БАРАНОВА ЛІЛІЯ МИКОЛАЇВНА

вчителька української мови та літератури ліцею № 2 м. Житомира

Педагогічний стаж: 9 років.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.

Освіта: Житомирський державний університет імені І. Франка, 2010 рік.

Самоосвіта: обласна виставка перспективного педагогічного досвіду «Сучасна освіта Житомирщини - 2021»: номінація «Практичний посібник»;

програма підвищення кваліфікації «Професійний розвиток педагогічного (науково-педагогічного працівника)»; навчальний тренінг «Методологія і технологія сучасної інтерактивної освіти: професійне становлення тренера», Академії інноваційного розвитку освіти; навчальний курс ГС «Освіторія» «Формувальне оцінювання: покрокова інструкція» (2020);

науково-методичний семінар ТО «Соняшник» «Зміни та перспективи у навчанні української мови та літератури, зарубіжної літератури»; конференція «Ефективні технології креативної освіти – основа творчої самореалізації викладача і студента»; Десята міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти - 2019»: номінація «Упровадження інноваційних освітніх і виробничих технологій – ефективний засіб підвищення якості підготовки кваліфікованих кадрів», номінація «Розвиток професійної компетентності педагогічних працівників у системі неперервної освіти»; обласна виставка перспективного педагогічного досвіду «Сучасна освіта Житомирщини - 2020»: номінація «Діагностичний матеріал та інструкції щодо його використання» (2019);

платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus: «Критичне мислення для освітян», «Осмислені й переосмислені»; науково-практична конференція з міжнародною участю «Вища освіта в медсестринстві»; Всеукраїнська науково-методична інтернет-конференція, присвячена Дню заснування Черкаської медичної академії; педагогічні читання «Медіаграмотність як складова інформаційної компетентності майбутніх медиків», Дев’ята міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти - 2018», номінація «Застосування інноваційних технологій STEM–навчання в аспекті розвитку здібностей вихованців, учнів і молоді» (2018).

Педагогічна ідея

Одним із основних завдань системи національної освіти України є формування творчо активної, всебічно розвиненої особистості. Саме тому сучасна педагогіка ґрунтується насамперед на реалізації особистісно орієнтованого навчання. Воно передбачає підтримку та розвиток природних якостей учня, його здоров’я, індивідуальних творчих здібностей тощо.

Натомість впровадження в освітній процес принципів такого навчання показало, що за короткий проміжок часу в аудиторії наповненістю 25-35 здобувачів освіти реалізувати їх вкрай складно. Єдиний спосіб не перетворити особистісно орієнтоване навчання на утопію – це безперервний пошук нових нетрадиційних підходів, теорій, що відповідали б сучасним потребам та оптимальному розвитку дитини. Тому моя педагогічна ідея – практична реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання.

Упродовж восьми років я працювала викладачем української мови та літератури в Житомирському медичному інституті. Спілкуючись зі студентами, які мали на меті отримати медичний фах, я, перш за все, стикнулася з проблемою відсутності мотивації. Переді мною була молодь, у переліку освітніх пріоритетів якої, очевидно, дисципліни «Українська мова» не було, і старанно вчити її вони не збиралися. Натомість я зрозуміла, що переді мною люди, яких об’єднує інтерес до майбутньої професії. Орієнтуючись саме на таких особистостей, я почала створювати завдання, вправи на медичну тему. Ми вивчали правопис слів, що вживаються в цій галузі, розбирали речення, писали диктанти, перекази за творами українських класиків про лікарів тощо. Так мені вдалося зацікавити студентів: вони відчули безпосередній зв’язок між дисципліною, яку я викладаю, та саме їхнім (!) життям.

Згодом я поширила цей досвід серед колег. Об’єднавшись в авторський колектив, ми створили і в 2019 році видали навчальний посібник «Українська мова для студентів закладів вищої медичної освіти України». 

Особистісно орієнтоване навчання передбачає, з-поміж іншого, комунікацію, дослідження, вирішення проблем, розвиток критичного мислення та креативності, що стало рушієм для впровадження STEM-освіти. Така система об’єднує всі напрямки, технології та дисципліни в єдине ціле, створюючи найсприятливіші умови для розвитку індивідуальності здобувача освіти та його зацікавленості.

Реалізуючи такі завдання, я звертаюся до комбінованих форм проведення навчальних занять із застосуванням знайомих й успішно апробованих інтерактивних та диференційних методів, що наразі набувають абсолютно нового значення. Обираючи форму проведення заняття, я віддаю перевагу інтеграціям різного типу, серед яких бінарні заняття, практикуми-тріатлони, віртуальні проєкти тощо. Мною було створено й проведено низку відкритих інтегрованих занять, а саме: бінарне заняття з дисциплін «Географія» та «Українська мова» на тему «Власні назви в географії країн Європи, їх правопис»; заняття-тріатлон з дисциплін «Українська література», «Історія України», «Географія» на тему «Іван Багряний. Пригодницький роман «Тигролови»: історико-географічні джерела компонування реалістичної оповіді» тощо. Синтез тем дає можливість не лише розвивати навички застосування учнями (студентами) знань з різних галузей, а й актуалізувати, поглибити та систематизувати набуті упродовж тривалого часу знання. Цей досвід був презентований мною в науково-методичному журналі «Географія» видавничої групи «Основа» (2017 р.), матеріалах Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції Черкаської медичної академії (2017 р.).

У контексті особистісно орієнтованого навчання необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості здобувачів освіти. Моєю цільовою аудиторією в період роботи в Житомирському медичному інституті були підлітки 15-18 років, які не концентруються довше 5-15 хвилин та не розлучаються зі смартфоном. Тож звичайна лекція «студент – презентація – викладач» була приречена на фіаско. Щоб задовільнити освітні потреби таких слухачів, я впровадила інтерактивні заняття, які ґрунтувалися на педагогіці партнерства, тісній співпраці викладача зі студентами із залученням сучасних інтерактивних технологій. Тепер гаджети не заважали проводити заняття, а, навпаки, допомагали. Інтерактивні вправи, які я використовувала, були напрочуд традиційними: голосування, тестування, дискусія, мозковий штурм, мікрофон, проблемні запитання тощо. Однак студенти виконували їх з допомогою сервісів Kahoot!, Plickers, Classtime; соціальних мереж Instagram, Facebook; інструментів для оцінки роботи класу Class Dojo, Google Classroom; додатків для створення ментальних карт MindNode; відеохостингу YouTube; QR-кодів тощо.

Досвідом створення інтерактивних занять я ділюся із слухачами курсів підвищення кваліфікації на відділенні післядипломної освіти Житомирського медичного інституту; проводила майстер-класи на засіданнях методичного об’єднання методистів Житомирської області, Школи молодого викладача тощо; друкувала наукові тези в матеріалах Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції Черкаської медичної академії (2018 р.), Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Вища освіта в медсестринстві» (2018 р.), збірниках матеріалів педагогічних читань тощо.

Розвиток творчих здібностей здобувачів освіти – ще один пріоритетний напрям моєї педагогічної діяльності. В умовах стрімкої модернізації освіти традиційний конспект часто не в змозі задовільнити освітні цілі сучасного учня (студента). Зростання потреби у швидкому та продуктивному засвоєнні великого обсягу навчального матеріалу спонукало мене до удосконалення та оновлення методики конспектування з урахуванням особливостей процесу сприйняття інформації. Так в моєму педагогічному інструментарії з’явилися ментальні карти, ейдос-конспекти, скрайбінг. Однак найбільш ефективним способом конспектування, що був позитивно сприйнятий здобувачами освіти та успішно впроваджений, став скетчноутинг. Мною було проведено навчальні заняття для студентів, майстер-класи для викладачів щодо особливостей створення скетчнотаток, видано низку статей, зокрема в науково-практичному журналі «Магістр медсестринства» (2019 р.).

З 2016 року Житомирський медичний інститут почав надавати освітні послуги іноземним студентам. Переді мною постало нове непросте завдання: вивчення напрямків, методів та специфіки викладання української мови як іноземної в ситуації білінгвізму. Мої дослідження з цього питання було опубліковано в науково-практичному журналі «Магістр медсестринства» (2016 р.). І хоч уповні реалізувати свої ідеї я не встигла у зв’язку зі зміною місця роботи, однак питання двомовності для мене не втратило актуальності.

Готуючи учнів до ЗНО, я гостро відчула необхідність систематизувати й скоротити матеріал таким чином, щоб він став доступним кожному з них, незалежно від того, якою мовою вони спілкуються в повсякденні, який мають рівень знань з дисципліни, а також регламентувати час на підготовку до іспиту. На таких засадах я розпочала роботу над створенням матеріалів для підготовки до ДПА та ЗНО «Знову ЗНО: українська мова за 70 днів», що були видані за сприяння науково-методичного центру департаменту освіти Житомирської міської ради у 2020 році.

Мій педагогічний досвід у царині особистісно орієнтованого навчання доводить, що, сприймаючи кожного учня як індивідуальність, переймаючись його проблемами, враховуючи його побажання, педагог отримує не просто слухача курсу, а зацікавленого в результатах своєї праці, вмотивованого партнера. Тож перспективні напрямки моєї роботи – безперервний пошук, відкриття нових горизонтів та всебічна реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання в сучасній національній школі.

Посилання на відеорезюме:    

  https://www.youtube.com/watch?v=uZH0_LN-d_Y