Євдун Аліна Іванівна
Посада, місце роботи
|
Учитель початкових класів Зарічанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Ружинського району Житомирської області
|
Освіта
|
Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2003 рік
|
Самоосвіта
|
Онлайн-курси: «Навчаймось вчитись: Потужні розумові інструменти для опанування складних предметів», платформа Prometheus (2019), «Вчимося жити разом», за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) (2018), «Робота вчителів початкових класів з дітьми з особливими освітніми потребами», Студія онлайн-освіти EdEra (2018), «Критичне мислення для освітян», платформа Prometheus (2018), «Основи здоров’язбережної компетентності», за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) (2017)
Семінар-практикум «Корекція труднощів оволодіння навичками зображення та письма», ГО «Гармонія розвитку» (2019) Семінар «Аутична дитина в школі: дитячий садок + сім'я + школа» (2018) Всеукраїнський навчально-практичний семінар «Ерготерапевтичний підхід до навчання та виховання дітей з порушенням психофізичного розвитку» (2018) |
Педагогічний стаж
|
22 роки
|
Кваліфікаційна категорія
|
Спеціаліст вищої категорії
|
Педагогічне звання
|
Старший учитель
|
Посилання на відеорезюме
|
https://youtu.be/odEOieFUULc
|
Педагогічне кредо
|
«У кожній людині – сонце, тільки дай йому світити!» (Сократ)
|
Педагогічний портрет Вчитель є фундаментом, на якому зростає суспільство, тому в кожної людини – від Президента до робітника – був свій вчитель. З дитинства я мріяла стати педагогом. І ось уже майже двадцять років працюю в Зарічанській школі, навчаю учнів початкових класів читати, писати, рахувати, бути компетентними, самодостатніми, здатними до творчості та самореалізації. Формування сучасної освітньої політики у відповідності до міжнародних стандартів внесло зміни в освітній простір. Наша школа стала інклюзивною. На даний час в семи інклюзивних класах навчається дев’ять учнів із особливими освітніми потребами. Колектив школи, який є командою однодумців, працює над тим, щоб створити таке освітнє середовище, в якому може реалізуватися кожна дитина згідно з її можливостями, стати важливою частиною соціуму. Я – вчитель інклюзивного класу, в якому навчається троє дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзія – це цілковито новий досвід. Словами Сократа «В кожній людині – сонце, тільки дай йому світити» керуюся у щоденній роботі, бачу в кожній дитині особистість, розумію, що жодне захворювання не віднімає у людини творчих здібностей, кожен може згенерувати свою ідею. Я – мама особливої дитини. Тому серцем і розумом сприймаю їхні проблеми і працюю над тим, щоб визначити сильні сторони учнів з особливими освітніми потребами, і, спираючись на них, досягати, іноді, неможливого. Прикладом цьому є успіхи та досягнення мого сина. Із запитання: «Що вміє дитина з особливими освітніми потребами?», «Що їй добре вдається?» – починаю підготовку до кожного уроку, адаптую та модифікую навчальний матеріал. Підбираю завдання, спрямовані на корекцію та розвиток, які при допомозі асистента, створять ситуацію успіху та дадуть можливість дитині повірити у власні сили. Щоб зробити навчання цікавим і продуктивним, використовую інноваційні форми, методи і прийоми роботи, які допомагають всім учням класу розкрити свої здібності, можливості та почуватися комфортно. Постійно спілкуюсь з батьками дітей з особливими потребами, які є важливими учасниками нашої команди. Координація спільних дій педагогів і батьків приносить у роботу результативність. На уроках, у позакласній роботі створюю умови для виховання в учнів морально-етичних, загальнолюдських цінностей, формування у школярів моральних якостей: чуйності, чесності, справедливості, щедрості, товариськості, уміння співпереживати, поважати оточуючих, допомагати тим, хто цього потребує. Інклюзія виховує. Навчання в колективі допомагає дітям з особливими потребами адаптуватись до життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження; а діти, які їх оточують, вчаться спілкуватися та працювати разом, у них формується почуття відповідальності за товаришів, які потребують не лише допомоги, а визнання та прийняття. Учні інклюзивного класу ніколи не будуть брати участі в булінгу, бо їм прищеплені співчуття, доброта і любов. Мені, як вчителю інклюзивного класу, особливо на початку, бракувало знань з дефектології та корекційної педагогіки. Хотілося б мати підручники із завданнями для дітей, які мають інтелектуальні порушення. Учитель живе до тих пір, до поки він вчиться. Тема «Формування ключових компетентностей в учнів із особливими освітніми потребами шляхом модифікації навчальних завдань в умовах інклюзивного навчання в початковій школі» не дозволяє зупинятися на досягнутому і орієнтує на пошук нового. |