КОВАЛЬЧУК ГАННА АНДРІЇВНА

вчителька української мови та літератури Летичівського ліцею № 2 Летичівської селищої ради Летичівського району Хмельницької області

Педагогічний стаж: 7 років.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст другої категорії.

Освіта: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2015 рік.

Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації на базі Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

онлайн-тренінги «Медіаграмотність для громадян»;

онлайн-курси «Академічна доброчесність», «Участь батьків в організації інклюзивного навчання», «Домедична допомога», «Лайфхаки з української літератури», «Бери й роби», «Захист прав людей з інвалідністю», «Про дистанційний та змішаний формати навчання»;

цикл вебінарів «Медіаграмотність для освітян».

Педагогічна ідея

"Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури"

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій є одним із факторів, що визначає розквіт світової спільноти ХХІ століття. Суспільство постійно рухається до побудови інформаційного соціуму, де головну роль посідатиме інформатизація та наукові знання. У зв’язку з таким активним розвитком інформаційних технологій та їх впровадженням у різні сфери життя все більшої актуальності набуває формування інформаційної культури сучасних школярів.

Сучасна людина повинна мати критичне мислення, знаходити шляхи розв’язання проблем у будь-якій ситуації, працювати в команді, бути здатною приймати рішення, активно використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології.

Отже, своїм найголовнішим завданням вбачаю створення умов для розвитку комплексу рис характеру, які забезпечать інформаційно-комунікаційну компетентність та соціальну мобільність випускника, здатного орієнтуватися в суспільстві, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнічного суспільства.  Жуль Верн писав: «Настане день, коли наука випередить фантазію». Цей час настав. Дітям сьогодні не обов’язково сидіти в школі, щоб отримати інформацію, вони можуть її знайти самостійно в мережі Інтернет. Успішна діяльність учнів залежить від роботи вчителя, від того, наскільки він здатний зрозуміти їх потреби для успішної адаптації в подальшому.

Опрацювавши досвід сучасних науковців, з метою пошуку змін у навчанні, які б дали якісний результат досягнень учнів, почала використовувати інформаційно-комунікаційні технології на уроках та у позаурочній роботі з учнями. Вважаю, що ІКТ як багатофункціональний засіб може забезпечити формування і прояв ключових компетентностей учня, насамперед, пізнавальної.

Проблема, над якою працюю – цікава та багатогранна. Під час роботи ставлю такі завдання:

• розвивати творчі здібності учнів;
• формувати в учнів критичне мислення;
• створювати систему мотивів діяльності особистості з метою формування позитивного ставлення до навчання;
• розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки;
• виробляти позитивне ставлення до мовленнєвої діяльності, що передбачає проведення нетрадиційних уроків, уроків на текстовій основі;
• сприяти підвищенню активізації та актуалізації навчальної діяльності школярів;
• використовувати інтерактивні методи навчання;
• виявляти та максимально розвивати індивідуально значущі позитивні нахили кожного школяра;
• реалізувати вимоги мовної і мовленнєвої компетентностей в єдності чотирьох складових – слухання, читання, говоріння, письмо;
• орієнтувати учнів на складання зв’язних висловлювань, дослідницької, проектної роботи на уроках.

Для формування життєвих компетентностей учнів практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної педагогічної діяльності. Але більша частина моєї системи роботи ґрунтується на сучасних педагогічних технологіях, головна мета яких – зробити процес навчання творчим, особистісно зорієнтованим.

Працюючи над проблемою, дійшла висновку, що там, де використовувалися інформаційно-комунікаційні технології, освітній процес відзначався такими перевагами:

• краще сприймався матеріал учнями;
• зростала зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити);
• відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій);
• використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей;
• уможливлювалося динамічне та мобільне подання матеріалу;
• забезпечувалися умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи.

У своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, щоб бути у вічному пошукові – це значить «шукати енергію слова в енергії душі».

В освітньому процесі використовую різні засоби ІКТ: електронні підручники, словники, зображення, анімації, тренажери, комп’ютерні програми, авторські статистичні таблиці, динамічні таблиці, літературні портрети, що сприяють розвитку пізнавальної активності і засвоєнню навчальної інформації кожним школярем.

У роботі надаю перевагу урокам із використанням мультимедійного супроводу (анімація, графічне зображення, музика, анімаційна графіка). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.

Систематичне використання презентацій на своїх уроках має подвійну перевагу. Під час створення та перегляду комп’ютерної презентації на уроці учні отримують як корисні знання, так і вчаться раціонально узагальнювати інформацію, широко використовувати засоби мультимедіа, правильно оформлювати слайди. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді

Під час вивчення програмових творів застосовую перегляди фільмів (художніх, документальних) або їх фрагментів.

Вагомим також є і використання методу проектів, бо під час проектної діяльності учні вчаться планувати свою роботу, визначати проблему, шукати шляхи її розв’язання, систематизувати матеріал, аргументувати думки, розвивати мовленнєві вміння, комунікативні здібності, презентувати свою роботу перед аудиторією. 

Сьогодні у навчанні особливе значення надається самостійній діяльності дитини, її пошуку, усвідомленню і застосуванню нею нових знань. Учитель у такому разі є організатором процесу навчання, керівником, консультантом, фасилітатором діяльності учнів.

Хмарні технології є одним із засобів активізації пізнавальної, пошукової, самостійної, дослідницької, творчої діяльності учнів. Завдяки цим технологіям перед нами постає ціла низка нових можливостей.

Ефективним є і дистанційне навчання, якщо учень не засвоїв матеріал, можна надіслати конспект з різними позначками, додатковий матеріал, схеми, вправи. Можна викладати матеріал спеціально у створеній для цього групі в соціальній мережі, надати інформацію, питання для обговорення, завдання й терміни виконання. Якщо в учнів виникли проблеми під час виконання домашнього завдання, вони можуть об'єднатися в пари й виконати завдання за допомогою спілкування в соціальній мережі. Дистанційне виконання тестів сприяє розвитку самоконтролю, самореалізації. Учень надсилає виконану роботу вчителю, який перевіряє і надає рекомендації, школяр може самостійно аналізувати й виправляти допущені помилки, коригувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв’язку, у результаті чого удосконалюються навички самоконтролю.

Уся вищезазначена робота дає певні результати: зростає інтерес учнів до навчання, збільшується читацький інтерес, урізноманітнюється творчий рівень учнівських робіт, що відбивається у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань.

За допомогою інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється ширше опанування законів рідної мови, глибше вивчення творів класиків української літератури, творчий розвиток дитини, що є значимим результатом формування свідомого громадянина.

Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій для спілкування та співробітництва у навчанні словесності сприяє урізноманітненню навчального процесу, мотивації учнів до самоосвіти, підвищенню рівня саморефлексії, розвитку умінь налагоджувати стосунки й співпрацювати задля єдиної мети. Практика доводить, що при активному використанні інформаційно-комунікаційних технологій досягаються загальні цілі освіти, легше формуються компетенції.

Посилання на відеорезюме:

https://drive.google.com/file/d/12skoaepPDAA_wtVuuIz9wqR8RpcPuEgw/view?usp=drivesdk