Щебет Вікторія Валеріївна
| Посада, місце роботи
|
Учитель початкових класів Комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 10 – професійний ліцей Луцької міської ради»
|
| Освіта
|
Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2011 рік
Луцький педагогічне училище імені Ярослава Галана, 2001 рік |
| Самоосвіта
|
Онлайн-курси: для вчителів початкової школи» (2018), «Робота вчителів початкових класів з дітьми з особливими освітніми потребами» (2018)
Курси підвищення кваліфікації вчителів початкових класів на базі Волинського інституту післядипломної освіти (2017) |
| Педагогічний стаж
|
17 років
|
| Кваліфікаційна категорія
|
Спеціаліст першої категорії
|
| Посилання на Інтернет-ресурси, де представлений конкурсант
|
https://sites.google.com/site/shchebetviktorianvk10/
|
| Посилання на відеорезюме
|
https://drive.google.com/file/d/1G0Lqkv6YHJw0a9IhD7dROVvgsXcj4C2V/view
|
| Педагогічне кредо
|
«До кожної дитини ключ знайти,
у праці результат хороший мати, упевнено і творчо до мети іти: з любов’ю серце дітям віддавати» |
|
Педагогічний портрет Не знаю, Бог дає, мабуть,Усяким людям всякі дари: Одному ясний, сильний ум, Що не знаходить в світі пари; Другому рій крилатих дум, Що, мов орли, летять за хмари, Ще іншим руки золоті: Що очі бачать, руки вдіють. Який же дар дістали ті, Що так дітей учити вміють? Мені здається, в скарбі тім Любві найбільш дісталось їм. І.Я. Франко Вчитель… Це слово – не лише назва моєї професії, у ньому вся я, вся моя суть. Бачити допитливі оченята, тримати дитячі долоньки у своїх руках, відчувати щире тепло дитячих сердець, дарувати любов і отримувати її щодня – що може бути кращим? У своїй педагогічній діяльності значну увагу приділяю іграм, ігровим технологіям та ігровим моментам на уроках. Для маленької дитини гра – це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Тому потужний потенціал ігор я використовую і в освітньому процесі. Ігри як педагогічний засіб мають об’єктивно величезні можливості: зацікавлюють, активізують розумові процеси, підвищують інтерес до знань, тренують пам’ять, розвивають вміння міркувати логічно. До того ж ігри – ще й стимулятор доброго настрою. Захопившись грою, діти навіть не помічають, що навчаються. Власний досвід переконує, що досягти успіху можна лише зацікавивши учнів на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, діти задовольняють пізнавальні потреби. І тут мені допомагають ігрові технології, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні. Гра для них – це перша змога виявити себе як особистість, самовизначитись, самоствердитись. Весь освітній процес я спрямовую на формування і розвиток ключових компетентностей особистості. У всьому світі, і в Україні в тому числі, швидко розширюється предметно-інформаційне середовище. Телебачення, відео, радіо, комп'ютер, мережа Інтернет, соціальні мережі останнім часом виливають на учнів величезний обсяг інформації. Сучасне суспільство змінюється досить швидко, важко прогнозувати навіть найближче майбутнє. Неможливо передбачити, які знання можуть знадобитись дитині, а які – ні. З огляду на це, ставлю перед собою завдання – не стільки накопичення дитиною інформації, скільки розвиток пізнавальних інтересів, вміння критично мислити, самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. У своїй педагогічній діяльності широко використовую інноваційні технології навчання, які викликають у дітей зацікавленість навчальним матеріалом, бажання вчитися, прагнення до успіху, розкривають потенціал кожної дитини. Це елементи проектних, ігрових, інтерактивних, компетентнісно орієнтованих технологій на основі розвитку критичного мислення учнів та корекційно-розвиваючі методи навчання. «Усі – різні, усі – рівні», – ось слова, якими я можу коротко сказати про основну суть інклюзивної освіти. Кожна дитина – особлива і неповторна. Вислів Лео Каннера: «Кожна дитина, так само як і кожна доросла людина, потребує всього трьох елементів: любові, прийняття такою, якою вона є і схвалення. Якщо у дитини є ці три основи життя, то, незалежно від рівня IQ, у неї все буде добре» – дійсно правдивий. Наша шкільна педагогічна команда підтримує мене на шляху реалізації інклюзивного навчання. Усі охоче ідуть на зустріч, діляться порадами. Для мене конкурс «Учитель року» - це можливість фахового саморозвитку, можливість поділитися власними надбаннями і збагатитись новими педагогічними ідеями. Уже багато років займаюсь громадською діяльністю. Я є головою Волинського осередку Всеукраїнської громадської організації «Українська Спілка Целіакії», яка надає допомогу та психологічну підтримку дітям та дорослим з особливими потребами. Ця діяльність також допомагає мені краще розуміти суть інклюзивної освіти і добирати оптимальні методи та прийоми її реалізації. Сучасний освітній процес покликаний долати бар’єри у людській свідомості і я, як вчитель інклюзивного класу, докладаю для цього максимум зусиль. У своїй роботі я знаходжу особливий «ключик» до кожної дитини. Для мене мої вихованці не просто учні, я звично називаю їх «мої діти». І це не просто слова. Вони дійсно мої. Сучасному вчителю необхідно «іти в ногу з часом», саме тому процес моєї самоосвіти безперервний. Я черпаю знання, інформацію звідусіль. У вільний час люблю фотографувати, особливо природу і щасливі життєві моменти. Ще з дитинства дуже люблю читати і передала любов до книг своїм власним дітям. Вони – моя гордість, мої крила, моя любов… |
|