ГОШОВСЬКА ОКСАНА ВІКТОРІВНА

вчителька української мови та літератури Івано-Франківського приватного ліцею «Католицький ліцей святого Василія Великого»

Педагогічний стаж: 10 років.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.

Науковий ступінь: кандидат філологічних наук (доктор філософії).

Освіта: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2009 рік.

Самоосвіта: курс «Критичне мислення для освітян», 2020; участь у конкурсі національної премії «Global teacher prize», 2019; курси підвищення кваліфікації в Івано-Франківському інституті післядипломної педагогічної освіти, 2016; захист кандидатської дисертації зі спеціальності 10.02.01 – українська мова, 2016.

Педагогічна ідея 

Сучасний учень має акаунт в Інстаграмі, Фейсбуці, власний Ютуб канал. Це представник покоління Z, у якого ми, вчителі української мови та літератури, маємо сформувати інформаційно-цифрову компетентність.

У пояснювальній записці програми української мови розписано зміст інформаційно-цифрової компетентності. Уміння: діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту; впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм; розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо).

Навчальні ресурси: дописи в соціальних мережах і коментарі до них; інструментальні тексти (алгоритми дій, інструкції тощо); план тексту; медійні тексти.

Здобувач освіти – так звана «цифрова дитина», і, за теорією поколінь (Вільяма Штрауса і Ніла Хоува), якщо вчителеві за сорок, то між ним та учнем світоглядний конфлікт, бо діти – часто інфантильні, орієнтовані на думку однолітків, з кліповим мисленням, натомість їхні наставники поважають індивідуалізм, відповідальність і мають книжне мислення. Молоді вчителі (покоління Y) ближчі до школярів, але схильні вносити елементи змагання, налаштовані на дітей-переможців, оригіналів. А багатьом практичним підліткам конкурси не цікаві.

Методи викладання.

• Пояснювально-ілюстративний (подання готової інформації за допомогою усного слова; залучення інформаційно-цифрових технологій під час пояснення; демонстрація стантартизованого способу діяльності, який потрібно засвоїти учневі (зразок відмінювання слова, розбір його як частини мови, складання плану тексту і т.д.).
• Репродуктивний (розв'язання різноманітних інтерактивних вправ, виконання яких дозволяє учню засвоїти способи діяльності, у режимі онлайн, розміщених на навчальних  платформах).
• Проблемний виклад матеріалу (порушення перед школярами проблеми й показ способів її розв’язання, простеження логіки міркувань учнів).
• Евристичний (конструювання дітьми власної освіти: визначення індивідуального змісту занять, цілепокладання, відбір тем, планування, контроль та самооцінювання).
• Дослідницький (стимулювання творчої діяльності учнів, застосування набутих ними знань на практиці).

Технології, прийоми, форми роботи, які дозволяють ефективно сформувати інформаційно-цифрову компетентність.

• Збір та узагальнення навчальної інформації, відокремлення важливого від неважливого, правдивого від фейкового.
• Лексикографічна карта (аналіз і систематизація лексикографічної інформації, зібраної в електронних словниках, про конкретне слово).
• Тренувальні вправи, вікторини, створені за допомогою квіз ботів.
• Навчальні відеоролики (перегляд якісного контенту та створення власного).
• Короткі конспекти (послуговування готовими з мережі та продукування своїх).
• Інструментальні тексти («Вчися спостерігати, прислухайся і запам’ятовуй влучні слова, образні вислови: …», «Прислів’я – це короткі влучні образні вислови», «Читаючи вірші, виокремлюй тропи та стилістичні фігури»).
• Візуальна пам’ятка (відповідне зображення з підписом, до прикладу: «Ось вИсить якась бурштинОва шмата. Ти будеш її крОїти?»).
• QR код (розшифровування інформації через сканування).
• Мотивація пізнавальної діяльності за допомогою телеграм каналів.
• Навчальні опитування в Інстаграм розповідях.
• Детальна інструкція (створення алгоритму дій із кроками виконання завдання та тлумаченням оцінювання).
• Візуалізовані інструкції (як-от, ключові частини написання есе – у вигляді пісочного годинника, засоби створення промови – у вигляді дерева, правильне вживання розділових знаків при відокремлених членах – у вигляді коміксу).
• План трьох текстів, схожих за тематикою (аналіз інформації, поділ її на завершені частини, виокремлення головної думки, запис у формі розповідного чи питального речення, систематизація, перевірка, чи відображає план тему тесту, чи логічний і завершений).
• Презентація (викладання матеріалу під її супровід, створення учнями власних презентацій).
• Асоціативні картинки, піктограми (добір асоціативних малюнків, які допомагають закарбувати в пам’яті навчальну інформацію).
• Буклети (до прикладу, присвячені аналізу поезії, правильному наголошуванню, мнемонімічним фразам).
• Кадрування поезії (візуалізація строф чи ключових рядків).
• Візуалізація образу-персонажа.
• Комікс (невелика зв'язна розповідь, представлена як  послідовність малюнків з короткими текстами у вигляді мовної бульбашки).
• Інсталяції (передавання змісту образу через предмети).
• Ментальна карта (діаграма, на якій відображені похідні поняття навколо основного слова).
• Каліграма (графічний вияв мовної гри).
• Кінофільми та зафільмовані вистави за мотивами української класики.
• Риб’ячий скелет (розв͐язання проблеми на основі причинно-наслідкових зв͐язків; структура риб͐ячого скелету: голова – проблема/тема; верхні кістки – причини виникнення проблеми/основні поняття теми; нижні кістки – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі; хвіст – висновки/відповідь; найважливіші поняття треба розміщувати ближче до голови).
• Шість капелюхів (структурування інформації про твір з погляду різних типів мислення).
• Мовчазна бесіда (учні обмінюються інформацією, пишуть коментарі, ставлять питання в повній тиші).
• Розпізнавання маніпулятивних інформаційних технологій та протистояння їм.
• Перевірка фейків.
• Редагування газетних статей.
• Виправлення помилок у мовленні блогерів.
• Пошук мовних огріхів у вивісках й оголошеннях, навчальних відео.
• Мовний аналіз рекламного слогану чи буклету та створення постеру з аналізом мовних помилок.
• Створення фейсбук сторінок письменників та інстаграм постів від імені героїв твору.
• Створення учнями відеопроєктів (поезія-звернення від українських воїнів («Чуєш, ти чекай мене»); навчальна короткометражка, у якій діти вживали іншомовні слова тільки на І, під час цього на екрані спливав текст з українським відповідником; репортаж «Сільських вістей», що називався «Пропаща сила» (за мотивами роману Івана Білика та Панаса Мирного); буктрейлер на повість Ніни Бічуї; пародія на «Сон» Шевченка; відеочитання поезій Ліни Костенко в день її 90-річчя; зйомки в кліпі «Дистанційка»; створення роликів «Наголоси» для ТікТоку).

Посилання на відеорезюме:

https://drive.google.com/file/d/1cmxRlmjE4oDDVxs9hGITuocvAHl0dMmH/view?usp=sharing