ДИВОНЯК НАТАЛІЯ ІЛЛІВНА
вчитель історії Кобаківського ліцею імені Марка Черемшини Рожнівської сільської ради об’єднаної територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області
Педагогічний стаж: 9 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Педагогічне звання: старший учитель.
Освіта: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (2007 р.)
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації ІФОІППО (2019 р.);
семінар ОДЦТК «Аспекти національного та патріотичного виховання юних краєзнавців через призму їх участі у Всеукраїнській краєзнавчій акції учнівської молоді «Українська революція: 100 років надії і боротьби».
Педагогічне кредо: «Чим більше знаєш, тим більше можеш» (арабська мудрість).
Життєве кредо: «Серце може додати розуму, але розум не може додати серця» (Анатоль Франс).
Педагогічна ідея
«Колись інформація була нашою здобиччю,
тепер ми здобич інформації».
Ліна Костенко
Історичні джерела як засіб формування інформаційної компетентності учнів на уроках історії
Уміння знаходити необхідну інформацію, орієнтуватися в її великій кількості стає невід’ємною рисою сучасної людини, фахівця в будь-якій справі. Тому основною ідеєю досвіду є формування і розвиток інформаційної компетентності учнів у процесі опрацювання історичних джерел. Цей процес передбачає вміння визначати надійність джерел, сприймати їх зміст, виявляти й критично аналізувати розбіжності в позиціях різних авторів, інтерпретувати, самостійно творчо мислити.
Історичні джерела застосовую з метою активізації пізнавальної активності учнів, формування навичок дослідницької роботи, посилення інтересу до вивчення предмета. На уроках, як алгоритми (пам’ятки), використовую технологічні картки для опрацювання різновидових джерел, що дає можливість досягти кращої результативності в навчанні. Систематичне застосування таких карток удосконалює передбачені навчальною програмою вміння і навички. Із учнями 5-7 класів вчимося класифікувати історичні джерела, аналізуємо невеликі за обсягом та нескладні за змістом. У старших класах вирішуємо проблемні завдання, визначаємо достовірність джерел, досліджуємо багаторакурсність та багатоперспективність висвітлених подій, явищ.
Із досвіду роботи знаю, що одним із найскладниших завдань є аналіз історичних документів, плакатів та карикатур. Тому пропоную учням завдання добирати цікаві історичні матеріали та складати тести. Власне, такі підходи, на мою думку, забезпечують високу результативність, адже є наслідками практичних дій самих учнів.
Основними методичними прийомами для роботи з історичними джерелами вважаю: цитування, коментоване читання, «бортовий журнал», «ажурну пилку», «навчаючи-вчуся», «коло ідей», «займи (зміни) позицію», «рафт», «інсерт», дискусії.
Роботу з джерелами пропоную на різних етапах уроку та для різних видів уроків: уроків-спогадів, уроків-семінарів, уроків-конференцій, уроків-екскурсій, лабораторно-практичних.
Сучасний урок – це, звичайно, урок із використанням інформаційно-комп’ютерних технологій, тому учням пропоную знаходити та аналізувати цікаві історичні джерела, використовуючи інтернет (web-квести, презентації).
Намагаюся, щоб учні, працюючи з історичними джерелами, наблизилися до відповідного періоду, відчули його «подих», опинилися в тій атмосфері, «прожили» з історичними діячами всі успіхи та невдачі.
На мою думку, сучасний вчитель має бути гнучким, креативним та «непередбачуваним». Тому пропоную учням перевтілитись у історичних героїв та зробити аналіз «своєї» діяльності, визначити інші, можливі варіанти розвитку подій, творчі домашні завдання – скласти фотоколаж, зробити селфі з історичними діячами, пам’ятники яким є на території краю, знайти родинні світлини, пов’язані з вивченим періодом.
Переконана, що праця вчителя історії сповнена великої відповідальності. Як говорив Отто фон Бісмарк: «Ворог іде туди, де програє вчитель і священник».
Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему наукових фактів, а й змогли критично мислити, «фільтрувати» інформацію, аргументовано захищати свою точку зору, мати активну життєву та громадянську позицію. В умовах глобальних змін та викликів пріоритетним є формування національної самосвідомості, підґрунтям якої стане медіаграмотність, інформаційна компетентність, сформована саме на уроках історії.
Посилання на відеорезюме: