Гарасимчук Світлана Ярославівна

Посада, місце роботи	Учитель географії Івано-Франківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 18 Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області
Освіта	Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2007 рік
Самоосвіта	Навчальний семінар «Методика викладання курсу за вибором «Уроки для сталого розвитку» у 8-9 класах»
Педагогічний стаж	11 років
Кваліфікаційна категорія	Спеціаліст першої категорії
Посилання на Інтернет-ресурси, де конкурсант представлений	https://www.facebook.com/profile.php?id=100013978597997
Посилання на відеорезюме	https://www.youtube.com/watch?v=7mJjmf2Np74
Педагогічне кредо	«Правильно навчає той – хто навчає цікаво»
Педагогічний портрет З давніх-давен нас переконують: «Коли народжується немовля, на небі загоряється зірка і в цей момент Господь дарує дитині долю». Не знаю, чи спалахнула зірка, коли з’явилася на світ я, та впевнена, що «Бог дарував мені вчительську долю». Знайомтесь: Я, Гарасимчук Світлана Ярославівна, вчитель географії, спеціаліст першої категорії. В Івано-Франківській загальноосвітній школі I-III ступенів № 18 працюю 11 років. З першого дня в школі шукала стежини до дитячих сердець. Навчала і сама навчалась, упевнено крокуючи до вершин педагогічної майстерності. Що можу сказати про себе?.. Я – людина щира, працьовита, терпляча, чесна. Я – жінка, яка любить свою родину, сімейний затишок; енергійна, впевнена в собі, пунктуальна, серйозна, але романтична і загадкова. Я – вчитель: справжній і добрий, готовий допомогти всім, хто цього потребує. Я – творча особистість: сучасна та помірковано амбіційна. Я маю активну життєву позицію. Моє життєве кредо: «Правильно навчає той – хто навчає цікаво». Упевнена, що вчити і виховувати може лише той, хто сам наполегливо вчиться. Тому потрібно сумлінно вчитися, не боятися ламати стереотипи, опановувати нові технології, кожен день іти далі та пізнавати щось нове. Дотримуюся принципу: «Не стояти на місці. Рух – це життя». Давня мудрість говорить: «Хто стоїть на місці, той відстає». Намагаюся постійно вчитися: у колег (на уроках, семінарах, майстер-класах), у друзів, у книг (опрацьовуючи наукову та методичну літературу), бо ж треба іти у ногу з часом. Люблю свій предмет, особливу, творчу атмосферу рідної школи, своїх учнів. Я дотримуюся простої істини: щоб бути справжнім учителем, потрібно любити те, чого навчаєш і тих, кого навчаєш. Коли вперше на уроці географії зустрічаюся із учнями, то в їхніх очах читаю запитання: «Хто ти така? З чим до нас прийшла? Чи можеш бути цікавою?» Стараюся не підвести ці дитячі сподівання. Добре розумію, замало знати свій предмет: вчити складати таблиці, схеми, розв’язувати задачі… Потрібні ще й риси мого характеру: вміння спілкуватися, слухати, розуміти, знаходити правильний вихід із складних ситуацій, вимагати, пробачати… Так, часто буваю строгою, тому що прагну дати якісні знання, навчити використовувати їх у реальному житті. Та цю строгість намагаюся зігріти і словом підтримки, і порадою, і щирою усмішкою, і глибокою душевною теплотою. Ось така я – вчителька і жінка.

Надрукувати