ОЛЕКСЕНКО ЯНА СЕРГІЇВНА
вчителька української мови та літератури Менського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів м. Т.Г. Шевченка Менської міської ради Менського району Чернігівської області
Педагогічний стаж: 6 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст другої категорії.
Освіта: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2014 рік.
Самоосвіта: вебінар «(Не) страшна інклюзія: особливості роботи з дітьми з особливими освітніми потребами» на платформі «На Урок» (2021);
курс «Онлайн-сервіси для вчителів» на Національній онлайн-платформі з цифрової грамотності (2020);
дистанційний курс «Навчаймось вчитись: Потужні розумові інструменти для опанування складних предметів» на платформі Prometheus; дистанційний курс «Zoom-викладання з Wow-ефектом», тренінги «Марафон з основ навичок 4К» та «6 капелюхів Е. де Боно» на Платформі інноваційної освіти «EdLab» (2020);
дистанційні курси «Хмарні технології у дистанційному навчанні в умовах карантину», «Хмарні сервіси відкритої науки для освітян» (Державний університет «Житомирська політехніка», 2020);
дистанційний курс «Ефективні рішення Google for Education для хмарної взаємодії» від ТОВ «Академія цифрового розвитку» (2020);
дистанційний курс «Digital Guru» на Платформі інноваційної освіти «EdLab» (2020);
курси підвищення кваліфікації вчителів української мови та літератури на базі Чернігівського обласного інституту підвищення педагогічної освіти ім. К. Д. Ушинського (2018).
Педагогічна ідея
Знання мають бути інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного становлення та облаштування особистого життя. Тому моя педагогічна ідеєя – «Формування предметних та ключових компетентностей здобувачів освіти на уроках української мови та літератури».
Оскільки сучасні школярі ерудовані, але, як правило, мають поверхневі знання, характеризується нестійкою увагою, потребують постійної зайнятості та зміни діяльності, то на своїх уроках намагаюся керуватися такими основними принципами: 1) просто про складне; 2) активність; 3) емоційність. Також звертаю увагу здобувачів освіти на те, щоб вони не боялися помилятися, вільно висловлювати та аргументувати свої думки, оскільки осмислені й виправлені помилки – це крок до успіху.
Мета навчання української мови – формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. На мою думку, мова – це організм, діяльність якого регулюється чіткою системою правил на всіх рівнях: фонетичному, морфологічному, синтаксичному. Ні для кого не секрет, що сучасна молодь не дуже любить вчити правила, а просте зубріння не дає бажаних результатів, тому здобувачам освіти, залежно від їх віку, я намагаюся донести теоретичний матеріал за допомогою схем, асоціацій, алгоритмів. Маючи теоретичне підґрунтя, дитина зможе вільно реалізувати його в усному й писемному мовленні, адже слово – це найсильніша зброя, вправно володіючи якою, ми можемо підкорити світ.
Уроки української літератури знайомлять здобувачів освіти із класичними та сучасними творами, тому актуальною проблемою (особливо в старших класах) є читання – можливість здобути безцінний психологічний, соціокультурний, а також життєвий досвід.
На мою думку, володіння мовним матеріалом та глибоке розуміння змісту твору є основними підвалинами, на яких можна формувати у здобувачів освіти предметні та ключові компетентності на уроках української мови та літератури. Для цього використовую різні форми роботи. Не залишаю осторонь традиційні методи – пояснення вчителя та роботу з підручником. Письмові вправи виконують функцію тренажера для формування орфографічних та пунктуаційних умінь, а також допомагають їх закріпити.
Сучасним дітям доступні найрізноманітніші джерела інформації, але дуже часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності, у здобувачів освіти зникає мотивація до пошуку, пізнання, запам’ятовування, творчості. Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність та вмотивованість здобувачів освіти. Тому для формування предметних та ключових компетентностей на своїх уроках використовую не тільки традиційні, а й інтерактивні, ігрові методи та інформаційно-комунікаційні технології.
Із метою розвитку критичного мислення активно звертаюся до методу проблемних запитань та «Помилка від учителя». Останній базується на тому, що у своїй розповіді вчитель навмисне (а для учнів – нібито мимохіть) допускає яскраву помилку в матеріалі, який відомий дітям, але не акцентує на цьому, стежить за реакцією класу – і врешті-решт помилку виправляє або учень, який її помітив, або вчитель, якщо клас не звернув на неї уваги.
На етапі актуалізації опорних знань та рефлексії ефективним є поєднання методів «Незакінчені речення» та «Мікрофон».
На різних етапах уроку використовую «Мозковий штурм» та «Гронування» (інформаційне, асоціативне, багаторівневе, гроно-характеристика героя), що спонукає дітей вільно думати й відкрито висловлюватися з певної теми, установлювати зв’язки між окремими поняттями.
Оскільки краще запам’ятовується матеріал, здобутий самостійно, то використовую метод «Навчаючи, учусь», коли сильніші діти отримують можливість стати вчителем і поділитися знаннями зі своїми однокласниками.
Колективне складання «Дерева рішень» та діаграми «Кола Венна» допомагає учням як на етапі засвоєння нових знань, так і під час узагальнення й систематизації вивченого, оскільки дає можливість висловлювати та аргументувати свої думки, передбачувати можливий перебіг подій, порівнювати поняття та образи, знаходити спільне та відмінне між ними.
Серед технологій ситуативного моделювання на уроках української літератури здобувачі освіти вподобали інсценізацію та судове засідання.
На різних етапах уроку використовую метод графічної систематизації – хмари слів. Він дозволяє згрупувати терміни з певної теми, знайти зайве, охарактеризувати художній образ, зробити акценти на ключових моментах певної теми. Це, у свою чергу, сприяє переосмисленню та систематизації навчального матеріалу. До того ж, використання різних кольорів, шрифтів та форм допомагає учням швидше опанувати новий матеріал завдяки активному залученню зорової пам’яті.
Особливу увагу звертаю на розвиток навичок 4К (критичного мислення, креативності, комунікації та кооперації), адже вміння осмислювати та аналізувати почуту інформацію, відфільтровувати потрібне, вільно висловлювати та аргументувати свою думку, співпрацювати з іншими, шукати компроміс, знаходити різні виходи із проблемної ситуації – це ті навички, які допоможуть сучасним дітям і в майбутньому, сприятимуть їх становленню як особистостей. Для цього використовую метод «6 капелюхів» або його елементи (залежно від вікових особливостей учнів).
Диспути, дебати, метод «Займи позицію» також допомагають учням аргументовано висловлювати власну думку, поважати співбесідників, толерантно ставитися до чужих думок.
На уроках української мови та літератури практикую метод проєктів, де здобувачі освіти демонструють свої творчі здібності, готуючи вироби, колажі, доповіді, презентації тощо.
У старших класах проводжу напівтести, що формують уміння ставити запитання до запропонованих варіантів відповідей, знаходити серед них правильний, передбачати можливий результат, розвивати творчі здібності.
У зв’язку з тим, що смартфони стали невід’ємною частиною життя дітей і дорослих, намагаюся враховувати це у своїй роботі. На етапах перевірки здобутих знань часто використовую тестування через платформи «На Урок» і «Всеосвіта». Також створюю інтерактивні вправи та вікторини за допомогою інтернет-ресурсів «Kahoot», «LearningApps», «Wordwall», «Classtime». Швидким та зручним методом для проведення як формувального оцінювання, так і перевірки рівня знань здобувачів освіти є опитування за допомогою QR-кодів у програмі «Plickers», оскільки для виконання такого завдання учням взагалі не потрібен смартфон та доступ до інтернету. Здобувачі освіти із задоволенням виконують такі тести, оскільки перевірка знань проводиться в ігровій формі, що дає змогу самостійно виконати вправу, проаналізувати допущені помилки, такі завдання мотивують до успіху, створюють позитивний настрій. Для презентації роботи в групах, обміну враженнями про прочитаний твір, для застосування методу «Мозкового штурму» та рефлексії використовую можливості інтерактивних онлайн-дошок. Це також стимулює пізнавальну діяльність здобувачів освіти.
Активно займаюся самоосвітою з метою пошуку нових форм та методів роботи, які б допомогли урізноманітнити освітній процес, зацікавити дітей, потім апробовую здобуті знання та вміння з учнями. Зараз проходжу навчання у Школі експертів з оцінювання освітніх матеріалів для того, щоб обирати для своїх учнів якісний навчальний контент.
Для мене важливою є успішність кожного учня, його поступ від уроку до уроку. Результативність упровадження педагогічної ідеї можна продемонструвати на прикладі досягнень учнів. Так, у 2018-2019 н.р. учениця 10-А класу Биндюк Катерина посіла ІІ місце в ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднайомся ж, брати мої»; у 2019-2020 н.р. Катерина здобула ІІІ місце в ІІ етапі ХХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика та ІІІ місце в обласному конкурсі літературних творів «Скажи «Ні» зарплаті в конверті». На проведеній у 2020 році державній підсумковій атестації з української мови у формі ЗНО здобувачі освіти моєї групи 11-А класу показали такі результати: із 15 осіб 7 (47%) отримали 10-12 балів, 3 учні (20%) – 7-9 балів. У 2020-2021 н. р. у VII Всеукраїнській інтернет-олімпіаді «На Урок» з української мови та літератури троє учнів здобули дипломи І ступеня та четверо здобувачів освіти стали володарями дипломів ІІ та ІІІ ступенів.
Тому в майбутньому планую продовжувати працювати над реалізацією педагогічної ідеї «Формування предметних та ключових компетентностей здобувачів освіти на уроках української мови та літератури» та активно займатися самоосвітою.
Посилання на відеорезюме: