «чорний капелюх» називає негативні наслідки походу для Русі; «зелений капелюх» створює діаманту на тему «Князі Ігор та Святослав Київський»; «синій капелюх» визначає ідейний зміст твору.
Глибокому засвоєнню навчального матеріалу, пробудженню інтересу до запропонованої теми, розвиткові критичного мислення сприяє асоціативна головоломка нового покоління – «Кроссенс». Метод застосовую на етапах «виклику», «осмислення», працюючи над біографією письменника або характеристикою персонажа, аналізом твору. Зашифровую в кроссенсі тему уроку чи епіграф до нього, пропоную як творче домашнє завдання. Зображення розташовую так, щоб кожна картинка мала звя’зок із попередньою і наступною, а центральна поєднувала за змістом одразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс, – знайти асоціативний зв’язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Наприклад, кроссенс «Характеристика героя» (розшифровування по спіралі):
Халамидник.
Відібрав змія.
Говорив тільки правду.
Грав з друзями під дощем.
Дивував спритністю.
Перейшов через річку.
Урятував Толю.
Був жорстоко покараний.
Федько.
Розвиваючи критичне мислення, формую уміння знаходити шляхи розв’язання проблем у будь-якій ситуації, працювати в команді, приймати рішення, активно використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології.
Перевагою «Метаплану» вважаю є те, що у процесі його проведення всі учасники мають можливість висловити власну думку. Висновки, зроблені учасниками, є результатом роботи всіх і кожного. Працюючи над новелою В. Стефаника «Камінний хрест», учні за допомогою «Мозкового штурму» визначають проблему твору, аналізують події, характеризують персонажів, підтверджуючи свої думки цитатами з тексту («Як є?»). Використовуючи «Вільне письмо», висловлюють власну думку: «Як має бути?». Метод «Прес» допомагає учням дати відповідь на запитання: «Що символізує камінний хрест у творі?».
Практикую сучасні форми роботи, як-от: «хмари слів», меми, філворди, анаграми, які сприяють візуальному сприйняттю ідеї, швидкому запам'ятовуванню інформації, установленню логічних зв’язків. Наприклад, під час вивчення новели М. Коцюбинського «Intermezzo» пропоную вибрати із «хмари слів» дійових осіб твору, виписати з філворду ключові поняття, створити меми до образу ліричного героя.
Навчальний матеріал легше засвоюється і найдовше зберігається в пам’яті в тому випадку, коли учень не пасивно сприймає те, що говорить учитель, а активно діє під час вивчення матеріалу. Арабський письменник і філософ Сааді зазначив: «Учень, який навчається без бажання, – це птах без крил». Тому першочерговим завданням уроків є виявлення інтересу учнів до навчання, активізація їх розумової діяльності. З досвіду роботи переконалася, що важливим є емоційне налаштування учнів на урок, тому використовую прийоми, що сприяють розвитку емпатичного сприйняття іншої людини («Подаруй посмішку», «Емотикони», «Невербальний подарунок», «Кольоровий настрій» тощо). У процесі навчання постійно використовую формувальне оцінювання: «Здивуй», «Вразь», «Похвала», «Колективна похвала». Широко використовую рольові, дидактичні ігри, враховуючи вікові та індивідуальні особливості дітей, їхню здатність сприймати навчальний матеріал.
Отже, застосування різних методів і прийомів розуміння і осмислення навчального матеріалу дає позитивний результат. Така робота сприяє усвідомленому засвоєнню знань, абстрагованому понятійному мисленню, розвиває спостережливість і дослідницькі вміння, сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує в них усвідомлення приналежності до українського народу з власною історією, національною гідністю. У наш час, коли нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашої країни.
Ефективність упровадження педагогічної ідеї представлено в методичному посібнику «Вивчення творчості Дмитра Павличка у 8 класі з поглибленим вивченням української літератури», розглянуто на засіданні педагогічної ради й запозичено вчителями-словесниками гуманітарного циклу. Результативність моєї роботи за цією технологією підтверджується тим, що учні успішно вчаться критично мислити, сміливо, впевнено висловлюють власні думки, уміють самостійно працювати на уроці, володіють навичками роботи в парах і групах, віддають перевагу виконанню творчих робіт. Випускники на ЗНО засвідчили високу якість знань, виявивши вміння логічно та аргументовано викладати думки при написанні власного висловлення. Отож упровадження технології критичного мислення сприяє ефективності та якості засвоєння знань учнями, формуванню ключових компетентностей.
Посилання на відеорезюме: