Савочка Людмила Миколаївна

Посада, місце роботи	Учитель географії та природознавства Комунального закладу «Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 7 – природничий ліцей Луцької міської ради Волинської області»
Освіта	Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки, 1993 рік
Самоосвіта	Курси підвищення кваліфікації вчителiв ВІППО (2017)
Педагогічний стаж	25 років
Кваліфікаційна категорія	Спеціаліст вищої категорії
Педагогічне звання	Учитель-методист
Посилання на Інтернет-ресурси, де конкурсант представлений	https://sites.google.com/view/savocka-geografia
Посилання на відеорезюме	https://youtu.be/dqii2JRMZAw
Педагогічне кредо	«Вчити – значить вести до успіху»
Педагогічний портрет Я люблю науку, яку викладаю, люблю природу, свою Батьківщину. Я йду на урок географії для того, щоб донести до дітей життя у світі краси, фантазії і творчості, де на кожному уроці можна вирушати у подорож, відвідувати той світ, де ніколи не був, осмислити все побачене, почуте, прочитане та обрати для себе найцікавіше і найголовніше! Вивчення предмета «географія» не закінчується ніколи. Воно триває, поки існує цей світ і людина у ньому. Я хочу і знаю, як подати дитині обрану картину світу, я йтиму з любов’ю і захопленням до неї, дбайливо будитиму її свідомість, вчитиму відчувати і пропускати крізь себе всі відкриття науки, дам волю її уяві і прагненням; старатимусь зберегти світлим і здоровим все те, що дитина придбала у ранньому віці. Через свою любов навчу її теж жити у любові та співчутті, і тоді маленька особистість дізнається, що вона – Зірка, і навколо неї – Всесвіт, а вона в ньому – Центр. І якщо я все це зможу, і вона повірить мені, тоді я – Вчитель. «Свою долю розклала на карті: Є із творчих здобутків річки, Острови є надії та жартів, Із життєвих дрібниць потічки. Є із хвилями щастя моря, Заповідник моєї родини, Є і місто, й село, де вечірня зоря Обіймає щоночі долину. А ще кличуть вершини несходжених гір, Де сховалися мрії в смереках, Манить небо серпанком незлічених зір, Кличе в мандри, в країни далекі. Якщо труднощі є, не лякають вони, Із криниць набираю я силу. Будуть весни у квітах, бо холод мине, Я давно це для себе відкрила. І складаю життя із вершин і низин, Це моя Географія Долі, Знаю: будуть плоди із моєї лози, Що плекаю у вірі й любові».

Надрукувати