Калініченко Юрій Володимирович

Посада, місце роботи	Учитель предмета «Захист Вітчизни» Комунальної установи Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 імені Максима Савченка Сумської міської ради
Освіта	Сумське вище артилерійське командне училище імені М. В. Фрунзе, 1992 рік
Самоосвіта	Творча група міського об’єднання вчителів предмета «Захист Вітчизни» (суддівська колегія міських змагань з військово-прикладних видів спорту; суддівська колегія міського етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») (2016 – 2019) Навчальні збори військово-зобов’язаних з питань територіальної оборони (2018) Науково-практичний семінар на базі Сумського палацу дітей та юнацтва «Технології впровадження Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») у закладах освіти міста Суми (2018) Семінар-практикум вчителів предмета «Захист Вітчизни» на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка «Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій. Формування професійної компетентності вчителів з розділу «Домедична допомога» навчальної програми «Захист Вітчизни» (2018) Міський семінар «Формування предметних компетентностей учнів на уроках предмета «Захист Вітчизни» (2016) Методична майстерня «Активізація роботи з військово-патріотичного виховання на уроках предмета «Захист Вітчизни» (2017) Методично-практичне заняття «Ознайомлення із оновленими рекомендаціями розділу «Вогнева підготовка». Практичне виконання вправ із АК(ПМ) на військовому полігоні військової частини А1476» (2017) I Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання охорони праці у галузі освіти» (2017) Курси підвищення кваліфікації та перепідготовки вчителів предмета «Захист Вітчизни» (2015)
Педагогічний стаж	8 років
Кваліфікаційна категорія	Спеціаліст другої категорії
Посилання на Інтернет-ресурси, де конкурсант представлений	https://kalinichenkoyura70.wixsite.com/zakhyst-vitchyzny
Посилання на відеорезюме	https://www.youtube.com/watch?v=TV6GyB7SXRs
Педагогічне кредо	«Не словом, а ділом!»
Педагогічний портрет Я – офіцер, підполковник запасу, пройшов службу в Збройних Силах України. Свою педагогічну діяльність розпочав у військовому ліцеї імені Івана Герасимовича Харитоненка. На сьогодні я – вчитель, і це визначає всю мою суть. Це зовсім інший вимір часу – навчальними роками, семестрами, уроками. Це час, наповнений щоденною кропіткою працею, бо ти торкаєшся найціннішого – людських душ. Пам’ятаю слова філософа Ж.-Ж. Руссо, який сказав: «Перед тим, як узятися за виховання людини, треба самому стати людиною; треба бути тим взірцем, якого повинна наслідувати дитина». У своїй педагогічній діяльності я не виховую, не навчаю учнів, а ділюся з ними знаннями, досвідом, життєвими принципами. Переконаний, що досвід і знання, які я маю, стануть у нагоді моїм вихованцям у досягненні мети бути сміливими, мужніми захисниками рідної держави. Упевнено ступаючи на дорогу педагогічного пошуку, розумію, що потрібно багато працювати над собою для того, щоб впливати на свідомість учнів. Це дозволяє мені виховувати майбутніх захисників Вітчизни «не словом, а ділом». Так, запалити в дитині вогник цікавості, роздмухати багаття жаги до знань – найголовніше для мене. Звісно, я маю знати в рази більше, щоб бути їм цікавим, завжди новим, аби зустрічі зі мною викликали в школярів радість та очікування чогось нового, щоб кожен урок становив єдиний процес, у якому виконання всіх завдань здійснювалося у взаємному зв’язку. Застосовую педагогічні інновації, опановую сучасні технології, продукую оригінальні, інноваційні ідеї, упроваджую різноманітні форми та методи організації освітнього процесу, що забезпечують високу результативність та якість. Під час спілкування з учнями розкриваю їм своє світосприйняття, свою систему цінностей. І це роблю щиро. Освітню діяльність будую так, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття й мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків і роздумів, викликала в учнів інтерес. Теоретичні заняття проводжу із застосуванням комп’ютерних технологій, розповіді чи бесіди – з використанням дидактичного матеріалу й технічних засобів навчання. На практичних заняттях разом зі старшокласниками відпрацьовуємо виконання прийомів, дій та нормативів з використанням зброї, приладів, спорядження, індивідуальних засобів захисту, нестандартного спортивного обладнання. З метою закріплення й удосконалення вмінь і навичок, необхідних учням для формування готовності юнаків до дій в екстремальних ситуаціях, використовую комплексні заняття, які передбачають логічно послідовне виконання прийомів, дій, нормативів. Для умінь і навичок практикую гру на місцевості. Це дає можливість вихованцям вирішувати комплекс завдань, що виконуються в умовах тактичної обстановки, і вимагає від учнів напруження фізичних сил, моральної й психологічної стійкості. Школа сьогодні – єдиний з осередків національно-патріотичного, фізичного виховання молоді та центр підготовки всіх без винятку юнаків та дівчат до захисту Вітчизни. Тож свою діяльність планую так, щоб учні мали можливість практично відпрацьовувати окремі елементи військової справи. Ефективності досягаю впровадженням інтерактивних вправ, проведенням практичних тренувань та змагань. Реалізую міжпредметні зв'язки, які сприяють формуванню в молоді почуття патріотизму, любові до Батьківщини, дбайливому ставленню до рідної мови, культури, традицій. Адже національна гордість для українського народу була і є найбільшою цінністю, однією з найголовніших людських якостей, закріплених віками й тисячоліттями. У патріотично налаштованого громадянина завжди знайдеться сила волі й бажання перемогти. Це моральний фундамент самовиховання. Поважаю особистість кожного учня, прищеплюю їм паростки свого оптимізму, позитивного ставлення до життя, упевненості в тому, що кожна людина унікальна, талановита й може досягти усього, чого забажає, потрібно лише йти до мети. Найвищою винагородою для мене є відчуття радості від того, що мої задуми втілюються в життя. Пишаюся, коли бачу, як в очах моїх вихованців загоряються творчі вогники, ейфорія перемоги, і коли учні мене перевершили. Упевнений, що це і є педагогічна майстерність. Школа для мене – та дивна країна, де кожен день не схожий на попередній, де кожна мить – це пошук чогось нового, цікавого, де немає часу нудьгувати, сперечатися та витрачати життя на пусте, де кожен учень – це архітектор майбутнього, а отже, усі жителі цієї країни у відповідальності за своє майбутнє і майбутнє нашої держави.

Надрукувати