МІНАЄВ АНАТОЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
вчитель історії та правознавства Горохівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Снігурівської районної ради Миколаївської області
Педагогічний стаж: 13 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Освіта: Херсонський державний університет, 2005.
Самоосвіта:
семінар «Проблема протидії антисемітизму, ромофобії та іншим формам ворожнечі»;
семінар «Виставка як освітній інструмент. Уроки трагедії ХХ століття в сучасній Україні. Спроби осмислення».
Педагогічне кредо: «Майстерність учителя полягає в тому, щоб розбудити любов до творчого мислення та здобуття знань» (А. Ейнштейн.)
Педагогічна ідея
Розвиток критичного мислення на уроках історії
ХХІ століття – це новий крок в історії людської цивілізації, процесів глобалізації, утвердження демократичних цінностей, громадянського суспільства. Зараз «Нова українська школа» висуває нові вимоги до виховання сучасної людини. Це зумовлює пошук нових форм та методів навчання й виховання, оновлення мети і змісту освіти. Освітній процес має на меті становлення професійно-компетентної, творчої, національно-свідомої, творчої і високо-моральної особистості, здатної до самореалізації.
Навіть глибокі знання не дозволяють випускникам вирішувати різні проблеми, що стосуються майбутньої професії, створення власної сім’ї, міжнаціональних відносин, захисту власних прав, використання коштів, часу та тощо.
У сучасному світі, коли постають глобальні проблеми, є одне вирішення – творчість, пошук і практичне створення креативного, унікального, прогресивного, значущого. Перед сучасним учителем стоїть завдання державної ваги – сформувати покоління нової генерації, громадян європейської держави – України. Розвивати нове гуманістичне бачення історії, сприяти розвитку поваги до предмета, культури, формування національної свідомості. В. Сухомлинський наголошував на тому, що виховання патріота й громадянина – одне з найголовніших і найскладніших завдань.
Також в учнів слід виховувати загальнолюдські цінності, комунікативні та мовленнєві здібності, розвивати критичне мислення.
Педагог, який працює творчо, який розуміє проблеми своїх учнів, особливості певного учнівського колективу, повинен уміти зорієнтувати їх на критичне осмислення будь-якої проблеми, своєї ролі в її розв’язанні, власної здатності до індивідуальної чи групової роботи. При цьому необхідно пам’ятати, що критично мислити учень може в будь-якому віці, але навчитися мислити критично не можна протягом одного уроку. Для цього необхідне систематичне застосування прийомів і методів, які б навчали учнів мислити критично та вдосконалювали і розвивали ці вміння.
Головним у навчанні історії визначаю розвиток мислення та пам’яті учнів, інтелектуальних умінь, абстрагування, аналіз, синтез, класифікацію, узагальнення, вироблення в учнів певних навичок наукового сприйняття. Учу збирати та аналізувати матеріали, що надходять із різних джерел, і критично використовувати їх у кожному історичному контексті, вибирати з-поміж різних версій кілька точок зору і давати їм оцінку, відрізняти факт від вимислу, викривати упередженість.
Найбільш ефективними є підходи, які спрямовані на те, щоб залучати учнів до активного, спільного і заснованого на критичному аналізі навчання. Різноманітні педагогічні форми і методи навчання не тільки підвищують інтерес учнів до предмету, але й забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблення навичок і відданість загальнолюдським цінностям. Учнів треба залучати до дискусії, заохочувати питаннями, спонукати самим ставити правильні питання.
У кожного вчителя, котрий працює у школі, накопичується арсенал форм і методів викладання, засвоєних та власних. Тож я зупинюсь на методах, що формують критичне мислення школярів на різних структурних компонентах уроку.
У 5-6 класах:
- стадія виклику – актуалізації: «Асоціативний кущ», «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Мозковий штурм»;
- стадія осмислення – усвідомлення: «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «ПРЕС», «Читання з позначками», «Гронування», «Задача–помилка», «Кубування»;
- стадія міркування – рефлексія: «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Рюкзак», «Сюрприз», «Кубування», «ПРЕС».
У 7-8 класах:
- стадія виклику – актуалізації: «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Асоціативний кущ», «Мозковий штурм», «Проблемне запитання до теми»;
- стадія осмислення – усвідомлення: «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Читання з позначками», «Гронування», «Кола Венна», «Ажурна пилка», «Акваріум», «Фішбоун», «РОФТ», «Кубування»;
- стадія міркування – рефлексія: «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Проблемне запитання до теми», «Рюкзак», «Критерійний покер», «Сюрприз», «Кубування», «Кластер», «ПРЕС», «Сенкан».
У 9-11 класах:
- стадія виклику – актуалізації: «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Асоціативний кущ», «Мозковий штурм», «Проблемне запитання до теми»;
- стадія осмислення – усвідомлення: «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «ПРЕС», «Читання з позначками», «Гронування», «Кола Венна», «Ажурна пилка», «Акваріум», «Фішбоун», «РОФТ», «Кубування»;
- стадія міркування – рефлексія: «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Критерійний покер», «Рюкзак», «Кубування», «Кластер», «ПРЕС», «Сенкан».
Технологія критичного мислення ґрунтується на творчій співпраці вчителя й учня, розвитку в учнів аналітичного підходу до будь-якого матеріалу. Ця технологія розрахована не на запам’ятовування матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв’язання. Технологія розвитку критичного мислення є універсальною і міжпредметною, адже сприяє вмінню працювати з інформаційним потоком у різних галузях знань, усно чи письмово висловлювати власну думку, формувати її на підставі різноманітних ідей та уявлень.
Навчання цікаве тоді, коли воно приносить відчутну радість від пізнання нового, від відчуття власної причетності до того, що відкриває світ знань. Сподіваюся, що спираючись на ці методи навчання, дитина, вивчаючи історію, не скаже потім, що це було не зрозуміло, не потрібно або не цікаво. А вчителі й батьки будуть упевнені в тому, що їхні діти знають предмет і вміють мислити критично та творчо.
Головне завдання вчителя – навчити дітей мислити критично, а значить розвивати творчі здібності, навички самостійної і групової робіт. Указані інтерактивні прийоми дозволяють досягти мети, сприяти розвитку критичного мислення, виробленню знань і вмінь, здатність висловлювати та відстоювати свою думку. Мною доведено, як за допомогою різних прийомів можна сприяти критичному мисленню. В умовах національного відродження і створення демократичної держави, критичне мислення є не тільки рисою демократичного способу життя, а й чинником його формування. С. Терно, підбиваючи підсумки, наголошував: «Критичне мислення є мисленням самостійним:
- інформація є відправним пунктом;
- критичне мислення починається з постановки запитань;
- критичне мислення є мисленням соціальним;
- критичне мислення спонукає до переконливої аргументації.
Таким чином, критичне мислення – це, передовсім, наукове мислення, потреба в якому в умовах інформаційного суспільства стає дедалі затребуванішою».
Посилання на відеорезюме:
Посилання на інтернет-ресурси, де конкурсант представлений: