КАЛАШНІКОВА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

вчитель хімії Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів         № 78 Харківської міської ради Харківської області

Педагогічний стаж: 25 років.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.

Освіта: Воронезький ордена Леніна державний університет імені Ленінського комсомолу (1987 р.).

Самоосвіта: дипломант обласного фестивалю «добрих практик» освітян Харківщини «Майстри педагогічної справи презентують»– диплом ІІ ступеня, 2018 р.;

• виступ на районному семінарі вчителів хімії «Формування предметних компетентностей учнів шляхом розв’язування задач з неорганічної хімії» (2017 р.);
• модератор круглого столу за темою «Проблеми та перспективи викладання органічної хімії у школі» (2018 р.);
• виступ на районному семінарі вчителів хімії «Формування ключових компетентностей учнів на уроках хімії» (2019 р.);

самоосвіта на платформі «Всеосвіта» та освітньому проєкті «На урок»;

статті:

Синтез та дослідження похідних формазанів – потенційних біологічно активних речовин // Ліки людині. Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських засобів: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції 28-29 березня 2018 року / у 2-х т. – Х.: НФаУ, 2018. – т. 2.

Арилгідразони – прекурсори для синтезу формазанів // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції у 2-х т. – Х.: НФаУ, 2019. – т. 2. 67 стор. pharmther.nuph.edu.ua›wp-content›uploads› 2018/04› -Том-2-1.

Педагогічне кредо: «Недостатньо знати собі ціну, треба користуватися попитом».

Педагогічна ідея

Особливість сучасних учнів – прагматизм. Для якісного засвоєння ними програмового матеріалу з навчальних предметів необхідна мотивація у вигляді високих результатів ЗНО, перспектива використання знань із предмета для оволодіння майбутньою професією або зацікавленість. Число випускників 2019 року, які обрали хімію як предмет ЗНО, склало 4,37%. Тож, щоб спонукати школярів засвоювати хімічні знання, учитель має підтримувати зацікавленість учнів у навчальному матеріалі з хімії. Саме це я обрала своєю педагогічною ідеєю.

Реалізацію ідеї бачу через такі напрями:

організація експериментальної діяльності учнів;

опанування теорії через розв’язування задач, які несуть певну хімічну інформацію, мають характер змагання, реалізують міжпредметні зв’язки, мають практичну спрямованість;

роботу з джерелами інформації: усвідомлення, аналіз, пошук помилок;

опір на здібності та нахили учнів.

Перший напрям – залучення учнів до виконання експерименту. Часто пропоную провести експеримент, що винесений на демонстрацію, окремим учням. Це не тільки додаткова можливість відпрацювати навички поводження з речовинами, а й розвиток монологічного мовлення, практика публічних виступів. У якості проєктів за темами «Хімічні явища», «Вода» (7 кл.), «Основні класи неорганічних сполук» (8 кл.), «Розчини», «Органічні сполуки» (9кл.) діти отримують завдання знайти, підготувати та продемонструвати експеримент (усі експерименти обов’язково узгоджує й контролює вчитель!).

Програмою передбачений домашній експеримент, окрім якого, пропоную «лабораторний експеримент», що виконується на базі шкільної хімічної лабораторії: вирощування кристалів, виготовлення мила з різноманітними корисними добавками тощо. У 9 класі робимо досліди щодо аналізу якості продуктів харчування; восьмикласники досліджують у ролі індикаторів відвар червоної капусти, сік гранату, чай. Залучаю старшокласників для демонстрації цікавих дослідів учням 5-6-х класів.

Другий напрям – опанування теорії через розв’язування задач, міні-квестів, які цікаві учням, несуть певну хімічну інформацію, мають характер змагання, реалізують міжпредметні зв’язки. Наприклад: до нуклонного числа найпоширенішого на Землі елемента додати протонне число елемента, що вважається «царем» в органічному світі, отримане значення помножити на валентність металічного елемента, що входить до складу наших кісток. Від отриманого значення відняти число електронів металічного елемента, що входить до складу повареної солі. Протонному числу якого елемента відповідає результат? Подібні нескладні математичні дії можна виконувати при вивченні відносної молекулярної маси, валентності, ступенів окиснення, коефіцієнтів.

Подібні задачі пропоную, як правило, на початку уроку як розумову розминку. Вони задають динамічний темп роботи, є своєрідним повторенням матеріалу, тренажером щодо орієнтації в періодичній таблиці та швидкої лічби. Намагаюсь, щоб завдання несли нову інформацію.

Учні, які правильно розв’язали задачу, зацікавлені в продовженні роботи для отримання високої оцінки.

Третій напрям – робота з джерелами інформації: свідомий пошук відповідної інформації, критичне ставлення до неї. Давати завдання з широкої теми вважаю недоцільним. Більш ефективним, на мою думку, є пошук відповідей на проблемні запитання. Наприклад: гелій – легкий газ, його використання для наповнення повітряних кульок усім відомо. У складі повітря його немає. Хімічним шляхом отримати неможливо, він – інертний. Звідки береться гелій для кульок? Де ще він використовується?

Джерелом недоліків і помилок у поданні наукового матеріалу є учнівські реферати, що залюбки «скачуються» з терен Інтернету. З метою формування критичного ставлення до інформації можна запропонувати учням знайти помилки в тексті подібних рефератів. Підготовку до проведення експериментів також варто супроводжувати відвідуванням мережі Інтернет: можна передивитися подібні досліди, обговорити дотримання правил техніки безпеки чи оптимально підібрані умови тощо.

Певну роль у збереженні зацікавленості предметом відіграє ситуація успіху. Із цією метою важливо, підбираючи завдання, ураховувати здібності учнів. Для старшокласників із філологічним профілем навчання пропоную такі завдання: «Уявіть, що ви працюєте копірайтерами, готуєте матеріал для сайта. Підготуйте статтю «Використання кухонної солі (питної соди, аспірину)», розробіть буклет «Поради щодо вибору лінолеуму», «Поради щодо догляду за шовком (вовною)» тощо. Можна намалювати плакат, створити презентацію, скласти вірш, казку, знайти питання для вікторини. Дуже мало навчальних фільмів українською мовою. А чому б їх не переозвучити?

Реалізація будь-якої педагогічної ідеї неможлива без поваги до учнів, урахування індивідуальних особливостей, без орієнтації на кінцевий результат – набуття життєвого досвіду. У своїй роботі, окрім традиційних, намагаюсь реалізувати навчальні принципи проблемності, інтерактивності, індивідуального підходу, зв’язку навчання з життям; а також прийоми й методи, що передбачаються технологією критичного мислення.

Посилання на відеорезюме: https://youtu.be/ls1pfpzeaE8