КОЛЕСНИК СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА
вчитель математики Новоодеської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новоодеської районної ради Миколаївської області
Педагогічний стаж: 7 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Освіта: Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, 2014 рік.
Самоосвіта: онлайн-курси «Медіаграмотність для освітян», «Захист прав людей з інвалідністю» (освітня платформі Prometheus, 2021);
курси підвищення кваліфікації вчителів математики (2019);
ЗНО з математики: проблеми, перспективи, підготовка (2019);
завдання з параметрами: рівняння, нерівності та їх системи (2019);
онлайн-курс «Діалог та медитація. Шлях до порозуміння» (освітня платформа Prometheus, 2020);
апробатор електронних освітніх технологій: ІКТ курс ЕОР МійКлас (2020);
серпнева районна педагогічна конференція «Інноваційні підходи до впровадження педагогіки партнерства» (2018).
Педагогічна ідея
«Розвиток індивідуальних здібностей учнів методами інтерактивного навчання»
«Так само, як апетит приходить під час їжі,
натхнення приходить під час роботи»
(І. Стравінський).
При викладанні математики моїм завданням є: передати учням певну систему математичних знань, навичок; навчити усній і письмовій математичній мові; допомогти досягти обов’язкових результатів навчання, навчити застосовувати набуті знання для розв’язання найпростіших завдань життєвої практики та вивчення інших навчальних предметів; ознайомити з шляхами пізнання реальної дійсності, математичними методами; навчити користуватися математичними інструментами та приладами, а також умінню самостійно здобувати знання.
Навчальний процес повинен не просто пристосовуватися, підбудовуватися під власний рівень знань і умінь учнів, змінюючи зміст і методи, а орієнтуватися на досягнення максимально важливих результатів кожним здобувачем і, що не менш важливе, на розвиток мислення, пізнавальних можливостей, інтересів.
Отже, організація індивідуального підходу до навчання математики є одним із складних питань, в якому пов’язані теоретичні, частіше не до кінця розв’язані питання, і практичні вимоги їх реалізації у конкретних класах.
Тому, формуючи індивідуальні здібності учнів на уроках математики, я, в першу чергу, звертаю увагу, наскільки в здобувачів освіти розвинуті такі риси характеру: працьовитість, організованість, зосередженість, наполегливість, витримка, самокритичність, самоконтроль, які виступають як необхідні умови для досягнення стійких успіхів у математичній науці; потім, які математичні інтереси і схильності учня; далі, наскільки в учня розвинуті необхідні для даної дисципліни спеціальні елементарні здібності.
Реалізацію проблеми розвитку творчих та інтелектуальних здібностей учнів я здійснюю завдяки методам інтерактивного навчання, ставлю собі за мету організувати діяльність здобувачів освіти, що сприяє інтелектуальному розвиткові дитини. Для цього створюю відповідний настрій у класі і застосовую необхідні вправи, спрямовані на активізацію думки дітей, прояв ініціативи, сміливості при пошуку розв’язання.
«Наведіть зі своєї життєвої практики приклади, коли розміщення предмета задається за допомогою чисел», – так розпочинаю в 6 класі знайомство з темою «Координатна площина». Учні називають приклади з життя: місце в залі для перегляду фільмів, у театрі, розміщення фігури на шаховій дошці, широта і довгота місця на географічній карті та інше. Із урахуванням думки дітей формулюю тему й мету уроку.
Під час вивчення кожної теми, де тільки дозволяє зміст матеріалу, пропоную учням практичні роботи: вимірювання на місцевості (висоту дерева, відстань до недоступної точки). Практичні роботи проводжу після вивчення теми, безпосередньо під час вивчення й перед вивченням нової теми, як домашнє завдання. Так, у 7 класі перед опрацюванням теми «Зовнішній кут трикутника і його властивості» я запропонувала учням домашню практичну роботу: накреслити трикутник АВС; продовжити від кожної вершини сторону; пронумерувати зовнішні кути трикутника АВС; виміряти кожен із них і два інші кути трикутника, несуміжні з ним; зробити висновок, а також виготовити власноруч за допомогою лінійок прилад для вимірювання бісектриси кута.
Спостереження показали, що на уроках, де виконуються практичні завдання, активність учнів набагато вища, а в результаті і якість запам’ятовування, і відтворення вивченого матеріалу краща. Бо учні активно беруть участь у створенні й засвоєнні знань шляхом поєднання розумових операцій із практичним досвідом.
Хочу відзначити, що визначальну роль відіграють задачі у розвитку математичного мислення учнів, оскільки, розв’язуючи їх, учні привчаються робити правильні висновки, виділяти головне, порівнювати і протиставляти факти, знаходити загальні ознаки і зв’язки між поняттями, згортати та розгортати інформацію. Тому саме задачний підхід рекомендую застосовувати в методичній системі розвитку індивідуальних здібностей учнів на математичних уроках.
Математична задача являє собою певну ситуацію, в якій перебуває і повинен діяти учень у процесі її розв’язання:
задача вимагає від учня простого виконання дії, у результаті якого невідомий елемент стає відомим (наприклад, знайти значення синуса заданого кута за допомогою таблиці);
задача подає ситуацію певної дії, спрямованої на пошук невідомого елемента за допомогою його існуючого зв’язку з відомим (наприклад, знайти довжину кола заданого радіуса);
задача вимагає від учня дії перетворення, внаслідок якої отримана відповідь стає істинним виразом (наприклад, довести, що sin105° = cos15°);
задача вимагає від учня дії побудови (наприклад, побудувати графік функції y = 3x2 + 2);
задача вимагає від учня дії відновлення (наприклад, установити, для яких значень k ∈ N число 3k+1 буде дільником на 27).
Розв’язування математичних задач максимально створюють умови для індивідуального вивчення матеріалу, який групується на основі здібностей учнів: учень-інформація, учень-ситуація, учень-проблема.
Починаючи з 5-го класу вчу дітей складати задачі відповідно до матеріалу, що вивчається. Пропоную учням певну проблему або умову, а вони тут же на уроці складають задачі, створюю ситуацію успіху, спонукаю до самореалізації, мотивую до успішності.
Пропоную писати казки, діючими особами яких були б математичні поняття. На уроках, на яких знаходиться час для казки, завжди панує гарний настрій, а це – запорука продуктивної праці. Казки мені допомагають зрозуміти, чим живе мій учень, про що мріє.
Складаючи казку, діти творчо підходять до завдання, фантазують, вигадують, виявляють літературні та математичні здібності. Сама казка – це незвичне явище на уроках математики, а все незвичне робить дітей сміливішими.
Під час своїх уроків застосовую метод реклами – метод інтерактивного навчання, який зацікавлює учнів своєю новизною, сучасністю. Учні створюють постери, адже вони бачать, яке велике значення в житті має реклама, особливо в соцмережах (Instagram, TikTok, Like). Користуючись цим методом, застосовую прийоми «прямої трансляції» реклами з відповідної теми.
Для того, щоб забезпечити індивідуальний підхід до стимулювання учнів при вивченні математики, необхідно використовувати не тільки інтерактивні методи навчання, а й диференційований підхід до кожного учня, при цьому намагаюся захоплююче викладати матеріал, звертаюся до емоцій, викликаю радість, здивування, створюю ситуації успіху та проблемні моменти для розвитку самостійного мислення, кмітливості, інтуїції, закликаю справедливо і регулярно оцінювати власні можливості, формую уміння виконувати розумові операції, а найголовніше – піклуюсь про власний авторитет.
Диференційоване навчання у практичній діяльності виражається в тому, що всі учні отримують завдання однакової складності, але слабшим із них надається індивідуальна допомога. Інколи учням пропоную легші завдання, згодом ускладнюю додатковими вправами, які вони виконують відповідно до власних можливостей, і також не забуваю про стимулювання їх. Використовую елементи тайм-менеджменту.
На жаль, ні Ванга, ні Сімпсони завчасно не передбачили введення карантину. Хоча розсилки у Вайбері іноді й пліткують про зворотне, жодна школа заздалегідь не готувалася до масштабного переходу на дистанційну освіту. Дистанційне навчання минулої весни змусило хвилюватися і вчителів, і учнів, і їхніх батьків. Утім, ми витримали! Знайшли методи, ідеї, вигадали цікаві прийоми та докорінно змінили погляди на освіту. І хоча ми всі розраховуємо лише на краще, зрозуміло, що без дистанційки цього року нам теж не обійтися. Коли виникає вимушена і нагальна потреба дистанційного навчання, не обійтися без сучасних технологій! Саме вони допоможуть організувати освітній процес та навчити дітей важливим речам, які формують такі якості: активність, самостійність, самовдосконалення, самоорганізація, самоконтроль, творчість.
Поза колективом учні менше вмотивовані навчатися. Тому створюю додаткові стимули для роботи у спільноті. Наприклад, пропоную цікаві завдання, фабула яких стосується буденного життя учнів, додаю елементи гри чи змагання. Для мене головне – не оцінити учнів, а навчити їх самостійно навчатися.
Форми та методи, які значно полегшують процес проведення моїх уроків та зацікавлюють здобувачів:
1. Перевернутий клас – педагогічна модель, в якій подання навчального матеріалу та організація домашнього завдання змінюються місцями. Учні дивляться вдома короткі відеолекції, а у класі дискутують із даної теми, цим збільшується час для застосування знань на практиці, а я в цей момент є наставником для здобувачів. (Відеоматеріали використовую з платформи GIOS, де увагу дитини захоплюють короткі інтерактивні відео, де математичні задачі здобувач вирішує через приклади з життя та відеоуроки Всеукраїнської школи онлайн. Також маю власні відеопояснення, які розміщую на Ютуб-каналі).
2. Проводжу відеоуроки на платформі Zoom, в яких транслюю презентаційний матеріал та завдання, активно співпрацюємо в чаті.
3. Використовую віртуальну дошку ( https://ru.padlet.com та https://jamboard.google.com/), завантажую завдання для самостійного опрацювання. До завдань можна написати інструкцію, додати посилання, фото, відео, будь-який інший файл, малюнок, знімок екрану, голосове повідомлення або навіть геолокацію; здобувачі освіти також можуть виконувати різні функції на дошці.
4. Для підвищення інтересу учнів до математики використовую інтерактивні онлайн-тести, які відразу показують результат виконання. Надаю змогу пройти повторно тест у разі незадоволення результату учнем, це стимулює здобувача покращити рівень знань.
5. Використовую інтерактивну вправу «Хмара тегів» ( https://wordart.com/)
6. Використовую інтерактивні вправи ( https://learningapps.org/)
7. Під час підготовки здобувачів освіти до ЗНО для самоперевірки та корекції знань, умінь та навичок практикую застосування графічного калькулятора Desmos та програму GeoGebra.
Також впроваджую клоуз-тексти (відновлення формул, теорем, аксіом, означень, доповнення їх).
Щоб запалити вогник цікавості та допитливості в учнів, важливо пам’ятати, що ігри — це також важлива та невіддільна частина розвитку і навчання кожної дитини. Додаток, що зробить мій урок інтерактивнішим:
Платформа Kahoot ( https://kahoot.com/) дозволяє створювати інтерактивні тести, опитування перевірки вивченого матеріалу. А під час проведення гри додаток створює рейтинг гравців, який базується на кількості правильних відповідей, стимулює розвиток усного рахунку, логічність, уважність, вміння реалізувати та застосувати власні знання, бути конкурентоспроможним.
Мої вихованці є переможцями ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад із базових дисциплін, VI та VII Всеукраїнської учнівської інтернет-олімпіади «На урок».
Маю публікацію у журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід» №01/2020 («Розподільна властивість множення. Зведення подібних доданків», урок із використанням інтерактивних технологій: відеопояснення матеріалу у вигляді мультфільму, відпрацювання навичок із використанням платформи Learningapps, діагностика рівня засвоєння знань на платформі Kahoot). Матеріал визначений на сайті як «Вибір редакції».
Ось так навчаючись сама, навчаю інших. Власні пошуки дали змогу визначити головну ідею моєї педагогічної діяльності: ми позбавляємо дітей майбутнього, якщо продовжуємо вчити сьогодні так, як вчили цьому вчора.
Посилання на відеорезюме: