Воронцов Володимир Михайлович

Посада, місце роботи	Учитель предмета «Захист Вітчизни» Комунального навчально-виховного комплексу «Рубіжанський ліцей» Рубіжанської міської ради Луганської області
Освіта	Луганський державний педагогічний інститут ім. Т. Г. Шевченка, 2013 рік
Самоосвіта	Курси для вчителів предмета «Захист Вітчизни» (2017) Виступ на обласній конференції з доповіддю «Актуальні питання військово-патріотичного виховання» (2017) Семінар «Партнерство заради майбутнього» ЛОІППО (2015) Учасник АТО та бойових дій Участь у Всеукраїнських іграх «Сокіл» («Джура»), «Вояцький дух» Член журі Всеукраїнських учнівських олімпіад з історії, правознавства
Педагогічний стаж	7 років
Кваліфікаційна категорія	Спеціаліст першої категорії
Посилання на відеорезюме	https://www.youtube.com/watch?v=1KGI6qPPqoI&feature=youtu.be [email protected]
Педагогічне кредо	«Всьому свій час!»
Педагогічний портрет «На війні я переконався, якщо солдат шкодують на навчальних полях, якщо командири самі не хочуть пробігтися з повною викладкою, якщо бойову підготовку замінюють господарською діяльністю, то в бойовій обстановці доучуватися і надолужувати згаяне пізно, останнє «незадовільно» ставить куля…» Полковник військ спецназу *Сергій Володимирович Бреславський* Я, Воронцов Володимир Михайлович, учитель історії та предмета «Захист Вітчизни». Досвід роботи – сім років. Любов до історії прищепив мені батько, а відношення до справ сформувала його настанова: «Якщо берешся за справу, роби її відповідально та ідеально. Якщо не бажаєш вкладати власні сили, краще взагалі не берись, бо за твоїми справами судять тебе!» Дивлячись на цей неідеальний світ, я вирішив обрати одну з найвідповідальніших професій – учитель, який працює з найціннішим та найважливішим, що існує у світі, – чистою душею дитини, і якою вона буде, залежить від нього. Звідки діти дізнаються про армію, військову службу, свій обов’язок захищати Батьківщину? Переважно з художніх фільмів, де життя головних героїв замальовується у яскравих фарбах, романтизмі та відчайдушності, де добро завжди перемагає зло, де головний герой – переможець! Але це – фільм, казка, а життя, тим більш війна, - складна річ, яка змушує нас дивитись на все інакше. На уроках предмета «Захист Вітчизни» найголовніше дати кожному учню уявлення про військову службу, можливість відчути на собі, що означає бути захисником своєї Держави, Сім’ї, друзів та близьких; зрозуміти, що означають слова «стійко зносити всі тяготи і поневіряння військової служби». Ось тоді й починається формування патріотично налаштованої молоді, яка на прикладах героїв України, визначних подій історії буде піклуватися не лише про свій достаток, а й про добробут ближніх. Діти повинні навчитись цінувати життя, основні моральні принципи: допомогу, підтримку, справедливість, відповідальність, необхідність захисту слабких, і найголовніше – розуміти свої дії. На практичних заняттях та тренуваннях я намагаюсь привчати учнів до усвідомлення важливості маленьких справ та дрібниць. Хочеш змінити Світ - почни з малого, почни виконувати свої обов’язки. Хочеш змінити Світ - почни зранку заправляти ліжко, чистити взуття, доносити сміття до урни. Тоді зрозумієш, якщо здатен зробити маленьку справу, то здатен зробити й великі справи. Починаючи з 2016 року, мої учні (рій «Соколи») беруть участь у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-спортивній патріотичній грі «Сокіл» («Джура»). Досягненнями рою «Соколи» стали: 2016-2017 н.р. – І місце в міському етапі, IV місце у обласному; 2017-2018 н.р. – І місце в міському етапі, I місце в обласному етапі гри та І місце в індивідуальному заліку зі стрільби на Всеукраїнському етапі гри «Джура – 2018. Наддніпрянська Січ». Мене як чотового було посвячено до 1-ї сотні Кавалерів Гайдамацької шапки. У вересні 2018 року на базі 169 навчального центру «Десна» команда «Соколи» нашого закладу взяла участь у Всеукраїнській військово-патріотичній грі «Вояцький дух», де виборола 8 проміжних призових місць та ІІ загальнокомандне місце. Головним своїм завданням вбачаю налагодження безпосереднього контакту з кожним учнем, під час якого я виступаю не тільки джерелом знань, а й радником. Ставлячи учнів у проблемні ситуації, намагаюся розвивати критичне мислення, вміння аргументувати свої дії та вчинки. І, як і кожен учитель, сподіваюся, що у майбутньому про моїх вихованців дізнається Україна. Дізнається і буде пишатися їхніми іменами. Епілог: «У житті завжди доводиться вибирати між тим, що правильно, та тим, що легко».

Надрукувати