ОЛІЙНИК ОКСАНА ВАСИЛІВНА
вчитель історії та правознавства опорного закладу «Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Охтирської міської ради Сумської області»
Педагогічний стаж: 25 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Освіта: Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка (2000 р.).
Самоосвіта:
онлайн-курси: Prometheus «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти» (2019 р.), «Критичне мислення для освітян» (2017 р.);
вебінари: інтегрований курс «Громадянська освіта» для 10 класів. Авторський колектив шкільного підручника з громадянської освіти (2018 р.), майстер-клас «Перевернуте навчання» – з чого почати, які платформи можна використовувати?» (2019 р.);
учасник регіональної (не)конференції для шкільних педагогів міні-EdCamp OKHTYRKA за темою «Обмін досвідом – шлях до взаємозбагачення» (2017 р.).
Педагогічне кредо: «Одноманітність у роботі стомлює не лише учня, але й учителя» (Ш. Амонашвілі).
Педагогічна ідея
У сучасному світі успіх людини залежить від уміння розв’язувати складні проблеми. Роботодавці шукають не просто виконавців, а людей, які готові мислити нестандартно. Працівник повинен бачити «крізь час» і втілювати в життя ідеї, котрі до нього ніхто не пропонував.
Експерти Всесвітнього економічного форуму в Давосі озвучили ключові навички, які знадобляться для успішної кар’єри у 2020 році. На другому місці цього переліку стоїть критичне мислення. Учень, який уміє критично мислити, зможе розв’язувати складну проблему, свідомо вчитиметься, прийматиме креативні рішення, а головне – не боятиметься помилятися. Отже, критичне мислення починається з переходу від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток свідомого самостійного мислення школярів. Якщо вчитель хоче бачити своїх учнів успішними й реалізованими в житті, то педагогічна тема «Критичне мислення як інструмент самореалізації особистості» є актуальною.
Реалізація педагогічної ідеї здійснюється на уроках і в процесі позаурочної діяльності. На мою думку, урок має бути цікавим, змістовним, з цією метою удосконалюються навички володіння елементами технології особистісно орієнтованого навчання, проблемного викладу матеріалу, інформаційно-комунікаційними технологіями. На етапі мотивації навчальної діяльності, щоб учням дійсно було цікаво здобувати знання, я використовую фрагменти відеоматеріалів, проблемні запитання, прогнозування, «мозковий штурм», ребуси чи кросворди, «гроно» чи «асоціативний кущ», «дерево думок». Головне – вправа повинна відповідати віковим особливостям учнів, мотивувати до навчання, сприяти активізації мисленнєвої діяльності.
Історія для учнів 5-6 класів – це пропедевтичний курс, тому важливо зацікавити змістом цього предмета, сформувати уявлення та початкові знання учнів. Одним із засобів реалізації проєктної діяльності у роботі з цією віковою категорією є лепбук. Цей засіб роботи дозволяє здійснити навчання в цікавій формі та має такі переваги: дає змогу напрацьовувати навички самостійного збору, відокремлення та систематизації інформації, сприяє розвитку комунікаційних навичок, результативної командної взаємодії. Саме такі вміння особливо важливі для людей сучасного інформаційного суспільства.
Великі можливості для розвитку критичного мислення розкриваються перед учнями на етапі формування нових знань. Прийом «концептуальна таблиця» можна використати тоді, коли передбачається порівняння трьох і більше аспектів або питань: по горизонталі таблиці розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси, властивості, з якими це порівняння відбувається. Наприклад, історія України, 7 клас, «Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині ХІІ - першій половині ХІІІ ст. Політичне й соціально-економічне життя». При застосуванні даного прийому організовується робота в групах. Для більш ґрунтовного аналізу ситуації використовуються не готові запитання, а такі, що дозволяють активізувати навчальну діяльність (відповідно до прийому «мозкового штурму»). Такий прийом можна використати у темах: «Політизація та радикалізація українського руху. Створення політичних партій», 9 клас; «Початок і перебіг Руїни. Розкол Гетьманщини», 8 клас.
Під час вивчення теми «Німеччина» у 10 класі перед учнями ставлю запитання, запропоноване автором підручника: «Гітлер вважав, що в житті жінки мають домінувати «три К»: так німецькою мовою починаються слова кухня, діти, церква», пропоную використати метод Волта Діснея. Аналіз ситуації здійснюється з творчої (мрійник), реалістичної (реаліст) та критичної (критик) точок зору. Для розв’язання таких завдань учні мають володіти не лише історичними фактами, а й оцінювати ситуацію з усіх боків, порівнювати, критикувати, робити висновки. Метод розвиває креативне та критичне мислення, емпатію та вміння вести дискусію.
Уміння враховувати різні точки зору науковців, публіцистів, дослідників на одну й ту ж проблему є однією з основних рис критичного мислення. Роль педагога полягає в тому, щоб зробити цю стратегію критичного мислення явною, щоб учні зрозуміли: вони вчаться розглядати питання під різними кутами. Не менш важливою ознакою критичного мислення є оцінка доказів та свідчень: коли на основі інформації можна сформувати судження або рішення.
На етапі рефлексії для остаточного осмислення матеріалу учнями застосовується «розумний куб», «фішбоун», метод «прес».
Вправа «рюкзак» – улюблена для учнів 5-7 класів. Зібрати «рюкзак» означає взяти в дорогу знання, уміння, способи діяльності, рецепти досягнення успіху, настрій тощо. Реалії сьогодення змушують готувати школярів до виконання тестових завдань. Тож я допомагаю їм оперувати отриманими знаннями: логічно мислити, визначати ключові слова, володіти хронологічною та просторовою компетенціями. Щоб уникнути одноманітності, учні виконують завдання через google форму, kahoot.it, платформу learning.apps.
У позакласній діяльності також створюються умови для використання й застосування отриманих знань. Учні із задоволенням беруть участь в інтелектуальних іграх («Найрозумніший», брейн-ринги), конкурсах, акціях. Серед учнів є переможці ІІ, ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії (2014-2017 рр.) та учасник ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії (2017 р.).
Я переконана, що сучасний освітній простір вимагає обізнаного, творчого вчителя, тому потрібно постійно вчитися. Адже соціально адаптований учитель, мобільний та гнучкий до сучасних викликів, здатен допомогти учневі у здобутті знань. Конкурс «Учитель року» – це теж навчання, що дозволяє акумулювати внутрішні ресурси, провести моніторинг педагогічних надбань. У підсумку – нові методики, друзі, можливості. І головне – саме успішний учитель формує успішних конкурентоспроможних учнів.
Посилання на відеорезюме:
https://www.youtube.com/watch?v=rJGzRkgXhdQ&feature=youtu.be
Посилання на інтернет-ресурси, де конкурсант представлений:
http://globalnauka.com/download/Krok_u_nauku3_tom1.pdf
http://metodportal.com/node/47948
http://metodportal.com/node/62987
https://oksanaolijnyk.blogspot.com/