Шаров Юрій Михайлович

Посада, місце роботи	Учитель географії, директор Стебненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Звенигородської районної ради Черкаської області
Освіта	Тернопільський державний педагогічний інститут (нині Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка), 1993 рік
Самоосвіта	Постійний учасник виставки «Освіта Черкащини» Робота у складі творчої групи учителів географії над розробкою методичних посібників «Мотивація навчальної діяльності учнів у курсі «Економічна і соціальна географія України» (2016), «Формування екологічної компетентності на уроках географії» (2017), «Формування картографічної компетентності на уроках географії» (2018) Тренінги: «Використання інтерактивних вправ та інформаційно-комунікаційних технологій в освітній діяльності», «Основи педагогіки партнерства», «Технологія розвитку критичного мислення в освітній діяльності», «Методика проведення онлайн-занять у контексті комунікативної компетентності сучасного педагога» Проекти EdEra: «Онлайн-курс для учителів початкової школи», «Управління школою. Практикум»
Педагогічний стаж	26 років
Кваліфікаційна категорія	Спеціаліст вищої категорії
Педагогічне звання	Старший учитель
Посилання на Інтернет-ресурси, де конкурсант представлений	www.sharov.ga https://vseosvita.ua/library/prezentacia-z-geografii-dla-6-klasu-na-temu-ozera-115610.html https://naurok.com.ua/publ/24006 https://valdymar.webnode.com.ua/news-/
Посилання на відеорезюме	https://youtu.be/i0BNBQ0DUeY
Педагогічне кредо	«Правильно навчає той, хто навчає цікаво»
Педагогічний портрет Чи змінив би я свою професію? Ні. Розумію, що є «плюси» і «мінуси». Навчання – процес, який вимагає віддачі енергії та емоцій, проте дозволяє залишатись в тонусі, шляхом безперервного зростання і розвитку вчителя, постійного спілкування з вічними «енерджайзерами» – дітьми. Вчитися і зростати доводиться не лише як фахівцю, а й як особистості. На мою думку, зміни і зростання можливі лише за умови розуміння необхідності змін та бажання їх досягти. Чого бажаю досягти з учнями: думати і бажати вчитися; стати людиною і патріотом України; відкривати нове і незвідане. Практикую використання міжпредметних зв’язків (поліпредметність), що дозволяє частіше дивувати учнів та заохочувати до вивчення географії. Протягом уроку зростаю разом з учнями і намагаюсь не вказувати їм, який шлях обрати, а пропоную зробити вибір самостійно. Це дає можливість відчути впевненість у власних силах та розвивати відповідальність за прийняті рішення. Приємно бачити, як учень зростає, та на жаль не з усіма це вдається. Що заважає: інколи учням потрібен результат (оцінка), а динаміка зростання вторинна; відсутність мотивації та відповідальності за навчання у частини учнів та батьків; відставання матеріально-технічного забезпечення освіти від вимог та реалій сьогодення. Проте ці мінуси професії не зменшують задоволення від вдало проведеного уроку. Що змінив би в освітньому просторі: парадигму суспільства «учитель повинен навчити» на «вчитель повинен допомогти вчитись»; відношення до вчителя: повага до вчителя і освіти не лише у свята, а щодня (яка виявляється також і в асигнуваннях на освіту та заробітній платі учителя); встановлення корпоративного духу в середовищі педагогів. Відпочиваю і набираюсь сил через спілкування з рідними і друзями, активний відпочинок або за новою книгою. Очікую від участі у конкурсі нового досвіду, позитиву, зустрічей з новими та креативними колегами. Розглядаю конкурс, як крок у власному зростанні та заохоченні колег по школі.

Надрукувати