Сорока Наталія Юріївна
| Посада, місце роботи
|
Учитель початкових класів Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9 Прилуцької міської ради Чернігівської області
|
| Освіта
|
Чернігівський державний інститут імені Т. Г. Шевченка, 1995 рік
|
| Самоосвіта
|
Керівництво творчою групою вчителів з початкової освіти «Впровадження нових форм і методів національно-патріотичного виховання учнів на уроках і в позаурочний час» (2016-2018)
Керівництво школою перспективного педагогічного досвіду (2013-2016) Навчання за програмою професійного розвитку вчителя «Методика розвитку критичного мислення учнів початкової школи» (2017) Спеціалізований тренінг для працівників освітньої сфери «Інклюзивний простір. Практичні кроки» (за соціальною програмою Марини Порошенко) (2017) |
| Педагогічний стаж
|
27 років
|
| Кваліфікаційна категорія
|
Спеціаліст вищої категорії
|
| Педагогічне звання
|
Учитель-методист
|
| Посилання на відеорезюме
|
https://youtu.be/K7UdVU60uFs
|
| Педагогічне кредо
|
«Єдина можливість навчити дитину жити в існуючих умовах – це створити їй умови для повного оволодіння своїми власними здібностями»
|
|
Педагогічний портрет Наш час ставить нові вимоги до людини, її життєвої компетентності, розвитку потенційних можливостей в світі, який постійно змінюється і розвивається. Від людини сьогодні потребується в першу чергу творча активність. Упродовж певного періоду своєї педагогічної діяльності я прагнула зрозуміти: що для цього необхідно робити? Як це робити? На власному досвіді переконалася, що сутність сучасного уроку полягає не лише в змісті, а й у методиці його побудови, використанні нестандартних форм навчання, які вчать дітей мислити, розмірковувати, аналізувати, робити висновки, здобувати глибокі й міцні знання, застосовуючи їх на практиці. Головне завдання своєї педагогічної діяльності я бачу у тому, щоб не «донести», «пояснити», «показати» учням, а організувати спільний пошук розв’язання завдання, яке постало перед ними. Моделлю особистості в новій парадигмі освіти стає інноваційна людина. Саме тому переді мною, як перед вчителем, постав ряд питань: «Як сформувати інноваційну особистість? Які обрати методи та технології навчання?» Шукаючи відповіді на ці запитання, на першу позицію впевнено висуваю завдання: формувати інформаційно-комунікативну компетентність інноваційної особистості. Вважаю, що проектна діяльність – це найдоцільніший та найактуальніший спосіб підготовки особистості до реального життя в мінливому соціумі, саме завдяки їй школа перестає бути підготовчою сходинкою до життя, а дає можливість злитися з життям. З основних груп компетентностей інноваційної особистості, як вчитель-практик, у роботі в початковій школі обрала формування інформаційно-комунікативної компетентності в процесі проектної діяльності. Я звернулась до цього методу, оскільки він дає можливість в стінах школи формувати творчу особистість; пробуджує і розвиває в дитині талант; дає можливість дітям осмислено застосовувати свої знання; реалізує їх соціальні потреби; формує мотивацію до навчання. Я впевнена, якщо учень у школі не навчився сам нічого творити, то і в житті він завжди буде лише наслідувати, копіювати. Отже дана технологія допомагає маленьким школярам набувати ключових компетентностей, без яких їм не обійтись в житті, незалежно від обраної у майбутньому професії. Вважаю, що проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, оскільки воно: особистісно орієнтоване; використовує безліч дидактичних підходів: навчання в справі, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, евристичне та проблемне навчання, дискусію, командне навчання; має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення в роботу в міру її виконання; підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афективній і психомоторній сферах на всіх рівнях: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез; дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі, а не вдавати навчальну діяльність. З досвіду роботи визначила оптимальні форми навчання: уроки активного пошуку (уроки-дослідження, уроки-мандрівки, уроки-міркування, уроки серед природи, уроки-турніри, уроки-взаємонавчання), які пов’язані зі створенням та реалізацією проектів.
- мають можливість розв’язати безліч проблемних ситуацій та застосувати отримані знання на практиці; - отримують позитивний досвід групової роботи; - усвідомлюють значимість діяльності кожного для результату загальної справи; - оволодівають значним арсеналом методів дослідження; набувають комунікативної компетентності. Крім даної технології в своїй роботі я широко використовую й інші технології, зокрема: - технологію ігрового навчання (розвиваючі ігри, ігри для розвитку швидкості техніки читання, мовні ігри, пізнавальні ігри, словникові ігрові диктанти, рольові ігри, інтелектуальні ігри, рухові ігри); - технологію розвивального навчання (проектне навчання, проблемне навчання, колективна взаємодія); - технологію критичного мислення («Сенкан», «Асоціативний кущ», «Кубування», «Діаграма Венна», «Знаємо-хочемо дізнатися-дізналися», «Ромашка Блума», «Передбачення», «Порушена послідовність», «Метод прес», «Спрямоване читання», «Кошик ідей», «Кольорові капелюшки» та ін.); - інформаційно-комунікаційні технології (презентації, електронні посібники, комп’ютерні тренажери, онлайн-тести, комп’ютерні ігри, Інтернет ресурси). Єдиною можливістю навчити дитину жити в існуючих умовах я вбачаю у створенні їй умов для повного оволодіння своїми власними здібностями. Це і стало кредом моєї педагогічної діяльності. |
|