КОХАНОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА
вчитель історії та правознавства Безлюдівського юридичного ліцею імені Героя Радянського Союзу І. Я. Підкопая Харківської районної ради Харківської області
Педагогічний стаж: 8 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: старший учитель.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Освіта: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (2012 р.).
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації на базі Харківської академії неперервної освіти (2017 р.);
спеціальна підготовка на тематичному спецкурсі «Практична медіаграмотність як складова професійної компетентності педагогів» на базі Харківської академії неперервної освіти (2017 р.);
проєкт обміну вчителів історії між Нюрнбергом і Харковом у рамках програми «MEET UP! Deutsch-ukrainischenJugendbegegnungen» («MEET UP! Зустріч німецької та української молоді») (2017 р.);
науково-методичний семінар-тренінг для вчителів «Розробка та реалізація проєктів у сфері освіти» на базі ХНПУ ім. Г.С. Сковороди (2018 р.);
ІІ міжрегіональна науково-практична конференція з профорієнтації та професійного вдосконалення психологів «Харківський осінній марафон психотехнологій» (2018 р.);
ХХІІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція el-conf.com.ua. м. Вінниця (2018 р.);
Національна премія Global teacher prize Ukraine, 2017 р., 2019 р. (участь);
навчально-методичний семінар-презентація інтерактивного збірника навчальних занять «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя» (м. Харків, 2019 р.);
додатковий короткотривалий курс «Харківщинознавство» на базі Харківської академії неперервної освіти (2019 р.).
Статті:
1. Коханова О. О. Актуальність жіночого питання в радянській Україні (20-30-ті рр. ХХ ст.) в історичних дослідженнях / О. О. Коханова // «Актуальні питання та проблеми розвитку сучасної цивілізації: історичні, соціологічні, політологічні аспекти»: Матер. міжн. наук. конф., м. Херсон, 17-18 квітня 2015 р. – Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2015. – С. 59–62.
2. Коханова О. О. Суспільно-політичне становище української жінки: Радянська Україна 1920-х рр. // Матер. IV всеукр. наук. конфер. з міжнар. участю «Науковий діалог «Схід-Захід» (м. Кам’янець-Подільський, 25 травня 2015 року.): у 2-х частинах. –Д.: Видавництво «Інновація», 2015. – Ч.1. – С. 89–92.
3. Коханова О.О. Законодавче закріплення жіночого статусу на українських землях в складі Російської імперії у другій половині ХІХ столітті // Історія, проблеми та необхідні умови становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 27-28 січня 2017 року). - Львів: ГО "Львівська фундація суспільних наук", 2017. - С.47-51.
4. Дисертація «Суспільно-політичне становище жінки в радянській Україні (20-30-ті рр. ХХ ст.)».
Педагогічне кредо: «Діти – наше майбутнє. Тож зробімо його гідним!»
Педагогічна ідея
Змішане навчання як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів сучасної школи в процесі вивчення історичних дисциплін.
Сучасні діти – це діти центеніали епохи Інтернету, які не уявляють свого життя без гаджетів, онлайн ресурсів, віртуального світу та інновацій. Сьогодні ми все частіше стикаємося з проблемою пасивності й апатії учнів до традиційних форм навчання, відсутності будь-якої зацікавленості до вивчення історії за умови використання застарілих методів і прийомів навчання. Саме тому вважаю, що найважливішим завданням сучасного вчителя є не просто навчити, а й зацікавити учнів навчальним предметом, щоб вони хотіли здобувати, поглиблювати знання, усвідомлювати, творчо діяти, бути готовими до саморозвитку та самореалізації.
Сьогодні hargskills (жорсткі, вузькопрофесійні навички) втратили свою значущість, а на їх зміну вийшли на перший план softskills (м’які, універсальні навички), що високо цінуються в будь-якій сфері життя. Завдання сучасної школи – розвивати такі softskills, а саме: комунікаційні, ораторські та інформаційні.
Інноваційна та практична значущість досвіду полягає у використанні методів і прийомів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, підготовці інноваційних форм і видів роботи з учнями в процесі технології змішаного навчання, а саме моделі «перевернутого класу» та ротації за станціями. Змішане навчання – це методика формальної освіти, згідно з якою учень/учениця засвоює одну частину матеріалу онлайн, частково самостійно керуючи своїм часом, місцем, шляхом і темпом навчання, а іншу частину матеріалу вивчає у шкільному класі. Саме змішане навчання дає можливість зацікавити та сформувати стійку мотивацію до вивчення історичних дисциплін протягом усього навчання. Така система дозволяє нам стати з учнем на одну сходинку організації освітнього процесу. Розвиток комп’ютерних мережних технологій – одна з перспективних платформ для розвитку сучасної системи дистанційної освіти, електронного (e-learning) та мобільного навчання (m-learning), які ефективно використовуються для різноманітних форм навчання.
Перевагою змішаного навчання є легкий процес інтегрування уроків, адже на звичайний шкільний урок важко залучити декількох вчителів одночасно, а робота з дистанційними сервісами дає можливість спеціалістам різних предметів створювати інтегровані курси, завдання, квести, онлайнплатформи. Окрім цього з’являється можливість спільно працювати зі спеціалістами різних предметів і навіть різних навчальних закладів в одній системі Googleclass.
Інструментарієм для реалізації елементів змішаного навчання є сучасні засоби інформаційно-комунікаційних технологій: соціальні сервіси (facebook, instagram, telegram), засоби створення різноманітної електронної наочності (lerningapps, prezzi), засоби діагностики та оцінювання (googleclassroom, mastertest), системи управління навчальним контентом (MoodleDocs).
Як і багато сучасних педагогів, я на своїх уроках використовую традиційні методи навчання, але, упроваджуючи технології змішаного навчання, перевагу віддаю онлайнквестам, гейміфікації, онлайн і очним дискусіям, таким прийомам, як «килим ідей» «карусель», «діалогове ток-шоу».
Мережа Інтернет супроводжує всі заняття: відеоматеріали, презентації, завдання, виконані у програмі LearningApps, віртуальні екскурсії, онлайнтестування, учнівські проєкти. На уроках і в позаурочний час постійно практикую уроки-екскурсії (містом Харковом, на базі історичного чи шкільного музею), міні-конференції, круглі столи-зустрічі з представниками історичних подій (учасниками бойових дій, дітьми війни, ветеранами війни в Афганістані та ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС), комп’ютерні уроки (для підготовки учнів 10-11 класів до ЗНО з історії України), квести (реальні та віртуальні) тощо. Такі уроки дають можливість орієнтуватися не лише на учнів високого чи достатнього рівня успішності, а й середнього. Усі вони мають можливість проявити себе в ролі екскурсовода, учителя, майстра гри, науковця.
Не варто забувати про те, що вчитель, який використовує змішане навчання як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, повинен обов’язково впроваджувати в освітній процес елементи медіаграмотності. Адже для роботи з інтернет-ресурсами школярі мають бути здатними сприймати, створювати, аналізувати, оцінювати медіатексти, розуміти їх соціокультурний і політичний контекст. У процесі роботи за змішаною системою навчання вчитель має змогу розвивати в учнів уміння використовувати, аналізувати, оцінювати й передавати повідомлення в різних формах, а також критично мислити.
Завдяки впровадженню системи змішаного навчання учні мають високий рівень складання ЗНО з історії України (2019 рік – 122 місце у Всеукраїнському рейтингу). Серед моїх учнів є переможці районного та обласного етапів Всеукраїнської олімпіади з історії та правознавства, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості в номінації «Історія України. Державотворення». Щороку вони беруть активну участь у наукових конференціях на базі різних закладів вищої світи
м. Харкова.
Практична реалізація означеної педагогічної ідеї потребує системного підходу не тільки на уроках, а й у позаурочний час. Саме тому на базі навчального закладу організувала гурток «Крок до наук», на заняттях якого учні 8-11 класів отримують перші навички написання науково-дослідницьких робіт МАН, їх захисту, підготовки наукових статей для виступів на учнівських і студентських конференціях. На базі гуртка діє кіноклуб «Історичний сюжет», де учні мають можливість переглядати й обговорювати історичні та документальні кінофільми, влаштовувати дебати чи перевтілення, що підвищує рівень зацікавленості до історичних питань.
Отже, можна стверджувати, що змішана система навчання є достатньо ефективним засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення історичних дисциплін, що дозволяє сформувати стійку позитивну освітню мотивацію, зробити процес засвоєння нового матеріалу особистісно зорієнтованим, диференційованим, посильним і цікавим. Змішаний підхід робить навчання багатогранним, інноваційним, допомагаючи формувати в учнів ключові та предметні компетентності, ураховуючи освітні потреби ХХІ століття.
Посилання на відео резюме:
Посилання на інтернет-ресурси, де конкурсант представлений:
Власний освітній сайт: https://alenakokhanova.wixsite.com/kokhanova