МАТВІЄШИН ТЕТЯНА ІГОРІВНА
вчитель початкових класів Чортківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 Чортківської міської ради Тернопільської області
Педагогічний стаж: 20 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: старший учитель.
Освіта: Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, 1996 рік.
Самоосвіта: тренінги: «Гра по-новому, навчання по-іншому в освітньому процесі початкової школи» (2018-2019), для тренерів Тернопільської області «Нова українська школа» (2018), для регіональних супервізорів (наставників) (2019);
Міжнародний форум «Навчаємось разом». День фінської освіти (2019); міжрегіональний обмін досвідом для педагогів пілотних класів закладів загальної середньої освіти НУШ (Львів – Ужгород – Тернопіль – Чернівці) (2019).
Педагогічне кредо: «Постійно шукати й творити, рухатися вперед у ногу з життям!»
Педагогічна ідея
У сучасному світі важливе значення має виховання людей, які мислять самостійно і творчо, критично осмислюють факти й події навколишньої дійсності, вносять нові ідеї в усі сфери життя суспільства, є вільними від догматизму. У цьому і полягає актуальність вибраної мною педагогічної ідеї «Використання технології розвитку критичного мислення в освітньому просторі Нової української школи».
Освітня технологія розвитку критичного мислення допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших; спонукає учнів до дослідницької творчої активності, створює умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань. При застосуванні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам'ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошуки вирішення.
Найбільш ефективними методами розвитку критичного мислення, на мою думку є: «Мозкова атака», «Ґронування», «Сенкан», «Кубування», «Шість капелюхів», «Кероване читання або читання з передбаченням», «Джигсоу-1» (мозаїка), «Джигсоу-2», інтерв’ю, дискусія, «Вільне письмо», «Т-схема», «Діаграма Вена», «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися».
«Мозкова атака» — це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.
Метод «Ґронування» спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Він націлений передусім на стимулювання мислення про зв'язки з окремими поняттями. Етапи ґронування: написати центральне слово; записати слова та фрази, які спадають на думку учням з обраної теми; записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані; коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, зв'язки між поняттями.
Метод «Сенкан» (п'ятиряддя) синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему.
Форма сенкану:
1-й рядок — тема (іменник);
2-й рядок — опис (прикметник);
3-й рядок — дія (дієслово), пов'язане з темою;
4-й рядок — ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного;
5-й рядок — перефразування сутності (синоніми, узагальнення, підсумок).
Метод «Кубування» є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма.
Наприклад, можливі такі вказівки на гранях: описати це (колір, форму, розміри); порівняти це (На що це схоже? Від чого це відрізняється?); встановити асоціації (Про що це вас змушує думати? Що спадає на думку у зв'язку з цим?); проаналізувати це (Скажіть, яким чином це зроблено? Ви це знаєте? Ви можете це вигадати?); знайти застосування цьому (Яким чином це може бути застосовано?); запропонувати аргументи «за» або «проти» цього (Займіть певну позицію, використовуйте повний діапазон аргументів від логічних до безглуздих).
Метод «Кероване читання з передбаченням».
Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям запитання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст. Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки бажано робити на найбільш цікавих місцях, щоб створити інтригуючу ситуацію очікування. Після читання кожної частини учням ставлю запитання. Також пропоную спробувати зробити прогноз (передбачення) стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.
Метод «Джигсоу-1» (мозаїка).
Учні класу об'єднуються у постійні групи (кількість учнів у групі залежить від кількості частин у тексті). Кожен учень має певний номер.
Текст поділяється учителем на логічно завершені частини. Кожна частина тексту буде вивчатися певною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками тощо.
Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі. Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весь текст в цілому. Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.
Метод «Джигсоу-2».
У цьому випадку текст не поділяється учителем на частини. Кожна експертна група одержує низку питань, готує відповіді на них. Потім учні повертаються до своїх постійних груп та ознайомлюють товаришів із відповідями. Отже, текст сприймається в цілому, але робота йде за частинами.
Метод «Інтерв'ю».
Читання тексту та фронтальна робота над ним. Далі працюють два учні — кореспондент та респондент. Тема інтерв'ю може бути різноманітною. Вона може буквально повторювати зміст тексту або привносити власне сприйняття кожної дитини прочитаного матеріалу.
Метод «Дискусія»: визначаємо «за» і «проти»; наводимо аргументи; кожна група після цього залишається на своїй позиції (конструктивна позиція визначена); групи шукають аргументи «за» і «проти»; визначають 5 найбільш вагомих аргументів; підбиваючи підсумок, акцентують, чому саме ці аргументи найбільш вагомі.
Графічні методи - «Т-схема» (учні до кожної колонки вносять свої аргументи з проблеми), «Діаграма Вена» (записують особливості, характерні тільки для цього об'єкта, поняття).
Результативність моєї роботи за цією технологією підтверджується тим, що вдалося «розв’язати язичок» замкнутим, малоактивним учням, діти почали думати, аналізувати, аргументувати думки, легко й вільно висловлюватись, поважати думку однокласників, незважаючи на те, правильна вона чи ні. Вони не бояться припуститися помилки. Почали творчо розкриватися і на все дивитися по-іншому: глибше, впевненіше, оптимістичніше. Таким чином формується особистість, яка критично мислить.
Розвиток критичного мислення – мета довготривала. А початкова школа – це лише перший крок на шляху до цієї мети.
Посилання на відеорезюме:
Посилання на інтернет-ресурси, де представлений конкурсант:
https://www.youtube.com/watch?v=kFS95JT2_c0