ШИЛОВА НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА
вчитель початкових класів комунального закладу «Луцька гімназія № 21 імені Михайла Кравчука Луцької міської ради Волинської області»
Педагогічний стаж: 24 роки.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: старший учитель.
Освіта: Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2000 рік.
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації вчителів початкових класів НУШ на базі Волинського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2018);
онлайн-курси для вчителів початкової школи на платформі EdEra (2018), «Додатки Google в професійній діяльності викладача/адміністрації закладу освіти» (2018), «Ефективні комунікації для освітніх управлінців» (2019), «Недискримінаційний підхід у навчанні» (2019), «Робота вчителів початкових класів із дітьми, які мають особливі освітні потреби» (2019);
участь у Регіональній (не) конференції для шкільних педагогів афілійований міні-EdCamp MANEVYCHI за темою «Формування вчителя НУШ» (2018), саміті позитивних освітніх змін (2018), Всеукраїнському фестивалі натхнення «Учительська Тухля» (2018), Регіональній (не) конференції для шкільних педагогів магістральний міні-EdCampLutsk за темою «Школа – територія свободи» (2019), Регіональній (не) конференції для шкільних педагогів афілійований міні-EdCamp MANEVYCHI за темою «Нові технології НУШ. Інклюзивне навчання» (2019).
Педагогічне кредо: «Технології ніколи не замінять учителя. Але вчитель, який ефективно застосовує технології для розвитку своїх учнів, замінить того, хто ними не володіє» (Шеріл Нуссбаум-Біч).
Педагогічна ідея
Сьогодні в школу приходять діти, психологічні особливості яких сформувалися в умовах нового інформаційного середовища, що створилося в результаті масового поширення мобільних технологій та інтернету, які стали доступними практично кожній дитині. Це діти покоління Z. Без урахування цих змін неможливо організувати ефективне навчання школяра.
Рух інформації утворює інформаційні потоки, джерелами яких є школа, соціум, сім’я, громадські організації тощо. Розглядаючи управління інформаційними потоками, є сенс чітко окреслити суть логістики у сфері освіти, її специфіку.
Навчальна логістика – це спосіб організації навчання, що відображає шлях засвоєння навчального матеріалу в межах навчального предмета, теми, питання; потребує спеціальної організації змісту, форм і методів навчання.
У моїй педагогічній ідеї «Візуалізаційно-логістичні підходи до навчання як запорука формування інформаційної компетентності» шляхом засвоєння навчального матеріалу є технологія візуалізації навчальної інформації (термін був запропонований Лаврентьєвим Г.В. і Лаврентьєвою Н.Є.), яка забезпечує ущільнення інформаційних потоків. За класифікацією Г. К. Селевка педагогічну технологію з використанням візуалізації відносять до технології концентрованого навчання. На сучасному етапі візуалізацію розглядають вже як стратегію навчання.
При візуалізації навчального матеріалу наочні образи скорочують ланцюг словесних міркувань та синтезують схематичний образ більшої «ємності», ущільнюючи тим самим інформацію.
Візуалізація стимулює в учня осмислення, узагальнення, уточнення сприйманих образів, забезпечує повноту і цілісність їх сприйняття. Використання різних моделей візуалізації, які пропонуються учням у процесі навчання, дозволяє правильно сприймати об’єкт вивчення, набувати уявлень, що відповідають дійсності, і це не може не впливати позитивно на процес формування понять. Використовувати моделі візуалізації можна на будь-якому етапі уроку: поясненні нового матеріалу, повторенні вивченого, актуалізації знань, рефлексії.
У своїй роботі широко використовую відеоскрайбінг, метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Головна мета скрайбінгу – допомогти краще опанувати зміст та запам'ятати нову інформацію завдяки візуалізації об’єктів навчання. Для розвитку пам’яті, виразного читання, комунікативних навичок на уроках літературного читання застосовую «Віршики-вивчалочки».
Систематично використовую у своїй роботі одну з найсучасніших систем візуалізації навчальної інформації – доповнену реальність. Застосування цієї технології збільшує в здобувачів освіти мотивацію до навчання, підвищує рівень засвоєння інформації за рахунок різноманітності та інтерактивності її візуального представлення. Користуюся програмою Quiver. Наприклад, урок природознавства. Тема «Життєвий цикл комах». Учні на етапі засвоєння знань розфарбовують малюнок «Життєвий цикл метелика» і «оживляють» його за допомогою мобільного додатка, спостерігаючи, як розміщується на гілці гусінь, як виглядають на листочку відкладені яйця, як маскується лялечка та як літає метелик.
Ефективними на етапах актуалізації та мотивації навчальної діяльності учнів, сприймання та осмислення навчального матеріалу, узагальненні вивченого є застосування моделей семантичної сітки:
«Асоціативний кущ», мета якого – навчити учнів на основі асоціативних зав’язків зрозуміти суть поняття та осягнути, що від чого залежить і як пов’язане між собою;
«Кластер» – навчає графічній організації матеріалу, що дозволяє унаочнити думки, які виникають щодо певної теми, спільного дослідження інформаційного поля теми;
«Діаграма Венна» – навчає учнів знаходити спільні та відмінні ознаки предметів, явищ, процесів.
Вибір ефективних методів та прийомів навчання дає можливість створювати ключові уявлення учнів у межах навчального предмета, теми. Усі ці елементи важливо розглядати у взаємозв'язку – це забезпечить формування візуального мислення та інформаційної компетентності здобувачів освіти.
Посилання на відеорезюме:
https://www.youtube.com/watch?v=gyEK7ZWOSs4
Посилання на інтернет-ресурси, де представлений конкурсант: